Змову викрили, контракти залишилися: що відбувається з оборонними закупівлями

Як власники компаній, упійманих на тендерній змові, продовжують отримувати мільйонні підряди

Дешевші пропозиції відхиляють, а очевидні зв’язки постачальників з учасниками викритої змови не заважають новим контрактам. "Телеграф" дослідив оборонні закупівлі, в яких після дискваліфікації дешевших конкурентів перемагали дорожчі пропозиції, а підприємці, чиї компанії АМКУ оштрафував за змову, продовжували отримувати мільйони через інші фірми. Колаборація між ними простежувалася безпосередньо в документах для участі в торгах.

Що саме перевіряли АОЗ та інші оборонні замовники — і чому їхньої прискіпливості вистачало для відхилення дешевших пропозицій, але пояснення очевидних зв’язків постачальників звелося до формальної відповідності закону?

"Стара гвардія": посередники та мільйонні контракти

У фокусі розслідування АМКУ опинилися три постачальники речового майна для ЗСУ та інших збройних формувань – ТОВ "Колтрейн", ТОВ "Пролог Сервіс" та ТОВ "Бізнеском ЛТД". Аналіз тендерної документації свідчить, що ці три компанії є звичайними торговими посередниками, які, ймовірно, закладали власну маржу у фінальну вартість товарів для армії.

• ТОВ "Колтрейн" існує вже 8 років. При цьому тривалий час компанія не показувала активної діяльності та фінансових результатів, а її стрімкий злет доходів до 370 млн грн на державних закупівлях стався вже за часів повномасштабного вторгнення.

ТОВка, що належить мешканці Борисполя Юлії Кикоть, забезпечувала постачання широкого спектру товарів для потреб оборонного сектору. Зокрема, пластикових фляг типу А та чохлів на них, спальних мішків, а також зимових шарфів-труб. Водночас у власних цінових пропозиціях ТОВ "Колтрейн" позиціює себе як дистриб’ютор, а не виробник. Так, згідно з документацією, фірма купувала зимові шарфи та спальники у ТОВ "ЄРМ-Груп".

Контракти фірма вигравала іноді з найвищою ціною, як, наприклад, сталося на закупівлі 100 тис. чохлів для фляг. Замовник – ДП "Державний оператор тилу" – відхилив дешевші пропозиції – 245-329 грн/штука – та віддав контракт за підписом свого керівника Арсена Жумаділова ТОВ "Колтрейн" з ціною 416,8 грн/штука (всі ціни з урахуванням ПДВ).

• ТОВ "Пролог Сервіс", що належить Олександру Кучеру – підприємцю з селища Козин під Києвом, так само перебувало кілька років у сплячому режимі і активізувалося з початком повномасштабки. За короткий проміжок часу фірма без застосування електронної системи закупівлі забрала контрактів від МОУ на понад 268,9 млн грн.

Компанія насправді не володіла потужностями для виплавки польових казанків, фляг та пошиття чохлів для них. А купувала через багатошаровий ланцюжок посередників. Товари, виготовлені в Китаї, оформлювалися через сінгапурську, литовську та польську компанії і тільки після цього потрапляли до української ТОВки. До речі, це заплутана система постачання привернула увагу журналістів та НАБУ, що випливає з рішень Вищого антикорупційного суду.

• ТОВ "Бізнеском ЛТД", створене у 2018 році, так само "вистрілило" лише у 2023 році (на той момент мешканець Шахтарську Антон Василенко змінив в реєстрах номінальну власницю Ольгу Чубенко) і за наступні два роки встигло отримати підряди на 131,8 млн грн.

Компанія конкурувала на торгах в різних категоріях: від постачання зимових рукавичок для Державного оператора тилу та тактичних наколінників і налокітників до польових казанків і професійного кухонного обладнання (фритюрниць, м’ясорубок, холодильників) для потреб Нацгвардії та Держприкордонслужби. При чому всі товари також закуповувала в українських виробників, наприклад, львівського ТОВ "Денаві", заводу "Сміламаш", брендів "Кий-В", "Реал Сталь" чи Texma.

Трикутник змови: що пов'язує трійку та за що покарав АМКУ

Три компанії (або всі разом, або парами) регулярно заходили на одні й ті самі спрощені закупівлі речового майна для ЗСУ (чохли для польових фляг, бойові сумки-підсумки А-30, розкладні сумки), подаючи узгоджені цінові пропозиції для усунення реального ринкового суперництва. Наприклад, на закупівлі бойових підсумків у березні 2024 року діяли злагоджено, на думку АМКУ, ТОВ "Колтрейн", "Бізнеском ЛТД" та "Пролог Сервіс".

Фірми часом доводили свою кваліфікацію перед державними замовниками через договори, укладені всередині своєї ж групи. Наприклад, ТОВ "Бізнеском ЛТД" надавало для закупівель договір, укладений із ще однією з компаній Олександра Кучера, а саме ТОВ "Пролог Інвестмент".

Ще на трьох тендерах, що стосувалися постачання польових фляг, чохлів для фляг та розкладних універсальних сумок, спільно діяли ТОВ "Колтрейн" та "Бізнеском ЛТД".

В результаті за вчинені під час проведення закупівель порушення Антимонопольний комітет України наклав найбільший штраф – 16,4 млн грн – на ТОВ "Колтрейн", ще 6,5 млн грн на ТОВ "Бізнеском ЛТД" та 3,8 млн грн – на ТОВ "Пролог Сервіс". Попри те, що рішення антимонопольники ухвалили ще 27 листопада 2025 року, станом на середину жовтня 2026 року жодна з трьох компаній штрафи ще не сплатила. Про це "Телеграфу" повідомили в АМКУ.

Весь цей час всі три фірми намагалися в суді довести, що претензії щодо узгоджених дій з боку Антимонопольного комітету України є неправомірними. Проте, спочатку суд першої інстанції відмовив кожному з фігурантів справи у задоволенні позову, так само без руху залишили скарги компанії і апеляційні суди. Відповідні рішення, за даними АМКУ, були ухвалені у серпні-вересні 2026 року.

В АМКУ пояснили "Телеграфу": щодо ТОВ "Бізнеском ЛТД" та ТОВ "Пролог Сервіс" строки виконання рішення з оплати штрафних санкцій зупинялися на час судового розгляду, але після його завершення Комітет вживатиме заходів щодо примусового стягнення. Стосовно ТОВ "Колтрейн" комітет вже готує наказ для передачі до Державної виконавчої служби для примусового стягнення коштів.

Крім того, інформація про ТОВ "Колтрейн", ТОВ "Бізнеском ЛТД" та ТОВ "Пролог Сервіс" внесена до Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів. А це означає, що замовники зобов’язані відхиляти пропозиції цих компаній протягом наступних трьох років.

Номенклатурна рокіровка: віддали "лосю" та перехопили прапор

Коли діяльністю трійки зацікавився АМКУ, власники фірм-порушників пішли різними шляхами. Наприклад, ТОВ "Бізнеском ЛТД" обрало подвійну тактику. На початку 2026 року власник – Антон Василенко – паралельно з позовом до суду про всяк випадок "скинув баласт", тобто переоформив компанію на номінального директора ("фунта") – громадянина Азербайджану Рафаіла Алієва.

Натомість бенефіціари двох інших фірми – Юлія Кикоть та Олександр Кучер – скористалися підготовленим "плацдармом" і продовжили працювати з державними замовниками через інші фірми.

Зокрема, Юлія Кикоть активувала ТОВ "Формія". Ця компанія формально була внесена до реєстрів раніше і вже станом на 24 жовтня 2025 року (за місяць до штрафу АМКУ) фігурувала у перших комерційних договорах. А протягом 2026 року фірма зосередилася на постачанні для війська посуду імпортного виробництва. А саме для кваліфікації в закупівлях ДП "Агенція оборонних закупівель" (АОЗ) "Формія" надала авторизаційний лист від китайського постачальника Oxman Sourcing Co., LTD (м. Шаосін, КНР).

Такий підхід допоміг новому підприємству оперативно отримати низку контрактів від АОЗ на постачання казанків. Адже низька собівартість імпорту дозволяла "Формії" агресивно грати на пониження. Наприклад, на великому тендері Агенції оборонних закупівель фірма обвалила ціну – зі стартових 27,7 млн грн до 20,35 млн грн — і вийшла в лідери.

Легітимність цієї "перемоги" забезпечували інші учасники торгів — ТОВ "Топ-Текс", ТОВ "ТД Скайс" та ТОВ "ЗПСПЕЦТОРГ". Жоден із них не мав ливарних потужностей (це швейники та звичайні торговці), але вони виставили вищі ціни, створивши для "Формії" ідеальну ілюзію ринкової конкуренції.

Загалом з новим "юридичним обличчям" Юлії Кикоть укладено чотири угоди на загальну суму 29,6 млн грн для забезпечення армії 107,4 тис. одиниць такого польового посуду.

Ще одного новачка ТОВ "Хітон Люкс" Юлія Кикоть заснувала в парі з Олександром Кучером. Фірма почала укладати контракти влітку 2025 року. Проте через три тижні після рішення АМКУ Кикоть вийшла із засновників "Хітон Люкс", залишивши Кучера одноосібним власником.

Рокіровка відбулася прямо під час розкриття торгів АОЗ на 20,34 млн грн. Коли замовник вказав на відсутність підтвердження санкційних обмежень через фігуру Кикоть, директор фірми Олексій Терешин надіслав лист-роз'яснення та подав одразу дві версії антикорупційної Анкети: першу — з Кикоть (на момент подачі), а другу — вже без неї (на момент усунення невідповідностей). Цим робочим трюком фірма формально "змила" присутність токсичної ексвласниці, а замовник визнав "Хітон Люкс" переможцем торгів.

При цьому на відміну від фірм-дистриб'юторів ТОВ "Хітон Люкс" одразу позиціювало себе як реального вітчизняного виробника у секторі легкої промисловості.

Для підтвердження своїх можливостей компанія задекларувала наявність бази: договір оренди приміщення площею 408 кв. м, 22 швейні машинки, розкрійне обладнання, а також штат із 27 оформлених працівників – швачок, технолога та розкрійника.

Наявність цього матеріально-технічного ресурсу дозволила "Хітон Люкс" укласти прямі контракти на постачання елементів речового забезпечення для ЗСУ: бойових сорочок (Тип 1), бойових сумок-підсумків, а також універсальних розкладних сумок на понад 60,4 млн грн.

При цьому успіх "Хітон Плюс" спирався на два фактори: точну математику на аукціонах та сприятливі рішення тендерних комітетів.

• У першому випадку фірмі вдавалося вигравати з мінімальним відривом, наприклад у 600 грн на підряді у 8,6 млн грн з постачання бойових сорочок для Нацгвардії або 800 грн при закупівлі Державною прикордонною службою сумок-підсумків на всій 5,3-мільйонній закупівлі. Такий ювелірний відрив на трираундових торгах навряд чи міг бути можливим без володіння інсайдерською інформацією про цінові межі суперників.
• У другому випадку компанія отримувала підряди завдяки дискваліфікації конкурентів з нижчими цінами. Наприклад, через відсутність фінансової звітності на тендері щодо підсумків А-30 Головний центр закупівель ДПСУ відхилив дешевшу на 426 тис. грн пропозицію ТОВ "ДВЄ". Разом з тим дав час на усунення невідповідності ТОВ "Хітон Люкс", якому бракувало документів про аналогічний досвід. Таким чином фірма Кучера отримала підряд на понад 7 млн грн.

Синдром "сліпої плями": чого не помічали замовники

Хоча компанії-новачки на папері намагалися демонструвати самостійність і формально працювали в різних напрямках, назвати таку конспірацію ретельною важко – свій зв’язок ТОВ "Формія" та "Хітон Люкс" між собою та з попередниками не надто ховали.

Найпоказовішим доказом їхньої взаємодії стала перехресна видача довідок про "аналогічний ринковий досвід", необхідний для перемоги у державних торгах. Учасники групи подавали до закупівельних комісій угоди, укладені між собою:

• ТОВ "Формія" Юлії Кикоть для кваліфікації в закупівлі казанків від Агенції оборонних закупівель долучили довідку про виконання договору на 6,67 млн грн із… ТОВ "Пролог Сервіс" – компанією Олександра Кучера, оштрафовану АМКУ.

• ТОВ "Хітон Люкс" для заходження на нові підряди надало довідку відразу з 5 аналогічними угодами, укладеними з ТОВ "Пролог Сервіс" (обидві фірми належать Олександру Кучеру) та ТОВ "Колтрейн" та ТОВ "Формія" (власниця Юлія Кикоть).

Тобто компанії-новачки доводили свою кваліфікацію перед державними замовниками виключено за рахунок фірм зі свого ж корпоративного кола. І тендерні комітети Агенції оборонних закупівель, Державного оператора тилу, Нацгвардії та ДПСУ такі довідки беззастережно приймали.

Описана схема висвітлює глибинну та небезпечну проблему системи оборонних закупівель. А можливою вона стала через поєднання двох факторів: юридичної лазівки в законі та зручного формалізму самих організаторів торгів.

Стаття 17 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає блокування за рішенням АМКУ лише конкретної юридичної особи (коду ЄДРПОУ) компанії й не стосується реальних бенефіціарів чи директорів. Це й дало можливість Юлії Кикоть та Олександру Кучеру повернутися на тендери з іншими компаніями.

Натомість формально замовники виконали вимоги закону: віддали перемогу на чергових торгах "чистим" компаніям. Проте вони свідомо пропустили або проігнорували очевидні червоні прапорці – спільних бенефіціарів, перехресні довідки про аналогічний досвід, які були надані компаніями, виведеними з гри через рішення АМКУ.

У відповіді на офіційний запит видання "Телеграф" ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель" (АОЗ) та ДП "Державний оператор тилу" (ДОТ) (лист за підписом т.в.о. директора Артема Романюкова) зайняли позицію процесуального самозахисту.

Зокрема, в АОЗ повідомили, що розгляд пропозицій здійснювався виключно на відповідність вимогам Особливостей ПКМУ № 1178 та Закону "Про публічні закупівлі" на момент проведення торгів. Замовник наголосив, що сам факт корпоративної пов'язаності не є законною підставою для відхилення учасника, якщо його код ЄДРПОУ відсутній у "чорному списку" АМКУ.

В агенції зазначили, що за минулим контрактом № 20/02-24-РМ на 100 тис. казанків із ТОВ "Бізнеском ЛТД" (на 44,47 млн грн) поставку було здійснено повністю і без порушення строків, а офіційних рекламаційних актів щодо якості від військових частин не надходило.

Щодо нових угод у ДП повідомили, що ТОВ "Хітон Люкс" та ТОВ "Формія" вже майже повністю виконали нові контракти на сорочки, підсумки та казанки, а окремі затримки постачання відбулися в межах допустимого контрактом толерансу.

Натомість Головне управління Національної гвардії України (НГУ) та Головний центр закупівель Державної прикордонної служби України (ДПСУ), які віддали "Хітон Люкс" підрядів на сорочки та підсумки на десятки мільйонів гривень, офіційні інформаційні запити видання "Телеграф" проігнорували та станом на момент публікації відповідей не надали.

А в АМКУ уточнили, що окремої перевірки щодо ТОВ "Формія" та ТОВ "Хітон Люкс" ще не проводили. Водночас наголосили: у разі надходження інформації про можливе вчинення цими компаніями антиконкурентних узгоджених дій Комітет проведе перевірку та вживе заходів у межах повноважень.

Замість фіналу. Питання процесуального формалізму

Ми починали цей текст із запитання до законодавців: чому власники компаній, оштрафованих АМКУ за тендерну змову, можуть швидко змінити вивіску й знову претендувати на оборонні підряди? Дорогою виникло не менш важливе запитання до замовників: чи бачили вони очевидні зв’язки нових постачальників з оштрафованими фірмами, чому в окремих закупівлях відхиляли дешевших учасників і заплющували очі на "подвійні анкети"?

Сьогодні ми маємо офіційні відповіді від оборонних відомств, і вони зводяться до формалізму.

У замовників, зокрема в Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та Державного оператора тилу (ДОТ), позиція чітка та юридично підкована. Вони посилаються на чинне законодавство, за яким трирічний бан від АМКУ за спотворення торгів накладається виключно на конкретну юридичну особу (код ЄДРПОУ). На реальних бенефіціарів, директорів чи їхні нові фірми-клони ці обмеження автоматично не поширюються. Відтак, якщо нової компанії немає в "чорному списку", у замовника немає законних підстав відхиляти її пропозицію — навіть якщо у тендерній документації яскраво палають "червоні прапорці" пов'язаності.

Щобільше, АОЗ апелює до мови цифр та виконання зобов'язань: замовлення виконуються, казанки та сорочки постачаються, а офіційних скарг на якість від військових частин немає. Проте за лаштунками цієї бездоганної паперової звітності залишаються вибіркова прискіпливість на місцях (як у випадку з ДПСУ, де дешевшого конкурента дискваліфікували, а "Хітон Люкс" дали 24 години на виправлення помилок) та штучне створення "ринкової масовки" з компаній-статистів.

Антимонопольний комітет наразі тримає паузу, обіцяючи провести перевірку ТОВ "Формія" та ТОВ "Хітон Люкс" лише у разі надходження офіційних заяв про нові узгоджені дії. Коло замкнулося.

Це розслідування підсвітило головне: система оборонних закупівель під час війни продовжує потерпати від синдрому "сліпої плями". Поки Мін’юст розводить руками через недосконалість закону, замовники прикриваються процедурними нормами, а АМКУ чекає на нові скарги, організатори схем успішно освоюють десятки мільйонів бюджетних коштів під новими вивісками. Для того щоб зупинити цей конвеєр мімікрії, потрібні не формальні відписки, а системні зміни на законодавчому рівні — бан має наздоганяти реального власника, а не його паперову ТОВку.

"Телеграф" продовжуватиме стежити за тим, чи отримають нові фірми фігурантів свій заслужений "вовчий квиток" і чи стягне Державна виконавча служба заборговані 26,7 млн грн зі старих компаній трикутника. Не перемикайтесь.