Глузував з української церкви і заперечував існування нації: Булгакова визнали українофобом. Що буде з його музеєм в Києві

Булгаков — імперець. Тепер офіційно

Михайло Булгаков – імперець за світоглядом і затятий українофоб. Тепер вже офіційно. Такого висновку днями дійшла експертна комісія Українського інституту національної пам’яті. Що значитиме такий висновок на практиці для всіх географічних об’єктів, які містять у своїй назві прізвище "Булгаков", і, насамперед, для музею письменника на Андріївському узвозі в столиці, розбирався "Телеграф".

Яких висновків дійшла комісія

Так, згідно з висновками експертів, "письменник, незважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників".

А саме:

- у творах не подавав жодного позитивного персонажа-українця;

- пародіював чи глузливо перекручував українську мову (письменник і його оточення засадничо не визнавали існування української мови);

- глузував з української автокефальної церкви;

- заперечував саме існування української нації (п’єса "Дни Турбиных");

- створив негативні стереотипи "петлюрівців", пропагандистські штампи щодо мови й культури і тим підтримував та виправдовував російську імперську політику;

- булгаківські описи вояків Армії УНР ("петлюрівців") є джерелом пізніших їх карикатурних зображень у комуністичній пресі.

І що це все означає?

Відповідно до закону, після висновку експертної комісії, географічні об’єкти та юрособи, які містять у своїй назві прізвище "Булгаков", повинні його позбутися. Таких об’єктів вистачає. Наприклад, у Бучі і Борисполі досі є вулиці Булгакова, а в Києві на Подолі ТЦ "Булгаков". Крім того, по Україні розкидані усілякі кав’ярні та барбершопи з стилізованими під прізвище письменника назвами.

Та, мабуть, найзнаменитіший топонім, пов'язаний з Булгаковим, це його дім-музей на Андріївському узвозі.

В цій інституції категорично не погоджуються з висновками експертів.

"Експертиза, м’яко кажучи, непрофесійна, — пояснює "Телеграфу" директорка музею Людмила Губіанурі. – Такий документ не може бути занадто емоційним. Коли не вистачає фахової підготовки, тоді починають працювати емоції. Крім того, коли ми маємо справу з художнім текстом, то при бажанні їм можна крутити як циган сонцем. Це і було зроблено. Ми входимо в художній текст, маючи якійсь свій бекграунд і свою позицію. І від цього залежить як ти будеш аналізувати текст. Були висмикнуті якісь окремі цитати, які проголошують абсолютно різні персонажі Булгакова в романі "Біла гвардія". А цей роман – поліфонічний і Булгаков створює голоси міста під час 1918 року, коли були абсолютно різні настрої. Крім того в експертизі купа помилок, мовляв, Булгаков оспівував більшовиків. Ну це ж просто ганьба! Булгакова не видавали протягом всього його життя, тому що радянська влада бачила його сатиричність".

З "емоційністю" проведеної експертизи згоден і голова УІНП Антон Дробович.

"На мою думку, висновок по Булгакову дещо емоційний. Я не зі всіма формулюваннями погодився. Що стосується суті звинувачень, що Булгаков був імперцем, шовіністом, зневажливо ставився до українського проекту (щоправда він і до інших слов’янських народів ставився зверхньо) і що комісія каже, що Булгаков не є героєм для глорифікації в публічному просторі – це справедливо", — зазначив Дробович в коментарі "Телеграфу".

Втім, на думку народного депутата та екс-голови УІНП Володимира В'ятровича, підстав не довіряти експертизі немає жодних.

"Не бачу в цій експертизі нічого емоційного. До складу експертної групи входять поважні науковці і я не бачу підстав з ними не погоджуватися. Я сам акцентував на цьому досить давно свою увагу, коли назвав Булгакова одним з щупальців "руського миру". І я не маю жодних сумнівів, що Булгаков українофоб і російський імперець і його спадщина використовується сучасною Росією для боротьби проти України", — запевняє нардеп, коментуючи ситуацію "Телеграфу".

Та які б не були думки навколо експертизи, що у сухому залишку?

Музей закриють?

Тут не все так просто.

По-перше, заборона не поширюється на випадки використання символіки російської імперської політики в експозиціях музеїв.

По-друге, своє слово ще має сказати КМДА і сам УІНП, адже експертна комісія, за словами Дробовича – незалежний орган, який не підкоряється керівництву інституту.

"Експертна комісія має право на своє судження і ми до нього дослухаємось. Свої рекомендації ми дамо КМДА і музею на основі їх висновку, але не зі всіма тезами можна погодитись", — каже Дробович.

Ймовірно, рекомендації УІНП будуть менш жорсткими, адже керівник інституту запевняє, що музей потрібно зберегти.

"Не варто закривати музей. Музей виникає на підставі колекції і музей Булгакова в Києві має одну з найбільших в світі предметних колекцій і найкращу колекцію документів. І важливо, щоб такий музей існував, адже в світі є російський голос, який розповідає про "распрєкрасного" Булгакова, і якщо буде українська інституція яка розкаже про справжнього Булгакова з усіма його сторонами, то, відповідно музей має залишатися. Але це вже на розсуд громади Києва", — підкреслює Дробович.

"Через колекцію музею, через наративи музею, ми можемо розповідати світові про Україну і українського Булгакова, щоб це за нас не робила Москва", — додає Людмила Губіанурі.

Втім, скоріш за все, санкції таки будуть і музею Булгакова в столиці доведеться прибрати зі своєї офіційної назви прізвище "Булгаков".

"Назву він буде змушений змінити. Це не значить, що Булгаков забороняється. Він просто не буде уславлюватися в публічному просторі, в назві юросіб, пам’ятників і таке інше. Але музейні експозиції, читання ніяким чином не забороняються", — резюмував Драбович.

Що каже закон

З липня 2023 року в Україні діє закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

Згідно цього закону, "присвоєння географічним об’єктам, юридичним особам та об’єктам права власності назв, що глорифікують, увічнюють, пропагують або містять символіку російської імперської політики, забороняється".

За визначенням законотворців, "російська імперська політика" – "система заходів, що здійснювалися органами управління, окремими громадянами (підданими) Російського царства (Московського царства), Російської імперії, спрямованих на підкорення, експлуатацію, асиміляцію Українського народу".

Правом визначати що підпадає під визначення "російської імперської політики", а що ні, наділений Український інститут національної пам’яті (УІНП). Для цього на майданчику інститут повинна бути створена спеціальна експертна комісія. Що і відбулося у випадку дослідження постаті Булгакова.