Криваві ігри під виглядом традиції: в Україні досі нацьковують собак на живих борсуків

Мисливські організації заперечують офіційну участь в жорстоких турнірах, а захисники тварин б’ють на сполох

У Хмельницькій області мисливці оголосили "обласні випробування на борсуку у вольєрі" — захід, де собак нацьковують на живого борсука в замкненому просторі. Хоча законодавство забороняє такі дії як жорстоке поводження з тваринами, практика продовжує існувати під виглядом "традиції" та "професійної підготовки".

Редакція "Телеграфу" з’ясувала, що стоїть за цими суперечливими заходами та чи справді всі учасники подібних випробувань ризикують кримінальною відповідальністю за статтею 299 Кримінального кодексу України.

Змагання з нападу на борсука — хто їх проводить та чому

Оголошення про захід з’явилося у Facebook на сторінці "Трофеї Поділля "Хмельниччина" — групі для тих, хто любить полювання, рибалку і природу. На спільноту підписані 129 тисяч учасників. Текст виглядав як звичайне запрошення на спортивний захід, але саме формулювання "випробування по борсуку у вольєрі" одразу привернуло увагу зоозахисників.

У дописі прямо вказали назву Федерації мисливського собаківництва України та її Хмельницький обласний осередок. Організатори також вказали місце проведення, але точну локацію обіцяли повідомити додатково лише зареєстрованим учасникам.

Згодом публікацію було видалено зі сторінки. Однак журналісти встигли зберегти знімок з екрана.

Федерації мисливського собаківництва України опікується розвитком мисливського собаківництва в країні, збереженням генофонду чистопородних мисливських собак через племінне розведення та нормативним регулюванням галузі. Крім того, організація організовує виставки та заходи для власників мисливських собак.

У ФМСУ вважають, що мисливські собаки — це наше національне надбання, як породи коней або музеї. Тому їх важливо зберегти, навіть у складних умовах війни.

Підготовка мисливського собаки не може бути "гуманною"

Віце-президент ФМСУ Володимир Грановський погодився прокоментувати скандал для "Телеграфу". Його позиція виявилася неоднозначною.

"Думаю, ви перебільшуєте, коли кажете "багато українців обурені цим", адже сьогодні людей більше турбує не доля борсуків, а ситуація на фронті", — розпочав розмову Грановський.

За його словами, будь-яка підготовка — чи то мисливського собаки до полювання, чи військовослужбовця до бою — за своєю суттю не може бути "гуманною"

"Близько 80% норних собак, які йдуть на борсука, з нори вже не виходять. Борсук — дуже серйозний звір. Тож виникає питання: де ж насправді жорстокість? Щодо борсука, якого використовують у випробуваннях, чи до собаки, яку люблять у сім’ї діти, але яку не підготували, і вона загинула у норі?", — каже віце-президент ФМСУ.

За словами Володимира Грановського, непідготовлена собака на полюванні — потенційна жертва. Зокрема чоловік розповів про власний досвід: "Бувало, що моя собака, підстрибнувши на два метри, потрапляла під удар кабана — він підкидав її та одного разу розпоров черево. Якби я мав можливість підготувати її належним чином, цього б не сталося".

Організатори та учасники випробувань на борсуках ризикують кримінальною відповідальністю

Так чи інакше, редакція "Телеграфу" звернулася до зооюристки Марини Суркової з проханням оцінити правові аспекти такої підготовки. Її висновок однозначний: такі дії є кримінально караними, незалежно від того, як їх намагаються обґрунтувати організатори.

"Нацьковування собак на борсука у вольєрі — це дії, передбачені статтею 299 Кримінального кодексу України", — заявила Марина Суркова. За її словами, юридична кваліфікація таких дій не викликає жодних сумнівів.

При цьому не має значення, чи загинув борсук, чи ні — сам факт знущання, завдання страждань і нанесення тілесних ушкоджень тварині вже підпадає під кримінальну відповідальність.

Зооюристка детально пояснила, хто саме може бути притягнутий до кримінальної відповідальності у таких справах. Список виявився ширшим, ніж можна було б подумати.

"У кримінальному процесі в цьому випадку можуть бути відповідальними: організатори випробувань — Федерація мисливського собаківництва, керівники, тренери, власники вольєра; безпосередні виконавці — ті, хто нацьковував собак або керував процесом; учасники, які свідомо брали участь у цьому — власники собак, які привели тварин", — перерахувала зооюристка.

Одним із поширених аргументів захисників таких практик є твердження, що борсук — дика тварина, тому закони про захист тварин на нього не поширюються. Однак, Марина Суркова цю тезу також спростувала.

"Відмови у відкритті кримінального провадження бути не може через те, що борсук — дика тварина. Законодавство захищає від жорстокого поводження всіх тварин: і домашніх, і сільськогосподарських, і диких. Особливо тих диких, які утримуються в неволі і залежать від людини", — пояснила юристка.

Зокрема експертка навела конкретні законодавчі норми. "По-перше, згідно зі статтею 3 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" він поширюється на мисливське господарство", — зазначила вона.

Другий аргумент стосується специфіки утримання. У вольєрі борсук вже є не просто дикою твариною в природі, а таким, що утримується в неволі і перебуває під контролем людини. Тобто він підпадає під захист Закону і Кримінального кодексу України.

Також Марина Суркова звернула увагу на спеціальний нормативний документ — Порядок утримання та розведення диких тварин, затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30 вересня 2010 року №429.

Правозахисниця процитувала пункт 3.3 цього Порядку, який чітко визначає законні цілі утримання диких тварин у неволі: "Демонстрація та екологічно-виховна робота, реабілітація, розведення та реінтродукція, наукові дослідження, видовищні заходи, розведення для підвищення продуктивності мисливських угідь, використання приватними особами в естетичних цілях, тимчасова перетримка".

Отже, не можна утримувати в неволі дику тварину для того, щоб вона була живою мішенню чи живою принадою при натаскуванні, наганянні, вимуштруванні, польових випробуваннях і змаганнях мисливських собак.

"Часто мисливці посилаються на "Правила проведення випробувань і змагань мисливських собак", затверджених звичайними громадськими організаціями — наприклад, Федерацією Мисливського Собаківництва України або Кінологічною Спілкою України, які досі мають радянську спадщину і допускають використання живих тварин", — розповіла юристка.

Однак юридична сила цих документів, за її словами, дорівнює нулю. Вони є просто внутрішніми документами, не мають сили нормативно-правового акту і суперечать чинному Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження.

"Щобільше, такі "документи" можуть бути розцінені як пропаганда жорстокого поводження з тваринами, за що також передбачено кримінальну відповідальність", — зазначила зооюристка.

"Це була підстава", — кажуть у Федерації

Щодо конкретних випробувань у Хмельницькому, Грановський категорично заявив, що у планах роботи ФМСУ цих змагань немає, він повідомив, що Федерація офіційно їх не проводить, враховуючи негативне ставлення людей.

За його словами, після дзвінка від журналістів він зв’язався з керівником Хмельницького осередку Русланом, який заперечив проведення заходу: "Він відповів, що він не збирався проводити ці змагання. Мовляв, хтось хоче його підставити — хтось взяв це оголошення і опублікував".

Грановський підкреслив, що війна суттєво вплинула на роботу Федерації. Тому у більшості областей України полювання фактично заборонене. Іспити та змагання передбачають використання пострілу — сьогодні це також заборонено. Кому того, через відсутність можливості проводити змагання немає й фінансування.

"Немає коштів, щоб платити зарплати співробітникам. Нині працюють переважно ентузіасти, фактично без зарплати", — сказав він.

За його словами, племінна робота вже деградує. Мисливське собаківництво тримається на іспитах, бо саме іспити перевіряють робочі якості та екстер’єр.

Реальність "у тиху"

Попри офіційну позицію Федерації, Грановський визнає існування підпільних практик.

"Хтось може робити це "в тиху" — десь у підвалі чи на приватних угіддях, але проконтролювати це ні ви, ні я не зможемо. Це схоже на собачі бої. Вони заборонені, але проводяться і будуть проводитися. Зупинити цей процес жодна держава не здатна", — сказав віце-президент ФМСУ.

Зокрема, він розповів, що свого часу доводилося обговорювати юридичну силу дипломів з таких підпільних випробувань — щоб не приймати їх на офіційних виставках.

"Я багато років працював за кордоном та був представником України в міжнародній організації у Парижі. Французькі колеги мене запрошували на полювання, і я бачив, як вони готують собак. Хочу сказати: ніхто там не афішує методів підготовки собак, які суспільство вважає "негуманними". Але без таких методів підготувати собаку просто неможливо", — говорить він.

Водночас віце-президент ФМСУ визнає, що рахуватися з громадською думкою необхідно.

"Сьогодні ставлення людей до таких випробувань негативне і ми робимо усе можливе, щоб нас не критикували. Федерація змушена дотримуватися вимог міжнародної організації FCI. Тому офіційно ми намагаємося діяти в рамках правил. Але проблема підготовки собак існує, і нікуди від неї не подінешся", — зазначив Володимир Грановський.

Отже, невідомо, чи все ж таки відбудуться випробування на Хмельниччині "у тиху", чи їх скасовували, чи взагалі це оголошення було чиєюсь провокацією, як стверджує керівництво Федерації.

Варто зазначити, що Хмельницький осередок не був би першопрохідцем у цій справі. З інших областей від осередків Федерації вже неодноразово надходили повідомлення про проведення таких випробувань. У соціальних мережах зоозахисники регулярно фіксують фотографії та відео з подібних заходів у різних регіонах України.