Як корови з телятами пережили зиму на крупній фермі під Києвом (фото, відео)

Журналісти "Телеграфу" побували на господарстві УМК та особисто побачили, у яких умовах фермери вирощують тварин і доять молоко — побачене вражає

На фоні розмов про поглиблення кризи в молочній галузі через війну та низку інших факторів чимало вітчизняних виробників продовжують працювати з низькою рентабельністю. Докладно про умови та специфіку їхньої роботи журналісти "Телеграфу" дізнавалися, відвідавши ферму "Української молочної компанії" (УМК) у селі Великий Крупіль на Київщині. Ця тваринницька ферма називається однією з найбільших та сучасних в Україні та є найбільшою в Європі.

Тут налічується 4,3 тисячі фуражних корів (а разом з молодняком — більше 7 тис. голів) та зібрані чи не всі найкращі світові технологічні досягнення, які на сьогодні існують у молочній галузі.

Як повідомив директор з тваринництва УМК Андрій Сидельников, процеси виробництва на фермі повністю автоматизовані, технології утримання сучасні. Підприємство самостійно виробляє корми із власноруч вирощених кормових культур.

Один з предметів гордості ферми – максимально автоматизована доїльна зала. Для доїння у ній використовують устаткування відомого виробника. Доїльний зал "Каскад" на 72 місця виробничою потужністю 360 голів/годину оснащений системою комп’ютерної ідентифікації тварин. Таких доїльних залів в господарстві два.

Надоєне молоко повністю ізольоване від зовнішнього середовища, що й гарантує його високі санітарні показники, а після обробки та переробки таку продукцію вже можна експортувати на зовнішні ринки — воно відповідає вимогам ЄС та СОТ.

Племінний облік та облік продуктивності ведеться щоденно в журналах реєстрації тварин та за допомогою спеціальних програм. Для штучного запліднення використовуються також сучасні технології — програма активності з ультразвуковою діагностикою тільності.

На фермі працюють з племінними коровами голштинської породи (вона визнана найбільш продуктивною та розповсюдженою у світі). А надої досягають 11 тисяч літрів молока на корову за рік (у середньому вся ферма на добу дає 135 тонн молока з показниками жирності 4,25%-4,3%) та білку 3,5-3,55%.

Стадо корів формувалося шляхом закупівлі племінних нетелей (тільних телиць. — Авт.) на молочних фермах Угорщини, Німеччини, Нідерландів та Данії.

Утримання дійних тварин у корівнику — безприв’язне. Годують рогатих з кормових столів за загально змішаним раціоном, для якого на фермі й використовують високоякісні корми власного виробництва (силос кукурудзяний, сінаж люцерновий та злаковий, сіно злакове, солома пшенична, зерно пшениці та кукурудзи). Також для годівлі тварин УМК закуповує шрот соняшниковий та соєвий, сухий жом, соєву оболочку, глютен кукурудзяний та мінерально-вітамінні домішки. Годівля відбувається за допомогою сучасних міксерів обладнаними електронними вагами.

Втім, попри непогані результати роботи ферми навіть в умовах війни, як розказав Андрій Сидельников, ситуація в агросекторі та молочній галузі зокрема дуже складна, виробляти великі об'єми молока стає все важче через низку системних причин.

"Думаю, що без державної підтримки дуже важко побудувати подібну технологічну ферму. Якщо нема якоїсь підтримки, фермери бачать, що виробництво молока зараз дуже рентабельне (додатково ситуація складається через те, що у аграріїв відсутня можливість продавати зерно), але коли всі починають рахувати і думати, як побудувати ферму, всі дуже дивляться, як зекономити. Проте на корові не потрібно економити. Якщо ми щось неправильно будемо будувати, в результаті не отримаємо продукцію. А якщо все правильно побудувати, воно вийде дорого. Виходить, якби була б якась державна підтримка, можливо навіть, не на будівництво, а на закупівлю нетеля, розширення державних програм тощо. Виробники, які починають (чи хочуть) займатися молочним бізнесом, дивляться, як їм здешевити затрати, коли немає державної підтримки, коли відсутні відшкодування, відповідно з'являються ризики недоотримання продукції", — розповів топменеджер.

Окрім економічної складової перешкод, що сьогодні стоять перед фермерами, на тлі воєнного стану додався фактор дефіциту кадрів. "З 2022 року є проблема з кадрами чоловічої статі. Після початку широкомасштабного вторгнення РФ у нас багато хлопців позабирали служити. Там, де ми можемо замінити їх жінками, заміняємо, а де не можемо, працюємо більш напружено. Десь проводимо вдосконалення, змінюємо технологічні процеси, щоб менше було потрібно для цього людей. Тобто питання мобілізації стоїть гостро. Якщо до 2022 року з 36 людей на дійці у нас працювало 3 або 4 жіночки, то зараз вже 50% працює жінок-доярок. Якщо на дійку ми ще можемо знайти людину, то на трактор жінку не посадиш", — зазначив він.

*Довідково: ферму у с.Великий Крупіль УМК відкрила 2006 року. Вона стала першою фермою промислового типу в країні. Тут виготовляється високоякісне молоко, що відповідає стандартам Світової організації торгівлі. За роки існування компанія побудувала і ввела в експлуатацію дві ферми з повним циклом тваринницва: від народження телят до вирощування дійних корів.

У 2019 році підприємство визнали кращим за основними показниками фінансово-господарської діяльності серед підприємств України.

ТОВ "УМК" у своїй організаційній структурі має три структурних підрозділи – філії: Згурівську, Борзнянську та Березанську.

Нагадаємо, у лютому в Яготині на Київщині за участі народних депутатів, представників Мінагро, профільних асоціацій, науковців та експертів відбулося виїзне засідання аграрного комітету ВР і слухання на тему проблем виробників молока.

Як повідомлялось, на фоні війни найглибша продовольча криза в Україні — в молочній галузі. Не вистачає корів та якісного молока. Це провокує його здорожчання та зростання цін на готові молочні продукти. Ціни на молоко досягли європейського рівня і українські молочні підприємства втрачають переваги перед імпортом. Кількість закордонної "молочки" на полицях щороку збільшується. Зупинити ці негативні тренди може лише державне втручання.