Через цю "економію" радянських інженерів українці досі мерзнуть: архітектор назвав велику помилку

Економили на цеглі, а переплачуємо за тепло

Радянська економія на будівельних матеріалах могла мати наслідки, які мешканці старих будинків відчувають і сьогодні. Одним із прикладів стало рішення зменшувати товщину стіни під підвіконням, щоб одночасно заощадити цеглу та розмістити там батарею.

Про цю особливість радянського будівництва в розмові з "Телеграфом" розповів заслужений архітектор України, Лауреат державної премії України в галузі архітектури (2003), член-кореспондент Академії архітектури України, професор Сергій Юнаков.

Як економили на товщині стін

Як пояснив експерт, спочатку товщина стіни становила 38 сантиметрів. Під підвіконням традиційно розміщували батарею опалення.

За його словами, згодом виникла ідея зменшити товщину саме цієї частини стіни.

"Було 38 сантиметрів товщини стіни. А під підвіконням ми ставили батарею. Хтось запропонував: давайте під підвіконням робити не 38, а 25 сантиметрів. І там сховається батарея".

Таке рішення давало одразу дві переваги для тодішнього будівництва: дозволяло використати менше цегли та створити нішу для радіатора.

Де виникала проблема

Однак разом з економією з'явилося слабше місце конструкції. Товщина стіни під підвіконням зменшувалася з 38 до 25 сантиметрів, тому ця ділянка мала гірші теплоізоляційні характеристики.

Фактично місце, яке мало бути зручним для встановлення батареї, ставало ділянкою підвищених тепловтрат.

Саме такі рішення, закладені ще під час проєктування будинків, можуть пояснювати частину проблем із холодними квартирами у старому житловому фонді.

"Економили на сірниках"

Юнаков пов'язує це рішення із загальним принципом радянського будівництва, де важливу роль відігравала економія матеріалів.

"Економіка має бути економною — була така радянська приказка. Це той випадок, коли економили на сірниках, але прикурювали на пожежі", — іронізує Сергій Юнаков.

Чому проблема досі актуальна

Багатоквартирні будинки, спроєктовані за радянських часів, і досі становлять значну частину житлового фонду України. Їхні конструктивні особливості безпосередньо впливають на те, наскільки ефективно будинок утримує тепло в холодний період року.

Якщо основна стіна має одну товщину, а окремі її ділянки — значно меншу, саме вони можуть ставати одним із місць найбільших тепловтрат. Особливо це відчутно під час опалювального сезону, коли різниця температур між квартирою та вулицею максимальна.

Проблема полягає не лише в дискомфорті для мешканців. Через слабку теплоізоляцію будинок потребує більше енергії для підтримання комфортної температури, а отже, зростають і витрати на опалення.

Водночас повністю вирішити такі проблеми лише заміною вікон або встановленням сучасніших радіаторів не завжди можливо. Якщо недолік закладений безпосередньо в конструкції стіни, потрібні додаткові заходи з утеплення та модернізації будинку.

Раніше "Телеграф" розповідав, як не змерзнути взимку в новобудові.