Покарати "фунта": як справа директора 558 компаній оголила вибірковість БЕБ

Класичний номінал Андрій Сосонний визнав, що був підставним керівником в одній компанії, і отримав обвинувальний вирок. Водночас його ім’я залишається пов’язаним із сотнями інших фірм. У вересневому розслідуванні "Телеграфу" йшлося про 538 компаній, тепер у реєстрах їх на 20 більше.

Це не означає, що кожне з цих підприємств причетне до злочину. Але ставить конкретне питання: якщо людина вже визнала, що за гроші погодилася оформити на себе чужий бізнес, чи перевіряють правоохоронці її роль в інших компаніях? І чи шукають тих, кому потрібні її підпис і паспортні дані?

"Телеграф" звернувся до Бюро економічної безпеки, прокуратури та Міністерства юстиції. Відповіді показали розрив між покаранням за окремий епізод і протидією механізму використання номіналів. Адже вирок щодо підставного керівника вже є. Підозр в основному провадженні щодо діяльності компанії — поки немає. Тобто до відповідальності притягнули лише т.зв. "фунта", а реальні організатори схеми – поки ні. Це, як і сотні інших корпоративних зв’язків Сосонного, залишає питання, на яке відомства не збираються давати вичерпної відповіді.

Директор, який по факту не керував

До появи в корпоративних документах Андрій Сосонний був звичайним кухонним робітником у мережі KFC (ТОВ "ГРГ-Україна"). Уродженець села Борщів на Київщині є безстроковим інвалідом III групи та виховує двох малолітніх дітей (2022 та 2024 років народження). Саме через скрутне матеріальне становище та безгрошів'я він і став ідеальною мішенню для організаторів "інкубатора номіналів".

Зокрема, у серпні 2023 року він за кілька сотень доларів погодився оформити на себе ТОВ "ТДМ Трейдінг", яке нині називається "Лейхер". Раніше компанія належала волинському підприємцю Андрію Яручику та займалася імпортом та гуртовою торгівлею листовим склом (флоат-склом).

Організатори схеми використали кухаря як класичного "фунта" (або "лося") — підставну особу, чий паспорт потрібен виключно для списання боргів та приховування податкових хвостів.

З відповіді Бюро економічної безпеки випливає: компанією "ТДМ Трейдінг" в БЕБ зацікавилися приблизно через тиждень після того, як Сосонний формально став її директором. Детективи перевірили податкові накладні, банківські перекази та митні декларації, реєстраційні дії тощо. Зібрана інформація стала основою для кримінального провадження за ч. 2 ст. 205-1 та ч. 3 ст. 212 КК України (підроблення реєстраційних документів та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Коли справа дійшла до слідства, Сосонний не намагався довести, що справді керував підприємством. Він розповів, що не знав про його діяльність, а документи в нотаріуса підписав за винагороду. Про це йдеться у вироку Шевченківського районного суду Києва. Так працює підміна, на якій тримається використання номінальних керівників: у документах бізнес представляє одна людина, а фактичні рішення можуть ухвалювати інші.

Номіналу — вирок. Іншим фігурантам — розслідування без підозр

Далі процесуальні шляхи слідства розійшлися. Матеріали щодо Сосонного виділили в окреме провадження № 72025031450000007. Номінальний директор пішов на угоду про визнання винуватості, яку в березні 2026 року затвердив суд і призначив "фунту" покарання – три роки умовно із позбавленням права займатися підприємництвом на один рік.

Важлива деталь: йдеться про ч. 5 ст. 27 та ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу — пособництво у внесенні та поданні завідомо неправдивих відомостей для державної реєстрації. У вироку щодо Сосонного зафіксовано, що він виконував вказівки "невстановлених осіб". При цьому у БЕБ у відповіді на запит редакції прямо зізналися: у межах цього окремого провадження роль інших причетних осіб встановлено не було.

Тим часом основне провадження за ч. 2 ст. 205-1 та ч. 3 ст. 212 КК України щодо фінансово-господарських махінацій ТОВ "ТДМ Трейдінг" продовжує розслідуватися ТУ БЕБ у Волинській області. "Слідство вивчає як маніпуляції зі зміною засновників і керівництва ТОВ "ТДМ Трейдінг", так і прямі збитки держави через несплату податку на додану вартість", – йдеться у відповіді на запит.

Як повідомили у відомстві, в рамках цієї справи детективи аналізують також фінансові операції та договір купівлі-продажу частки на 30 млн грн між Яручиком і Сосонним від 7 серпня 2023 року.

Тривале розслідування саме собою не доводить бездіяльності. Але така разюча різниця в результатах вимагає чітких відповідей: що саме БЕБ та прокуратура вже встановили про фактичне управління компанією, куди вивели гроші та хто ті "невстановлені особи", які привели кухаря до нотаріуса?

Одна справа завершилася. Що з іншими компаніями?

Визнання Сосонним своєї підставної ролі в ТОВ "ТДМ Трейдінг" мало б стати приводом перевірити інші: де він справді керував, де лише підписував документи, хто пропонував йому винагороду та хто розпоряджався коштами.

У попередніх публікаціях "Телеграф" описував його зв’язки із сотнями компаній у різних галузях – від торгівлі паливом до постачання сміття замість вугілля в дитячі ліцеї. При цьому з моменту виходу розслідування кількість "записаних" на нього фірм зросла до 558.

Водночас варто підкреслити: жодних нових свіжих реєстраційних дій від імені самого кухаря наше видання не знайшло. Цей приріст у цифрах, очевидно, є суто технічним — він відбувається через пакетні вивантаження даних Міністерством юстиції та особливості оновлення реєстрових баз (ЄДР, Opendatabot, YouControl), куди із запізненням підтягуються раніше оформлені або "сплячі" підприємства.

"Телеграф" запитав Мін’юст, чи може держава виявляти такі випадки масової реєстрації на одну особу ще під час реєстраційних дій.

З відповіді міністерства випливає: аномальна кількість компаній, пов’язаних з однією фізичною особою, не входить до визначених критеріїв моніторингу реєстраційних дій. Відповідно, ця обставина і не є передбаченою законом підставою для відмови в реєстрації.

Тобто сотні компаній, власником чи директором яких є одна людина, не запускають такого механізму контролю. Хоча це очевидний привід перевірити, чи відповідає формальний статус особи її реальній ролі.

Окремо Мін’юст пояснив межі нотаріального засвідчення підпису. Нотаріус підтверджує, що документ підписала певна особа, а не достовірність усіх викладених у ньому фактів. Таке засвідчення не встановлює, чи планує новий керівник справді управляти підприємством.

До речі, у випадку "ТДМ Трейдінг" перевірки нотаріуса не проводили. У відомстві це пояснили тим, що під час ухвалення вироку кухарю суд окремо не розглядав і не встановлював правопорушень у діях нотаріуса, а отже — у Мін'юсту формально немає законодавчих підстав для вживання заходів реагування

Вирок не стає автоматичним фільтром

Ще одне питання редакції стосувалося людей, які вже мають вирок за підроблення реєстраційних документів (ст. 205-1 КК України): чи передбачає ЄДР автоматичне обмеження нових реєстраційних дій за їхньої участі?

В Мін’юсті пояснили: функціонал виконання судової заборони реєстраційних дій стосується виключно конкретної юридичної особи. Він не є універсальним блокуванням усіх реєстраційних дій за участю певної людини.

Відсутність такого автоматичного фільтра не означає, що засудженому юридично дозволено все. Значення має зміст конкретного вироку, зокрема наявність і строк заборони обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (нагадаємо, судом Сосонному призначено додаткове покарання у вигляді позбавлення права займатися підприємництвом на 1 рік).

Проте залишається практичне питання: як реєстратор чи нотаріус при проведенні нової реєстраційної дії по зовсім іншій фірмі дізнається про відповідну заборону і як держава забезпечує її виконання, якщо у реєстрі відсутній алгоритмічний "стоп-лист" за ІПН засудженої особи.

Один запобіжник потрібен для виконання встановлених судом обмежень. Інший — для виявлення аномалій, які потребують перевірки. Змішувати їх не варто: сотні корпоративних зв’язків не роблять людину автоматично винною, але й залишати їх без уваги після встановленого судом епізоду номінального керівництва — означає не відповісти на головне питання цієї історії.

Хто відповідає за бізнес за чужим підписом?

Історія Сосонного демонструє, чому кількість вироків щодо номінальних директорів досі не є показником реальної боротьби з податковими схемами.

Людина, яка погодилася підписати неправдиві документи, має відповідати за свої дії. Але її засудження не встановлює автоматично, хто насправді керував підприємством, розпоряджався коштами та отримував тіньову вигоду.

У випадку з ТОВ "ТДМ Трейдінг" вирок щодо номінала вже є. Натомість повідомлень про підозру в основному провадженні досі немає. Водночас сотні інших корпоративних зв’язків Сосонного ставлять логічне запитання: наскільки далеко слідство взагалі пішло за межі однієї компанії?

Для Бюро економічної безпеки справжній результат у цій історії має вимірюватися не швидкими угодами з "дропами", а тим, чи встановлено фактичних бенефіціарів, чи простежено рух коштів і чи притягнуто до відповідальності людей, які залучали підставну особу.

Бо вирок за один підпис закриває лише один зручний епізод. А питання про великий бізнес, який роками працює за чужими підписами, залишається відкритим. Далі буде, не перемикайтесь.