Росія атакує чергову ГЕС. Які ще українські гідроелектростанції окупанти вважатимуть за цінні?

Ворог влаштував чергову спробу екоциду в Україні

Після торішнього підриву російськими окупантами Каховської ГЕС, Україну ледь не спіткала нова техногенна катастрофа. У п'ятницю, 22 березня, ворог здійснив масштабну ракетну атаку. А однією з головних цілей стала Дніпровська ГЕС у Запоріжжі — п'ятий щабель каскаду потужних гідроелектростанцій на річці Дніпро.

На місці інциденту продовжують працювати рятувальні служби та енергетики. Загроза прориву греблі відсутня і ситуація контрольована. Проте чергова атака на стратегічний енергетичний об'єкт наочно показав, якої ваги цьому надають російські війська.

"Телеграф" пропонує вам дізнатись більше про найпотужніші українські ГЕС та їхнє значення для економіки держави.

ДніпроГЕС і 8 ракет

ДніпроГЕС-1 є найстарішим і першим за величиною енергетичним гігантом у Дніпровському каскаді. Спорудження самої станції та її греблі висотою 60 метрів, яка підняла рівень Дніпра на 37,8 метра, дозволило відкрити судноплавство по всій річці.

Навколо станції було створено потужний промисловий комплекс із металургійними, хімічними та машинобудівними підприємствами у Запоріжжі. Загальна потужність ДніпроГЕС-1 становить 1569 МВт. Тому не дивно, що сюди в ніч на 22 березня було вісім влучань — росіяни очевидно намагалися прорвати греблю.

Як вже розповідав "Телеграф", самі гідроспоруди та гребля збудовані надійно і здатні витримувати потужні зовнішні удари. Тож ворогу вдалося лише пошкодити частину обладнання ГЕС.

Кременчуцька ГЕС

Серед гідроенергетичних гігантів Дніпровського каскаду особливе місце посідає Кременчуцька ГЕС. Розташована у місті Світловодськ, вона є другою за потужністю після ДніпроГЕСу із показником 700,4 МВт. Сам гідровузол має найбільше водосховище у Дніпрі.

Довжина всього водного резервуара становить 172 кілометрів, в окремих місцях його ширина сягає 40 км, а середня глибина — 6 метрів. Така грандіозна споруда не випадково відіграє ключову роль у комплексному використанні енергетичного потенціалу ріки.

Загроза підриву за так званим "каховським сценарієм" існувала восени 2023-го. Пропагандистські ЗМІ РФ тоді вдалися до свого улюбленого методу — перекладання провини на Україну, намагаючись виправдати потенційні злочинні дії.

Для забезпечення належної роботи такої великої станції потрібна постійна модернізація обладнання. Тому з 1996 року на Кременчуцькій ГЕС тривають масштабні реконструкційні роботи із заміни зношених агрегатів.

Київська ГЕС

Флагманом Дніпровського каскаду гідроелектростанцій є Київська ГЕС, розташована неподалік столиці у місті Вишгород. Як перша сходинка цього потужного енергетичного ланцюга, вона відіграє ключову роль у забезпеченні електроенергією величезної кількості населення та промислових підприємств.

Встановлена потужність Київського гідровузла сягає 440 МВт. До його складу входять окремі будівлі ГЕС, бетонна гребля з 20 водозливами, судноплавний шлюз, високовольтні розподільчі пристрої, земляні греблі та дамби, а також комплекс споруд гідроакумулюючої електростанції з верхнім резервуаром.

Попри спроби російської пропаганди поширювати неправдиві чутки про аварійність Київської ГЕС, цей стратегічний об'єкт зруйнувати ракетою не так просто.

Ще у червні 2023 року командування Об'єднаних сил ЗСУ запевняло, що станція прикрита від можливих ударів як з повітря, так і з боку диверсійно-розвідувальних груп ворога.

При найбільш негативному сценарії та у разі влучання ворожої бомби чи ракети по греблі Київської ГЕС може існувати загроза руйнування металевих затворів. Саме вони утримують водні маси. Як наслідок – неконтрольованого витікання води з Київського водосховища та підтоплення деяких територій передусім у столиці.

Канівська ГЕС

Невід'ємною ланкою Дніпровського каскаду ГЕС є Канівська гідроелектростанція у Черкаській області. Вона є другою сходинкою після Київської ГЕС у цьому потужному енергетичному ланцюзі.

Канівська ГЕС з її встановленою потужністю 444 МВт відіграє ключову роль у збільшенні виробництва екологічно чистої та відносно дешевої електроенергії в країні. Її щорічне виробництво у 972 млн кВт-год при напорі води 7,4-11 метрів дозволяє економити 400 тисяч тонн вугілля на рік.

Проте у розпал повномасштабного російського вторгнення навесні 2022 року Канівська ГЕС також опинилася під загрозою. Як повідомляв Генштаб ЗСУ, окупанти планували захопити греблю станції. Утім, ці задуми їм так і не вдалося реалізувати завдяки стійкості українських захисників.

Середньодніпровська ГЕС

Ще одна важлива ланка каскаду українських ГЕС — Середньодніпровська гідроелектростанція у місті Кам'янське. Її будівництво, яке почалося 1957 року, дозволило комплексно розв'язати питання використання гідроенергетичного потенціалу ділянки Дніпра між Кременчуцькою та Дніпровською ГЕС у Запоріжжі.

Введена на повну потужність 388 МВт, Середньодніпровська ГЕС сьогодні відіграє важливу роль в енергозабезпеченні регіону. Щорічно вона виробляє близько 1,2 млн кВт електроенергії для промислових потреб.

Станція обладнана 8 гідроагрегатами потужністю по 44 МВт кожен, об'єднаними у чотири енергоблоки через головні трансформатори підвищеної потужності 125 МВА. Гребля ГЕС завдовжки 35 кілометрів вважається однією з найбільших у світі гідротехнічних споруд такого типу.

Хоча руйнація будь-якої з цих станцій стала б техногенною катастрофою, фахівець з енергетики Геннадій Рябцев у своєму коментарі для "Телеграфу" запевнив, що на цю мить таких загроз нема. Усі станції перебувають у нормальному робочому стані та здатні витримати потужні зовнішні удари.

Утім, чи стануть інші гідроелектростанції наступними цілями РФ, або ж росіян цікавить саме Дніпровська ГЕС з тактичної точки зору — сказати складно. В будь-якому разі варто посилювати фізичний захист енергетичних об’єктів та щільність протиповітряної оборони.