Традиція родом з СРСР: чому в Україні досі проводять лінійки на 1 вересня

Останнім часом від цієї практики дедалі частіше відмовляються

З початком навчального року у багатьох українських школах пройдуть лінійки на 1 вересня. Однак не багато хто замислювався про те, звідки насправді пішла ця традиція.

"Телеграф", посилаючись на аналіз нейромережі Gemini, розповідає про історію шкільних лінійок і про те, чому останнім часом все більше навчальних закладів відмовляються від них.

Коріння шкільних лінійок беруть свій початок у середині минулого століття. Саме тоді в СРСР почав зароджуватися ритуал з шикування учнів, підняттям прапора, виносом прапорів, офіційними промовами адміністрації та піонерськими салютами. Такий формат був запозичений з практики піонерських таборів і військово-парадної культури.

"Авторство ідеї створення особливого шкільного свята із символічним першим дзвінком часто пов’язують із радянським педагогом, директором краснодарської школи Федором Брюховецьким", — розповідає ШІ.

З 1984 року 1 вересня набуло статусу "всенародного свята" — Дня знань. З того часу урочиста лінійка, перший дзвінок (коли старшокласник несе на плечі першокласницю зі дзвінком) та перший Урок миру стали обов’язковими для кожної радянської школи.

Що зараз лінійками в українських школах

У багатьох українських школах ця радянська традиція зберігається навіть через десятиліття після здобуття незалежності Україною. ШІ вважає, що це пояснюється кількома глибокими соціальними, психологічними та організаційними факторами:

• Інституційна інерція та звичка. Формат лінійки є відпрацьованим, зрозумілим та звичним сценарієм, який не вимагає від адміністрації пошуку нових ідей чи креативних рішень.
• Ностальгія у батьків. Без цих атрибутів свято для багатьох втрачає відчуття "святковості".
• Повільна передача автономії школам. Децентралізація в освіті та офіційний дозвіл Міністерства освіти і науки України школам самостійно обирати формат святкування 1 вересня з’явилися відносно недавно.
• Зручність майданчика для чиновників, які могли виступати там із промовами чи зробити піар-звіт для ЗМІ.

Втім, згідно з аналізом нейромережі, останнім часом від цієї практики все частіше відмовляються через зміну поколінь та переосмислення традицій.

Раніше "Телеграф" розповідав, що збір першокласника до школи може влетіти до копієчки 2026 року.