Коти не завжди вміли нявкати: коли і навіщо вони винайшли цю мову

Читать на русском
Новина оновлена 14 серпня 2026, 23:00

У спілкуванні між собою пухнастики не кажуть "няв"

Коти почали нявчати не для спілкування один з одним, а спеціально для людей — щоб ефективніше добиватися їжі та уваги. За словами фелінолога, цей спосіб комунікації став одним із головних інструментів маніпуляції людиною, а самі тварини колись оселилися поруч виключно тому, що це було вигідно їм.

Про це "Телеграфу" розповів фелінолог (фахівець з розведення, вивчення, поведінки, фізіології та анатомії кішок), ветеринарний терапевт, кардіолог та викладач Ветеринарного коледжу "Зоолюкс" Ілля Лєбєдєв.

"Фізично кішки в дикій природі не нявкають між собою. Вони спілкуються мовою тіла або запахами. Тому те, що вони роблять "няв" посеред ночі о третій годині — це чіткий метод маніпуляції для того, щоб їх погодували", — пояснив фахівець.

Найчастіше така ситуація завершується вдалим полюванням, тому що людина не вистачає терпіння дочекатися, коли цей напад завершиться. Адже кіт точно знає: для того, щоб отримати їжу, необхідно якнайголосніше і довше нявкати.

Кіт маніпулює людиною. Фото: Згенеровано ШІ "Телеграф"

"Бо це жорсткі маніпулятори з початку того, як кішки почали спілкуватися з людьми. Дуже важлива ремарка – ми не привчили кота жити з людиною. Ми не приручили кота, як можна сказати із собаками", – розповів Лєбєдєв.

За його словами, коти вирішили, що їм вигідно жити поруч із людьми, коли люди почали займатися землеробством. Гризуни, які є природною здобиччю котів, стали збиратися в коморах із зерном.

"Кішки зрозуміли, що поряд з людиною, у цих зонах можна знайти більше здобичі. І іноді стали частіше туди з’являтися, комунікувати. Тож це кішки ухвалили рішення, що їм комфортно перебувати в зонах поряд з людиною. Варіант приручення не відбувся", – резюмував ветеринар.

Нагадаємо, коти не відчувають солодкий смак та обирають їжу зовсім не за смаковими якостями. Головну роль для них відіграє запах, тому домашні улюбленці можуть бурхливо реагувати на корм, який людині здається непривабливим або навіть трохи зіпсованим.