У Раді розповіли, що загрожує порушникам заборони російської мови у школах і що про це думають нардепи

"Я бачу за настроями у комітеті, більшість за позитивну мотивацію"

Законопроєкту щодо української мови, який може зобов’язати учнів та вчителів говорити українською протягом усього дня та в будь-якому місці, буде не просто йти і викличе багато дискусій у нардепів.

Про це в інтерв’ю "Українським новинам" заявив голова освітнього комітету ВРУ Сергій Бабак. Він пояснив, що зараз у законодавстві прописано, що мовою освітнього процесу є державна. Освітній процес – це все, що відбувається на території навчального закладу та поза навчальним закладом, якщо воно стосується безпосереднього навчання учнів. Є учасники освітнього процесу – це вчителі, учні, батьки.

"Можна довести до абсолюту, або абсурду, будь-яку норму, але мені здається, що це вже врегульовано. Я вважаю, що цей законопроєкт буде непросто йти, тому що будуть різні думки з цього приводу у депутатів. Я впевнений, що вони будуть полярні і буде навколо нього дискусія. До чого вона прийде – будемо дивитися.", — каже він.

При цьому Бабак зазначив, що завжди є дискусія довкола термінів. За його словами, в Україні є визначення освітнього процесу у законодавстві, але коли автор хоче дати визначення освітнього середовища, то воно може розширити інші терміни у невластивому для них ключі. Наприклад, чи поширювати освітній процес на перерви між заняттями.

Приватне спілкування учнів, наприклад, між собою не з приводу навчання, як зазначив голова Комітету, викликає питання.

"Отут питання – в закладі освіти, на території закладу освіти? На території закладу освіти відбувається освітній процес. Перерва – не є його частиною, формально. Але з новими дефініціями все може змінитись. І одразу з’явиться питання по школам національних меншин. Найголовніше питання, яке мене турбує, а що буде, якщо ні?" — зазначив Бабак.

Також у Бабака викликає питання тема санкцій за порушення. Вони не передбачені законопроєктом.

"А що буде в разі порушення? Мовний омбудсмен прийде, штраф випишуть, що буде? Або ми повісимо на вчителів цю додаткову функцію контролювати спілкування дітей на перервах, або на директора, хто буде за це відповідати? Як відповідати? Який сенс вводити норму, за яку не зрозуміло, що буде, якщо її не виконувати? Я не люблю норми в законодавстві, які мертвонароджені. Я розумію, що це може бути політична позиція, але я проти таких норм. Механізм, закладений в законодавстві, повинен працювати. Або його не потрібно закладати", — сказав він.

У самому Комітеті, за словами Бабака, по-різному відреагували на законопроект.

"По-різному. Ми всі розуміємо важливість української мови. Ми всі розуміємо необхідність її популяризації, але те, що я бачу по настроям у комітеті, більшість за позитивну мотивацію. Змотивуйте розмовляти українською. Це насправді складний процес. Не можна взяти багато мільйонів людей і сказати, от зараз ви не будете говорити цією мовою, будете говорити іншою мовою. Це прекрасний намір, але потрібні механізми для його імплементації.

Мені здається, що якщо навколо дітей буде правильна, красива, сучасна українська мова, вони будуть хотіти спілкуватися українською мовою. І знову таки, найголовніше питання — це питання до батьків. Дуже великою мірою питання до батьків. Якщо вдома будуть батьки розмовляти з дитиною іншою мовою, то не треба очікувати, що вона буде в школі говорити виключно українською. Півдня в школі, півдня вдома. Якщо вона вдома дивиться фільми, читає книжки або спілкується з батьками іншою мовою, то що очікувати від дитини?", — сказав він.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Міносвіти підтримало заборону російської на перервах у школах.