Не робіть з себе "крайнього": коли це слово можна вживати у значенні "останній"

Запитання "Хто крайній?" поширене в розмовному мовленні, проте для черги мовознавці радять інший варіант

Щоб не осоромитися в українській, варто запам'ятати, що "крайній" позначає розташування біля краю, а "останній" – завершення певної послідовності. Однак ця відмінність не абсолютна: коли йдеться про часову межу, обидва слова можуть бути доречними.

Словник української мови фіксує для слова "крайній" значення останнього, якого далі не можна зволікати чи переносити. Саме тому вислів "крайній термін подання документів" цілком нормативний.

Читайте також: "Перепрошую" чи "пробачте"? Як правильно просити вибачення українською

Коли потрібне слово "останній"

Основне значення слова "останній" – той, що завершує ряд предметів, явищ або дій і після якого немає іншого подібного. Так його тлумачить Словник української мови. Це слово доречне, коли називаємо кінець періоду, події чи послідовності: останній день місяця, останній тиждень року, остання сторінка книжки.

Так само кажемо "останній автобус", "останній шанс", "останній дзвінок". У цих сполуках важливе саме завершення: автобус закінчує послідовність рейсів, сторінка – книжку, а день – місяць. Автоматична заміна на "крайній" стирає цю точність.

"Останній" також позначає найближчу до моменту повідомлення подію в минулому. Наприклад, "наша остання розмова" – та, що відбулася перед цією згадкою. Тому слово не обов’язково вказує на остаточне завершення чогось назавжди.

Де "крайній" і "останній" взаємозамінні

У контексті строків можна сказати і "крайній термін", і "останній термін". Обидва варіанти називають граничний момент, далі якого дію вже не можна відкладати. За цим самим принципом уживають сполуки "крайня дата подання" й "остання дата подання".

Залежно від контексту близькими за змістом будуть "крайня можливість" та "остання можливість", "крайня спроба" та "остання спроба", "крайній день перед відпусткою" та "останній день перед відпусткою". Тут ідеться про завершальний момент або межу для певної дії.

Водночас у просторовому значенні ці слова передають різні акценти. "Крайній будинок на вулиці" – будинок, розташований скраю, а "останній будинок" – той, що завершує певну послідовність. "Крайня людина в ряду" стоїть з одного з боків, "остання людина в ряду" завершує ряд.

Як запитувати в черзі та говорити про минулий раз

У черзі нормативне запитання – "Хто останній?". Авторка та ведуча програми "Правильно українською" на "Радіо Трек" Ольга Багній пояснила, чому слово "крайній" тут неточне.

"Крайній може бути з обох боків. Хтось може бути крайнім спереду, а хтось – у кінці черги", – пояснила Ольга Багній.

Український мовознавець Олександр Авраменко пов’язує уникнення слова "останній" із його негативним значенням, яке люди переносять на інші контексти.

"Багато людей уникають слова "останній" через те, що одне з його значень має такий негативний відтінок – нікчемний, найгірший серед інших, поганий. Але дарма. Бо головне значення слова "останній" – той, що закінчує собою ряд предметів, явищ, дій", – пояснив Олександр Авраменко.

Для позначення останнього випадку якоїсь дії правильна сполука – "останній раз". Вислів "крайній раз" у цьому значенні мовознавці рекомендують замінювати: він сприймається як калька з російської мови. Доречність слова "крайній" у сполуці про термін не робить його універсальним замінником слова "останній".

Нагадаємо, як раніше розповідав "Телеграф", очі, книга й замок не "відкриваються": чим слід замінити це слово в українській мові.