"ДніпроГЕС треба буде перебудовувати": ексміністр енергетики про масштаб атаки на електростанцію

Читать на русском
Автор
5080
Удар по ДніпроГЕС вранці 22 березня Новина оновлена 22 березня 2024, 18:04
Удар по ДніпроГЕС вранці 22 березня. Фото Ігор Лавров

Олексій Оржель прокоментував "Телеграфу" можливі мотиви окупантів та ризики прориву греблі у Запоріжжі

Масований обстріл Росією об’єктів критичної інфраструктури вранці 22 березня вже названий міністром енергетики Германом Галущенком наймасштабнішим за весь час війни. Водночас пролунали як прогнози про "не дуже добрі новини" для української енергетики, так і стримано оптимістичні оцінки.

"Телеграф" запитав у колишнього міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля, чому росіяни вдарили саме по Дніпровській гідроелектростанції та чи існує ризик повторення катастрофи на Каховській ГЕС з масштабним затопленням територій вниз по течії Дніпра.

Наскільки критичний цей удар по ДніпроГЕСу? Вже були заяви про влучання восьми ракет і значне пошкодження ГЕС-2…

— Дивіться, ДніпроГЕС у нас із встановленою високоманевровою потужністю 1,5 гігават. Він сьогодні працював не у режимі високоманевровому, коли нам потрібна генерація в моменти піку споживання (зранку та ввечері, коли збільшується потреба в електроенергії), а більше як гідроспоруда. Тому що сьогодні спрацьовується вода. Зараз у нас сезон щорічного повноводдя, і в ці моменти найбільше йде навантаження на гідростанції, зважаючи на те, що вони працюють як засоби регулювання рівня води.

Більше того, Каховське водосховище і Каховську ГЕС російські окупанти вже знищили і, виходячи з того, що треба по-іншому врегульовувати весь Дніпровський каскад, не оптимально як свого часу воно проєктувалося, то звичайно вихід з роботи ДніпроГЕС — критичний і максимально неприємний удар. Тим паче, що зараз потрібно спрацьовувати воду через Дніпровську ГЕС і дамбу.

Об'єктивно не бачив всього масштабу руйнувань, але розумію, що з цим у нас проблема. Тому у даному разі ми отримаємо інший режим роботи гідроелектростанцій вище по каскаду.

Що це практично означатиме?

— Це означає, що у моменти, коли у нас є повноводдя, ці гідрооб'єкти вийдуть на максимально оптимальний режим роботи. Тому росіяни, напевно, виходили із цього, що на фоні дефіцитної маневрової потужності в енергетичному балансі України (де у нас є певні проблеми), знищуючи ДніпроГЕС, вони також ще й впливають на роботу гідроспоруд на Дніпровському каскаді.

Якщо казати з точки зору середньострокової перспективи, на ДніпроГЕСі встановлене унікальне обладнання і унікальна гребля, які важко відновлювати. Треба довго замінювати там одиничне техобладнання, виробленеще за радянських часів. Це означає наступне: щоб виробити ці засоби або замістити, зробити ремонти і так далі, потрібно чимало часу.

Так, на сьогоднішній момент енергетики будуть робити все можливе, щоб привести його стан до більш-менш робочого, або все ж таки, щоб воно функціонувало на спрацювання води. Але якщо там критичні пошкодження, які не дозволяють у подальшому використовувати це обладнання, це означає, що нам треба буде повністю депроєктувати станцію, проєктувати нові гідроагрегати, гідроспоруди тощо. Тобто перебудовувати. Своєю чергою це означає, що такі роботи будуть не тільки дуже дорогими, враховуючи унікальність обладнання, а ще й це буде дуже довго.

Знову ж таки, ми втрачаємо встановлену потужність в рамках нашого енергетичного балансу. Тому атаки на інфраструктурні об'єкти України — терористичні акти росіян.

Яка площа потенційних територій, які може затопити внаслідок прориву греблі ДніпроГЕСу?

— Не готовий відповісти, тому що я ніколи навіть не думав, що мені ця інформація взагалі буде потрібна. Тому у мене відповіді на дане запитання нема. Коли я був міністром енергетики у 2019-2020 рр., навіть ніколи не задавався питанням масштабу наслідків від підриву цієї греблі.

Можемо проаналізувати ситуацію і провести аналогію, коли під час Другої світової війни була пошкоджена Дніпровська ГЕС. Але зазначу, все ж таки рівень затоплення залежить від швидкості руйнації, від того, якою буде площа руйнації і наскільки буде швидко виходити вода. Ми бачили це і на Каховському водосховищі, що воно поступово руйнувалося.

Відповідно і був інший рівень підтоплень. Якщо йде вода, площі підтоплень залежать від ударного потенціалу, який у неї є. Тому оцінити цю потенційну загрозу зараз важко. Як я зазначив вище, можна лише провести аналогію з тим, що було зокрема під час Другої світової.

Чи можна останні удари по ДніпроГЕСу порівняти по потужності з підривом Каховської ГЕС? Наскільки в Запоріжжі об'єкт гідроенергетики міцний?

— Ці об'єкти (гідроспоруди і гребля) проєктували як максимально витривалі. Вони можуть витримувати зовнішні удари. Якщо казати про машинні зали, де встановлено обладнання, звісно, вони від прямих ударів не можуть бути повністю захищеними. Тому що вони знаходяться на нижньому б'єфі (ділянці води або водосховища, яка розташована безпосередньо біля шлюзу чи загати. — Авт.). Тому у даному разі бачимо, що з греблею все нормально, а обладнання, яке все ж можуть дістати окупанти, було зруйновано.

Говорячи про Каховську ГЕС, про яку сьогодні всі згадують, то реально і фактично ми зможемо відповісти на це запитання, коли спеціалісти проведуть розслідування того підриву. Проте там був внутрішній підрив. Якраз саме через внутрішній підрив можна зруйнувати греблю. Факт того, як росіяни вдарили по Дніпровській дамбі і там нема її руйнації, порівнюючи з тим, як вони підірвали Каховську ГЕС, підтверджує цю тезу. Сьогодні були зовнішні чинники, а 2023-го — внутрішні.

Чому з тактичної точки зору рашисти ще обрали для удару саме ДніпроГЕС?

— Там дійсно є критична енергетична інфраструктура. У нас на сьогодні був профіцит електроенергії, відбувалось певне відновлення енергетичної інфраструктури, були заживлені споживачі, тому ДніпроГЕС потенційно міг би бути кінцевим ланцюжком для удару, щоб дестабілізувати енергоспоживання.

Думаю, є й інші чинники, які впливають на щільність подібних ударів: рівень насиченості ППО, рівень захисту інших гідрооб'єктів тощо. Якраз, мабуть, російські терористи, намагалися знайти той об'єкт, по якому могли дістати й саме з таких міркувань і приймали рішення про атаку. Але це запитання — більше до наших військових.

Довідково: Дніпровська ГЕС (ДніпроГЕС) — п'ятий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Розташована у Дніпровському районі міста Запоріжжя. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище. У 1930-ті роки відома під назвою Дніпрельстан (скорочення від "Дніпровська електростанція").

Початок будівництва — 15 березня 1927-го. Роки введення в експлуатацію — 1-ша черга 1932—1939 рр. 2-га черга 1974—1980 рр.

У серпні 1941-го співробітники НКВС підірвали ДніпроГЕС. Вибух призвів до руйнації машинного залу, припинення енергопостачання та масштабного підтоплення. Кількість жертв серед червоноармійців та цивільного населення, за різними оцінками, становила від 20 тисяч до 80-120 тис. осіб.

Через півтора місяці Вермахт захопив Запоріжжя, після чого німецькі будівельні частини відновили зруйновану частину греблі, а влітку 1942 року замість знищеного обладнання запрацювало нове — німецького виробництва. Однак восени-взимку 1943 року нацисти також підірвали ГЕС, щоб зупинити контрнаступ радянських військ.

Після деокупації України 1944 року почалося відновлення гідроелектростанції, і в березні 1947 року перший агрегат Дніпровської ГЕС ввели в експлуатацію. 31 серпня 1949-го — шостий агрегат. У 1950 р. став до ладу останній дев'ятий гідроагрегат відбудованої станції.