Масштаби вражають: результати тендерів Міноборони могли спотворювати роками

Чому тендери вигравали компанії, які запропонували найменш вигідну ціну, і хто брав участь у схемі

Тендери Міноборони на постачання одягу, амуніції, казанків, фляг тощо роками вигравала низка компаній. Щоразу розігрували схожу комбінацію: пропонували майже максимально дозволені ціни та в ході торгів їх не знижували. Якщо ж на тендер приходив "чужий" учасник, то одна з компаній різко знижувала вартість, вигравала тендер, але відмовлялася підписувати договір. У результаті закупівлю віддавали ТОВці, яка запропонувала другу за ціною пропозицію.

У цій схемі, ймовірно, брали участь і аналітики, які розраховували очікувану вартість. Без участі чиновників така ситуація фактично не можливо. Про одну з компаній із групи вже писав "Телеграф". Матеріали статті процитовано в окремій ухвалі судді Господарського суду Києва Романа Бойка.

Важливо: наведені факти не можна однозначно трактувати як злочин. Матеріали мають вивчити правоохоронці та надати свою кваліфікацію. Крім того, особливу увагу треба звернути на діяльність ДОТ – важко уявити, що жоден аналітик, внутрішня безпека організації, керівник (на той момент – Арсен Жумаділов) не помічали підозрілі закупівлі).

"Телеграф" вивчив матеріали згаданої ухвали та розповідає про те, хто отримував сотні мільйонів гривень від Міноборони і як торги вдавалося провести без жодного зниження ціни.

Головне:

• Компанії-учасниці тендерів Міноборони роками пропонували майже максимальні ціни й не знижували їх під час аукціонів. Це дуже схоже на узгоджені дії, які спотворювали результати торгів.
• Такі дії призводили до значних переплат. Наприклад, польові казанки, закуплені через фірму "Суперформ" від китайського виробника, обійшлися бюджету практично втричі дорожче за реальну вартість. Рентабельність закупівлі сягнула 209% (закуповували до 160 грн, а продавали армії по 336 грн).
• Щойно довкола компаній починали лунати скандали чи суди (як із "Суперформ", яка заборгувала майже 15 млн грн неустойки), фірми оперативно перейменовували та переписували на підставних осіб – зокрема, громадян Молдови чи Азербайджану.
• Навіть після зникнення чи переформатування "Суперформ" схема не зупинилася: інші постійні гравці ("ТД Скайс", "ТОП-ТЕКС") продовжують регулярно вигравати мільярдні тендери ДОТ та АОЗ за аналогічним принципом, — без реального зниження цін.
• Господарський суд та аналіз тендерів виявили, що очікувану вартість товарів для Міноборони розраховували за комерційними пропозиціями від сумнівних або афілійованих структур (без ПДВ, із єдиним працівником чи таких, що самі ж брали участь у торгах), що свідчить про ймовірну причетність посадовців до схеми.

Знайомтесь: "Суперформ". Фірма отримала сотні мільйонів та "перевтілилась"

ТОВ "Суперформ" всього за 2 роки та 10 місяців існування виграло тендери Міністерства оборони на 650,5 млн грн. Більшість торгів, де згадану фірму визнали переможцем, пройшли без жодного пониження ціни. Компанія після недовгого існування фактично "злилась": змінила назву, місце реєстрації та власника. Новий бенефіціар – громадянин Молдови (детальніше про це – далі в тексті).

Зазвичай розпорядник коштів визначає очікувану ціну й оголошує тендер. Далі в торгах беруть участь усі, хто має бажання поставити товар. Тендер проходить у кілька кроків, щоразу учасники понижують ціну. Виграє той, хто запропонував найкращий варіант.

Так мало б бути, якби торги відбувалися без зловживань. Однак на практиці за участі "Суперформ" спостерігалася зовсім інша картина.

Наприклад, у серпні 2024-го "Державний оператор тилу" провів тендер на закупівлю спальних мішків. Лот розіграли між трьома гравцями: "ТОП-ТЕКС", "ТОП Гвардіан" та "Суперформ". Жодна з компаній не переглянула розмір пропозиції під час торгів. "ТОП-ТЕКС" запропонували всього на 100 тис. грн менше очікуваної вартості (86,8 млн грн) та перемогли на торгах.

"ТОП-ТЕКС" не вперше розігрували лоти "Державного оператора тилу" разом із "Суперформ". Наприклад, за кілька місяців до цього, у травні 2024-го, ДОТ провів тендер на закупівлю польових казанків. Учасники: "ТД Скайс", "Колтрейн", "ТОП-ТЕКС", "Харківський завод засобів індивідуального захисту", "Суперформ". Жоден із гравців не знизив первинну ціну, перемогла компанія "Суперформ" із пропозицією 45,1 млн грн. Це всього на 114 тис. менше від очікуваної вартості. Конкуренції, яка мала б знизити ціну, не відбулося.

При тому, навіть якби ціна була значно меншою, постачати казанки все одно було б вкрай вигідно. Цей договір підписав уже колишній директор ДОТ Арсен Жумаділов.

Господарський суд Києва встановив реальну вартість одного казанка. Згідно з даними договору, їх купили у китайської компанії Nanjing Zennison Outdoor Equipment Co., LTD на підставі контракту з ТОВ "Професійний розкрій" (входить в групу компаній запорізького бізнесмена Олега Мітрохіна) за ціною 3,55 дол. за одиницю. Ціну закупівлі ТОВ "Суперформ" приховувало від суду, але на запит ці дані розкрили митники.

Вартість морського транспортування контейнера до порту Гамбург (місце доставки товару в Європу з Азії) становила від 8 500 до 10 275,9 долара, що збільшило вартість одного казанка приблизно до 3,81 долара. З урахуванням транспортування до України та з усіма націнками в Україні ціна одного казанка мала складати не більше 4 доларів.

Але в договорі з ДОТ "Суперформ" продавав казанок за ціною 335,85 грн без ПДВ. На момент підписання договору це становило 8,3 долара. Тобто рентабельність склала 209%. "Суперформ" закупив товар за ціною до 160 грн за штуку, а українським військовим продав за 335,8 грн за штуку.

Лише на цій закупівлі можлива сума переплати – близько 20 млн грн. І попри таку націнку, "Суперформ" не виконало свої зобов’язання і вчасно не поставило товар. Тож у серпні 2026-го суд зобов'язав їх сплатити неустойку в розмірі майже 15 млн грн. Хоча зараз отримати ці кошти буде важко: напередодні, у червні 2026-го, фірму перейменували на "Лайсен Про" та оформили на громадянина Молдови Олександра Алєксєєва. Ймовірно, це підставна особа.

"Системний аналіз подібних закупівель одягу, казанків та фляг демонструє сталу практику: реєстрація кількох учасників за повної бездіяльності (відсутності ставок) усіх, окрім одного, який здійснює мінімальне зниження від початково визначеної ціни", – йдеться в окремій ухвалі судді Господарського суду Києва.

Хто брав участь у схемі?

Фактично конкуренція лише імітувалася, а насправді відбувалася ротація переможців. І щоразу вартість практично не відрізнялася від первинної пропозиції. І якщо "Суперформ" перестав брати участь у тендерах, то інші компанії продовжують отримувати десятки й сотні мільйонів гривень із бюджету. Хто ж за цим стоїть?

Раніше "Суперформ" було оформлено на 30-річного мешканця Запоріжжя Владислава Лихосенка. Цілком імовірно, що і він так само виконував лише номінальну функцію власника. Крім "Суперформ", у підозрілих тендерах брали участь компанії:

• "ТД Скайс": компанія існує понад вісім років і за цей час виграла тендери на 305,3 млн грн.

Фірма продовжує перемагати. Назви юросіб змінюються, однак схема залишається незмінною: на торги приходять кілька фірм, роблять стартові пропозиції і не змінюють їх. Різниця між пропозиціями – в межах ста тисяч гривень. Наприклад, наприкінці минулого року на торгах ДОТ на розвантажувальні ремені "ТД Скайс" виграла з пропозицією 35,4 млн грн. Двоє конкурентів – "Виробнича група "Захист майбутнього" та "Істок Трейд" – свої первинні пропозиції під час тендеру не змінили. Власник фірми – 43-річний Ігор Ситник із Черкас.

• "ТОП-ТЕКС": також продовжує вигравати в тендерах.

За весь час існування компанія виграла в тендерах 3,2 млрд грн.

У квітні 2026-го фірма отримала замовлення Агенції оборонних закупівель на 381,7 млн грн на постачання спеціальних навушників. У тендері брали участь "КМ Дістті", "ТОП-ТЕКС", "ТД "Мірас-Трайд Ко"" та "Жартрейд". "ТОП-ТЕКС" не змінила первинну пропозицію в 381,7 млн грн і запропонувала на 9 млн грн більше, ніж "ТД "Мірас-Трайд Ко", та на 29,5 млн грн більше, ніж "Жартрейд".

Проте інші пропозиції відхилили, тож держава заплатила компанії, яка запропонувала найменш вигідну суму. Договір підписав програмний директор АОЗ Микита Чічкан. Власниця "ТОП-ТЕКС" – 46-річна киянка Тетяна Васильченко.

АМКУ зі своїми функціями в подібних закупівлях не справляється. Якщо деякі компанії і потрапляють до "чорного списку", їхні власники швидко створюють нові юрособи і так само ефективно перемагають у закупівлях.

Господарський суд Києва рекомендував Міністерству оборони переглянути процедуру визначення ціни. Перед тим як оголосити тендер, аналітики мають визначати очікувану вартість, звертаючись до десятків постачальників із запитом щодо можливої ціни поставки.

І від того, до кого звернутися, і залежить початкова вартість. Наприклад, у випадку з переплатою на казанках початкова ціна становила 45,2 млн грн, хоча суд встановив, що реальна вартість мала б бути на рівні 18 млн грн. Яким же чином визначили таку ціну?

Аналітик товарних ринків "Державного оператора тилу" Артур Костюк звернувся за комерційною пропозицією до низки структур:

• ТОВ "Юністком" (зараз у компанії анульоване ПДВ, власник – громадянин Узбекистану),
• ТОВ "Продторгсервіс Плюс" (компанія, згідно з останнім звітом, має лише одного співробітника),
• ТОВ "Агротрейдинг Груп" (анульоване свідоцтво ПДВ, немає звітності),
• ТОВ "Бізнеском ЛТД" (постачали казанки в тендерах зі схожими учасниками та високими цінами, зараз компанія переписана на громадянина Азербайджану).

А також ТОВ "Крапт", ТОВ "ТД Скайс", ТОВ "ТОП-ТЕКС", ТОВ "Інкос-лайн", , ТОВ "Буревій Текстиль". Навіть поверховий аналіз викликає цілком аргументовані сумніви щодо вибору компаній, які сформували очікувану вартість. Тож, якщо схема дійсно існувала, брали участь у ній не лише ТОВки, але й представники Міноборони. Розібратися з цим має НАБУ.

Детальніше про згадані компанії читайте в наступних публікаціях "Телеграфу". Далі буде…