"Маю" чи "мушу"? Авраменко пояснив, як правильно вживати ці слова в українській мові

Мовознавець пояснив особливості вживання слова "мусимо" в українській мові

У повсякденному спілкуванні українською мовою часто виникає питання, яке слово обрати з двох, що мають схоже значення. Це стосується і дієслів "маю" та "мушу". Але вони, хоч і подібні за значенням, насправді вказують на різні нюанси обов'язку.

Відомий український мовознавець та викладач Олександр Авраменко розповів про правильне використання дієслова "мусити" в українській мові. За його словами, це його доречно вживати лише в ситуаціях, які потребують особливої категоричності та невідкладності.

Коли доречно вживати "мусимо"

Експерт наголошує, що дієслово "мусимо" варто використовувати виключно у випадках крайньої потреби. Наприклад, у реченні: "Ми мусимо негайно розпочати підготовку до ЗНО, бо зволікати вже не можна".

Альтернативи для повсякденного вжитку

Коли ситуація не вимагає такої категоричності, Авраменко радить використовувати більш нейтральні варіанти:

• "мати" — для звичайних ситуацій (наприклад, "я маю вам щось сказати"),
• "належить",
• "годиться",
• "треба".

"Коли немає крайньої потреби, а мова йде про обов'язок чи бажаність чогось, то вживаємо слова належить, годиться, треба. Наприклад, нам треба вивчити правила техніки безпеки. Але ніяк не ми мусимо вивчити…", — зазначив він.

Отже, вибір між словами "маю" та "мушу" залежить від контексту вашого висловлювання. Якщо ви говорите про власні можливості чи бажання — використовуйте "маю". Якщо ж йдеться про обов'язок або необхідність — обирайте "мушу". Правильне використання цих слів допоможе вам зробити ваше спілкування більш точним і зрозумілим.

Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно говорити українською про релігійну людину. "Віруючий" тут недоречне.