Ви не одразу здогадаєтеся, коли українці "розсипають кислиці": що означає цей фразеологізм

Вислів має глибоке коріння в українській культурі

Фразеологізми є невіддільною частиною будь-якої мови, адже вони надають висловлюванням яскравості, емоційності та глибини. Українська мова, з її багатою історією та культурними традиціями, має безліч фразеологічних зворотів, які відображають світогляд народу, його звичаї та уявлення.

Один з них став яскравою метафорою плаксивості та схильності до нарікань. З'ясуймо, звідки узявся та як правильно вживати вислів "розсипати кислиці".

Значення та походження вислову

"Розсипати (розводити) кислиці" означає скаржитися, плакати, піддаватися відчаю, перебувати в гнітючому настрої або ж нарікати на життя. Кислиця – це дика груша, плоди якої мають терпкий, кислий смак. Образ розсипаних кислиць асоціювався з гіркими сльозами, скривленим від плачу обличчям. Так казали і про кислий вираз обличчя під час нарікань. Фраза має декілька варіантів:

• розсипати кислиці,
• розводити кислиці,
• квасити кислиці.

Приклади з літератури

1. "О, ти ще зараз почни квасити кислиці, – набурмосився старшенький на меншенького і рвучко відвернувся від нього" (М. Стельмах).
2. "Яка ж у тебе любов, коли ти покохав гоноровиту панну, а зразу й кислиці розсипав, тільки дістав одкоша!" (О. Ільченко).
3. "У твої роки я на заводі працював по десять годин. А ти? Не розводь кислиці! — Віктор тер очі, схлипував" (П. Автомонов).

Отже, фразеологізм "розсипати кислиці" – це яскравий приклад того, як народна спостережливість породила влучний вислів. Він і досі залишається актуальним, збагачуючи нашу мову колоритним способом висловити ставлення до надмірних скарг та нарікань.

Раніше "Телеграф" розповідав, що означає фразеологізм "закрутити веремію". Адже він є навіть в завданні для НМТ.