Що не так із картами України - пояснили в Держгеокадастрі

Після війни нам потрібно буде оновити карти України, в тому числі — для відбудови, тож в Держгеокадастрі наразі працюють над тим, як це зробити максимально економно

Всі ми читали історії про те, як російські військові на початку війни блукали Україною, озброєні картами 30-річної давнини. У великому інтерв'ю, перша частина якого вийде завтра, 23 травня, о 09:00, очільник Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Дмитро Макаренко розповів багато цікавого про те, що було на початку вторгнення, як сьогодні працює земельний ринок України, земля в яких регіонах найдорожча та де пройшло найбільше транзакцій, що буде з тими, хто не приватизував землю під будинком.

Дмитро Макаренко, зокрема, розповів "Телеграфу", чому на початок війни у Держгеокадастрі було багато застарілих карт 15-20 — річної давнини і що робиться, щоб змінити ситуацію.

— Є територіальні громади та міста, які оновлюють карти своєї території самостійно. За законом вони мають здавати такий матеріал або його копії до нашого фонду. Але, на жаль, це робили не всі. Тому у 2022 році ми буквально за півроку у картографічному фонді створили цифровий кабінет геодезиста. Через нього фахівці можуть здавати матеріали в режимі онлайн. Також внесли зміни у законодавчу базу – більш жорстко зобов'язали всіх це робити. Нам важливо розуміти, які матеріали є, щоб не дублювати роботу. Це не ок, коли орган місцевого самоврядування заплатив за створення карти, а потім ще й держава на цю саму площу замовляє аналогічні роботи. Втрачаємо час і ресурси, — констатує Макаренко.

За його словами, таке рішення схвилювало ринок, пройшло багато круглих столів із критикою: Держгеокадастр тисне, створює штучну систему тощо.

— Але Кабмін постанову прийняв, ми систему запустили, на сьогодні здано понад 3000 матеріалів. Вона почала працювати, — говорить очільник регулятора.

За його словами, 3000 матеріалів — це вже хороший результат, адже у системи є функціональні обмеження, які сьогодні не дозволяють прийняти великі об'єми. Однак в Держгеокадастрі працюють над цим.

Ще одна тема, яка схвилювала ринок і викликала шквал критики — вимога валідувати деякі документи в Держгеокадастрі.

— Ми працюємо з Єдиною державною системою у сфері будівництва. Через неї можна отримати дозвіл на впровадження будівництва. Щоб отримати цей дозвіл, потрібно здати план в масштабі 1:500. Ми провели робочі зустрічі з профільним міністерством і домовились, що вони вважатимуть валідними ці матеріали тільки після того, як вони були здані в Держкартгеофонд і перевірені, — пояснює Дмитро Макаренко. — Ми хочемо зробити автоматичну валідацію таких матеріалів, щоб система сама перевіряла основні технічні моменти складання карт. Працюємо над цим.

Один із закидів з боку ринку — плани Держгеокадастра стягувати платню за валідацію планів.

"Телеграф" попросив пояснити, як працюватиме автоматична валідація і якою буде вартість послуги.

– Мова про технічний валідатор. Програма, яка розумітиме правила для кожного масштабу, і відповідно до цих правил автоматично перевірятиме файли. Ми плануємо зробити цей інструмент безкоштовним для прогону. Але при здачі, коли документ вже готовий, всі помилки виправлені, плануємо ввести якусь фіксовану плату за здачу в Держкартгеофонд. Це не вплине суттєво на вартість робіт зі створення цієї карти, але зменшить видатки бюджету на утримання картографічного фонду. Ми б розвантажили Держбюджет.

За словами Дмитра Макаренка, щодо вартості валідації готової цифри немає, але це близько 200 — 500 гривень. Це формальність порівняно з іншими затратами. А на об'ємі це дозволить частково забезпечити діяльність картфонду.

Більше про реалії української картографії, угоди на земельному ринку, послуги та сервіси регулятора читайте у першій частині інтерв'ю в.о. голови Держгеокадастру Дмитра Макаренка: Де в Україні найдорожча земля і як старі карти шкодили росіянам, — розповів очільник Держгеокадастру