Телефон під подушкою більше не в моді: яка річ із минулого рятує сон

Чому молодь виганяє смартфони зі спальні

Механічний будильник довго здавався марним: всі його функції є у будь-якому телефоні. Однак тепер молоді люди знову звертають увагу на звичайний настільний і наручний годинник, у тому числі випущений кілька десятиліть тому. Справа не в тому, що смартфон гірше справляється з пробудженням — його недоліком стала велика кількість можливостей.

"Телеграф" розповідає, чому молодь зацікавилася цим "артефактом" із СРСР. Простий будильник перетворився на один із способів убезпечити себе від повідомлень, новин та соціальних мереж, але це не єдина причина.

Чому будильник у телефоні почав заважати

Смартфон, як правило, лежить біля ліжка, оскільки ввечері на ньому встановлюють сигнал. Але разом із будильником до спальні потрапляють месенджери, робоче листування та нескінченні стрічки соцмереж. Бажання подивитися час легко закінчується втратою пів години перед екраном.

Вранці відбувається зворотний процес: людина відключає сигнал, бачить повідомлення та починає читати їх, ще не вставши з ліжка. Окремий будильник дозволяє залишити телефон на зарядці в іншому кінці кімнати або винести його зі спальні.

Користь такого обмеження показав невеликий експеримент, опублікований у PLOS One. Упродовж чотирьох тижнів 19 учасників не користувалися смартфонами за пів години до сну, а ще 19 людей не змінювали своїх звичок. Представники першої групи стали швидше засинати, довше спати та краще оцінювали якість свого сну.

Чим простіше, тим краще?

Повернення будильників — лише частина ширшого інтересу до техніки минулого. Молодь купує плівкові фотоапарати, програвачі, дротові навушники, компакт-диски та звичайні наручні годинники. Всі ці предмети виконують одне основне завдання та не намагаються постійно перемикнути увагу власника.

Показовий приклад наручного годинника. Смартфон давно зробив їх необов’язковими, а розумні моделі додали підрахунок кроків, вимірювання пульсу, повідомлення та дзвінки. Однак частина молодих покупців вибирає стрілки та циферблат саме тому, що такий годинник не вимагає уваги та одночасно є окрасою.

Приваблює й зовнішній вигляд старої техніки. Телефони відрізняються переважно розміром і кольором корпусу, тоді як аналогові предмети мають більш впізнаваний дизайн. Їх можна розглядати, колекціонувати, підбирати під інтер’єр чи одяг.

Таким чином, йдеться не про повну відмову від сучасних пристроїв, а про поділ їх функцій. Фотоапарат потрібен для знімків, програвач – для музики, годинник – для визначення часу, а будильник – для пробудження. Іноді таке самообмеження виявляється зручнішим за універсальний смартфон.

Будильник із СРСР – частина модного тренду

У цей тренд вписалися і радянські будильники, хоча підтверджень їхньої масової популярності саме серед молоді поки що немає. Старі "Янтарі", "Слави", "Витязі", "Зорі" та "Ракети" цікаві одразу як годинник, предмет інтер’єру та річ з історією.

Тут особливо помітна різниця поколінь. Люди, які користувалися такими будильниками в побуті, можуть пам’ятати їхнє гучне цокання, різкий дзвінок та необхідність постійно заводити механізм. Для людини, яка не застала ту епоху, ті ж самі особливості стають ознаками незвичайної вінтажної речі.

Радянські моделі випускалися в металевих та пластикових корпусах, відрізнялися формою, кольором та оформленням циферблата. Тому вони виглядають в інтер’єрі виразніше безликих електронних годинників. Навіть несправний екземпляр іноді купують виключно як прикрасу.

Примітно, що на популярних сайтах купівлі-продажу такий будильник можна купити дешевше 200 грн, що виглядає занадто низькою ціною для предмета з історією.

Нагадаємо, золота ера вінілових платівок охоплює період з кінця 1940-х до кінця 1970-х років. Однак мода циклічна, і тепер до вінілу виявляють небувалий інтерес міленіали та зумери.