Від борця проти СРСР до ультраправого прибічника Путіна: все, що відомо про прем’єра Угорщини Віктора Орбана

У молодості Орбан був палким демократом

У п’ятницю, 5 липня, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан прибув до Москви, на зустріч з Володимиром Путіним. За кілька днів до цього візиту, очільник угорського уряду був у Києві та зустрічався з Володимиром Зеленським.

Віктора Орбана можна назвати чи не найбільш одіозним політиком Європи. Йому дивом вдається балансувати між членством в Євросоюзі та НАТО та побудовою авторитарної держави й відвертою симпатією до російського диктатора Володимира Путіна.

"Телеграф" зібрав різні цікаві факти з біографії Орбана та його головні заяви щодо повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Що вплинуло на становлення угорського прем’єра читайте у нашому матеріалі.

Віктор Орбан народився 31 травня 1963 року, у місті Секешфегервар (Угорщина). За освітою — юрист.

Серед лідерів держав Європейського Союзу Орбан вважається рекордсменом з безперервного перебування на чолі держави. Він керує Угорщиною 14 років, починаючи з 2010-го. Одіозним політиком Орбан став не одразу, цьому передували роки становлення та політична боротьба з опонентами.

В одному з інтерв’ю, ще на початку своєї політичної кар’єри, він зазнавався, що його родина зазнавала домашнього насилля від батька. В дитинстві Орбан захоплювався футболом, і досі залишається запеклим вболівальником.

Віктор Орбан розпочав свою політичну кар'єру під час навчання на юридичному факультеті Будапештського університету імені Етвеша Лоранда, куди він вступив у 1983 році. Вже через рік він активно долучився до життя студентів, очоливши самоврядування. У 1985 році він заснував студентський журнал Századvég ("Кінець століття"), друк якого фінансував філантроп Джордж Сорос, який також був угорського походження. У 1986 році Орбан захистив магістерську роботу про польський рух "Солідарність", яку написав на основі особистих зустрічей та інтерв'ю з його лідерами.

Вже за кілька років, 30 березня 1988 року Віктор Орбан став одним з засновників партії Fidesz, Альянс молодих демократів. Альянс виступав за звільнення Угорщини від радянської окупації, яка тривала з часу невдалої революції 1956 року. Тоді прем'єр-міністр Угорщини Імре Надь був страчений за спробу вивести країну з Варшавського договору та позбавити її радянського впливу. У 1989 році Орбан виголосив сміливу семихвилинну промову, закликаючи радянську Червону армію повертатися додому.

"Якщо ми повіримо у свої сили, ми зможемо покінчити з комуністичною диктатурою", — заявляв молодий політик.

Після зіркового часу, молодого політика сприйняли настільки добре, що влітку 1989-го його запросили як одного з лідерів та речника Fidesz взяти участь у перемовинах з правлячою компартією про мирний перехід Угорщини до засад демократії. Вже у 1991-му з Угорщини були повністю виведені радянські війська.

У 1993 році Орбан офіційно очолив партію Fidesz, розпочавши її трансформацію з радикально-ліберальної студентської організації в потужну політичну силу, яка поступово об'єднувала та поглинала інші правоцентристські ліберально-консервативні рухи.

У 1994 році, будучи вдруге обраним до парламенту, Орбан очолив комітет з європейської інтеграції Угорщини (держава стала членом ЄС у 2004 році). У 1998 році він вперше став прем'єр-міністром, ставши наймолодшим прем'єром в Європі у віці 35 років. У 1999 році Угорщина вступила в НАТО, і в цьому значну роль відіграв проєвроатлантичний лідер уряду.

Орбан виступав як прихильник німецької моделі управління, що передбачає провідну роль прем'єр-міністра у системі влади. Він посилив роль канцелярії прем'єр-міністра, провів радикальну реформу державного апарату, яка призвела зокрема до створення суперміністерства економіки. На виборах 2002 року партія Орбана зазнала поразки, і він пішов у відставку. Приблизно у той самий час, Орбана та його політичну партію почали звинувачувати у порушеннях свободи слова. Після поразки на виборах у 2002 та 2006 роках, Орбан почав змінюватися – і не в бік демократичних цінностей. З проєвропейського ліберального молодого демократа він перетворився на авторитарного популіста, який бореться з мігрантами, представниками ЛГБТ-спільноти, ромами та євреями.

29 травня 2010 року Віктор Орбан знову став прем'єр-міністром Угорщини, отримавши схвалення правоцентристської коаліції: за його призначення голосував 261 депутат. З того часу Орбан міцно взяв владу у свої руки і жодного разу не втрачав її.

Маючи парламентську більшість, він затвердив нову Конституцію, яку протягом правління змінював ще понад десять разів. Своєю місією відтоді Орбан назвав розрив з "ліберальними догмами Заходу" і побудову "нової угорської держави", яка б базувалася на традиційних цінностях. Дещо нагадує, правда?

Нині Орбан називає себе захисником "традиційних цінностей", тоді як на початку своєї політичної кар’єри він називав себе "ліберальним агностиком". З поверненням на посаду прем’єра у 2010 році, Віктор Орбан послідовно приймав закони, які обмежували права ЛГБТ-спільноти, зокрема трансгендерних людей, називаючи саме їх існування "несумісним з християнськими цінностями".

Також Орбан відомий своєю боротьбою з іноземними мігрантами, зокрема мусульманського походження, неодноразово заявляючи, що існує "дуже чіткий зв'язок між терористичними актами та міграцією".

У той самий час традиціоналіста Орбана постійно звинувачують у корупції та непотизмі. Іштван Тіборч, зять Віктора Орбана вважається одним з найбагатших людей країни. У 2023 році Transparency International назвала Угорщину найбільш корумпованою державою ЄС.

Віктор Орбан одружений і має п'ятьох дітей: сина та чотирьох дочок. Зі своєю майбутньою дружиною Аніко Левай (Aniko Levai) він познайомився в університеті, і вони одружилися, коли Віктору було 23 роки. Син угорського прем'єра, Гаспар Орбан (Gaspar Orban), є кадровим військовим і зараз служить у чині капітана в рамках місії угорської армії в африканській державі Чад.

Дружина Орбана — Аніко Левай, юристка і підприємиця, з 1990 року працює в Міжнародній службі порятунку дітей, а з 1998 року займається волонтерською, благодійною діяльністю в Угорській Екуменічній Службі Допомоги.

Старша донька Рахель (1989) закінчила у 2012 році факультет туризму та готельного бізнесу Університету Корвіна в Будапешті, але також навчалася по 1 семестру в Бостонському університеті, Сорбонні, Університеті Сієни та рік в елітній школі готельного менеджменту в Лозанні, Швейцарія. У 2013 році вийшла заміж за підприємця Іштвана Тіборча (1986). В них народилося троє дітей: Аліз Тіборч (2016), Анна Адель Тіборч (2018), Берталан Тіборч (2020).

Син Ґаспар (1992) був колишнім професійним футболістом, згодом студентом права та засновником християнського руху Felház. Професійний військовий з 2019 року, офіцерську присягу склав 20 серпня 2020 року.

Друга донька Сара (1994) закінчила середню школу Святої Анжели у Будапешті в 2013 році потім вивчала історію в Католицькому університеті Петра Пазмані. 26 серпня 2017 року одружилася з Тамашем Сокірою (1990). Виховують трьох дітей: Йоганна Сокіра (2018), Фюлеп Янош Сокіра (2020), Віктор Жиґмонд Сокіра.

Також є дві молодші доньки — Роза і Флора.

Друг Путіна чи маріонетка?

Хоча Угорщина є членом ЄС та НАТО, Віктора Орбана часто називають другом і союзником, а все частіше — і маріонеткою Путіна. Світ облетіло фото рукостискання Орбана і Путіна на саміті в Китаї, але ще більше шокували заяви угорського лідера, який представляє державу-члена НАТО та Євросоюзу.

Віктор Орбан почав публічно зближуватися з путінською Росією після свого другого приходу на посаду прем’єр-міністра у 2010 році. Під час його першого терміну у 1998-2002 роках стосунки з Москвою, навпаки, були прохолодними. Можливо, Орбан захопився особистістю російського диктатора Путіна, який став для нього зразком для наслідування – адже в Угорщині він здійснює подібні кроки: утискає опозицію, отримує контроль над ЗМІ, зміцнює роль держави у всіх сферах суспільного життя.

Після того як Росія вторглася в Україну, анексувала Крим та захопила частину Донецької та Луганської областей, Орбан активно сприяв боротьбі з міжнародною ізоляцією Путіна. Зокрема, він запросив його до Будапешта у лютому 2015 року, ставши першим лідером ЄС, який зробив це після початку війни. Це мало й економічні причини: 60% газу, який на той час споживала Угорщина, постачалося з Росії. Також Угорщина продовжує бути великим споживачем російської нафти.

У той час, коли інші держави ЄС зменшують споживання російських енергоносіїв, поступово відмовляючись від них, Угорщина зараз залишається їх найбільшим покупцем у Європі. Також Росія будує в Угорщині нову атомну електростанцію Paks II на березі Дунаю.

Стосунки з президентами США

Віктор Орбан жодного разу не зустрічався з чинними президентом США Джо Байденом, хоча багато разів критикував його. Водночас, він вважає себе другом Дональда Трампа, експрезидента США, а нині кандидата на цю посаду.

Перемога Трампа на виборах президента США, на думку угорського прем’єра, принесе мир в Європу та завершення війни в Україні. Водночас слід згадати і про ставлення самого Трампа до Орбана. Відношення експрезидента США яскраво демонструє його цитата під час виступу в штаті Нью-Гемпшир у жовтні 2023 року.

"Є така людина, Віктор Орбан. Чули про нього? Це один із найсильніших лідерів у світі. Він – лідер Туреччини", — мовив Трамп та згодом виправився і уточнив, що Орбан все ж є лідером Угорщини.

Орбан та Україна

У 2023 році Орбан заявив, що Україна — одна з найбільш корумпованих держав світу. Чи не одразу після повномасштабного вторгнення РФ в нашу державу, Орбан почав блокувати буквально усі ініціативи Європейського Союзу з допомоги Україні. Негативною залишається позиція Віктора Орбана і щодо перспектив вступу України в ЄС. Крім того, угорський прем’єр неодноразово виступав проти санкцій щодо Росії, стверджуючи, що вони більше шкодять Європі, ніж РФ.

Інші скандальні заяви Орбана:

• заявляв, що Захід повинен гарантувати Росії безпеку, а не озброювати Україну.
• критикував підтримку України з боку ЄС, стверджуючи, що це виснажує економіку Європи.
• висловлювався за необхідність прямих переговорів між США та Росією щодо України, ігноруючи при цьому саму Україну.
• вважає, що мир в Україні можливий лише за умови перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США.
• порівнює війну в Україні з "пожежею у сусідньому будинку", натякаючи, що Угорщина не повинна активно втручатися.
• виступає проти вступу України до НАТО, аргументуючи це тим, що це може спровокувати подальшу ескалацію з боку Росії.

2 липня Віктор Орбан вперше за десять років прибув до Києва, де зустрівся з Зеленським. Угорський прем'єр приїхав, аби запропонувати "шлях до миру". Проте його пропозиція виявилася неприйнятною для України.

Як зазначає видання Espreso, стиль правління Орбана повністю змодельований за зразком путінського режиму, адаптований до угорського смаку, подібно до того, як "гуляш-комунізм" був адаптованою версією соціалізму, що диктувався Радянським Союзом.

"Згідно з його політичними розрахунками, відбувається зміна світового порядку, коли Захід постійно занепадає, а на зміну йому приходить Схід. Таким чином, він може керувати Угорщиною за авторитарними стандартами, в союзі з Росією та Китаєм, які надають військовий захист і дешеві енергоносії, а Китай – інвестиції та фінанси", — пише видання.

Орбан служить російським інтересам, блокуючи, накладаючи вето всередині ЄС і НАТО, а китайським – надаючи прямий доступ до європейських ринків як країна-член ЄС і Шенгенської зони. Всі задоволені.

За словами угорського депутата Європейського парламенту Мартона Дьондьоші, Орбан — маріонетка Путіна.

"Особисто я не можу виключити варіант, що колишні співробітники КДБ шантажують угорську політичну еліту, яка починала свою політичну кар'єру у 80-х роках, в комуністичну епоху під російською окупацією", — мовив Дьондьоші.

Також, за словами угорського депутата, в Орбана можуть бути і суто прагматичні погляди.

"Він розраховує на підтримку Путіна для збереження свого режиму. Підтримка може надаватися у вигляді дешевих енергоносіїв (нафта, газ, проекти атомної енергетики, такі як Paks 2), грошей. Обіцянок територіальних придбань – наприклад, Закарпаття, військової підтримки", — мовив Дьондьоші.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав про 11 абсурдних вимог Орбана до України і чому їх не реально втілити.