Утеплили одну квартиру, а мерзне весь під'їзд: у чому головна помилка українців

Точкове утеплення стін пінопластом виявилося пасткою

У багатьох багатоповерхівках мешканці і досі "латають" лише свої квартири пінопластом, а стіни сусідів лишаються холодними. "Телеграф" з'ясовував, чи залишається актуальним точкове утеплення окремих квартир пінопластом, чи переходять українці до комплексного теплового аудиту будинків, і яку роль у цьому відіграють вентильовані фасадні системи.

Пінопласт клаптями: чому сусідська стіна мерзне все одно

Строкатий фасад, де одна квартира вкрита пінопластом, а сусідня лишилась голою цеглою чи панеллю, для України звичне явище. Мешканці роками утеплювали власні стіни самотужки, не чекаючи капітального ремонту будинку. Ефект від такого утеплення виявляється значно скромнішим, ніж очікувалося.

Про це в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповів Андрій Костенко, представник ТОВ "ВЕНТАРОК".

"Латкове" утеплення окремих квартир і досі можна побачити на багатьох багатоповерхівках. Воно може локально зменшити тепловтрати через конкретну ділянку стіни, але проблему енергоефективності будинку в цілому не вирішує", — каже Андрій Костенко.

Коли утеплення закінчується на межі однієї квартири, теплоізоляційний шар залишається переривчастим. У зонах перекриттів, стиків конструкцій, віконних прорізів та інших вузлів зберігаються містки холоду: ділянки, через які тепло виходить назовні швидше, ніж крізь суцільну стіну. Сусід зверху чи знизу може мерзнути навіть у будинку, де половина фасаду вже "укутана".

Спершу діагностика, а не пінопласт

Утеплювати будинок, за словами Андрія Костенка, варто починати аж ніяк не з вибору матеріалу.

"Утеплення будинку важливо почати з оцінки самого об'єкта: де будівля реально втрачає тепло, у якому стані стіни, покрівля та вікна, чи є проблеми з вологою і які вимоги до пожежної безпеки", — пояснює представник "ВЕНТАРОК".

Лише після такої оцінки, каже фахівець, має сенс обирати технологію та товщину теплоізоляції, а також конкретні матеріали. Українські будівельні норми передбачають комплексні вимоги до фасадної теплоізоляції: щодо тепловологісного стану конструкцій, їхньої несучої здатності та пожежної безпеки. Фасад тут виступає єдиною інженерною системою, а не сумою окремих ділянок.

Схожу картину фіксують і тепловізійні обстеження: навіть будинки з рівним фасадом і якісними матеріалами на термограмі можуть показати мости холоду вздовж перемичок і примикань та "світіння" відкосів вікон, непомітні для звичайного ока.

Тепло тікає не лише крізь стіни, а й крізь вікна. Навіть якісний склопакет продуває, якщо гумовий ущільнювач втратив еластичність або фурнітуру давно не переводили у зимовий режим. Перевірити це просто: затиснути аркуш паперу між стулкою і рамою та спробувати його витягнути. Якщо аркуш виходить без зусилля, притиск ослаблений. У більшості сучасної фурнітури регулювання виконується шестигранним ключем на 4 міліметри й займає кілька хвилин, а заміна самого ущільнювача коштує значно менше, ніж новий склопакет.

Вентильований фасад: не косметика, а система

Одним із рішень для комплексної термомодернізації є вентильований фасад. У такій конструкції теплоізоляція розташовується із зовнішнього боку стіни, далі облаштовується повітряний прошарок, а зверху йде зовнішнє облицювання.

"Повітряний канал потрібен, зокрема, для руху повітря та можливості відведення вологи з конструкції. Але ефективність такого фасаду залежить не просто від наявності повітряного проміжку, а від правильного проєктування вузлів, кріплень, теплоізоляції та самого вентильованого прошарку", — пояснює Андрій Костенко.

Чинні будівельні норми окремо вимагають забезпечувати рух повітря у вентильованому прошарку таких фасадних систем. Ідеться про робочий механізм, який захищає утеплювач від зволоження і подовжує термін служби всієї конструкції, а не про декоративне оздоблення.

Головна порада мешканцям і ОСББ

Висновок, до якого на практиці приходить представник "ВЕНТАРОК", простий: для мешканців чи ОСББ, які мають можливість провести термомодернізацію, більше сенсу має проєкт для всього фасаду, ніж чергове утеплення окремих квартир.

"Так можна працювати не лише з тепловтратами, а й із проблемними вузлами будівлі та отримати результат для всього будинку. Безперервне зовнішнє утеплення є загальновизнаним способом зменшення теплових містків у зовнішніх стінах", — підсумовує Андрій Костенко.

За словами представників міської влади, у будинках, зведених понад 45 років тому, після комплексного утеплення температура в квартирах узимку може зрости на 7-8 градусів, а влітку ті самі стіни та дах довше утримують прохолоду.

Це і є різниця між точковим "латанням" і системним підходом: одна квартира з пінопластом дає локальний ефект, тоді як утеплений разом із дахом і фасадом весь будинок змінює мікроклімат для всіх його мешканців одразу.