Січові стрільці, репресії, Голодомор: куди звертатися, щоб відновити історію родини

Що приховує історія вашої родини? Сучасні архіви та цифрові технології відкривають доступ до давно забутих сторінок — від воєнних подвигів до репресій

Відкриття архівів і цифрові технології дають унікальний шанс відновити загублені сторінки нашого минулого. Вони можуть стати неоціненними в вивченні родоводу та історії родини. Те, що раніше приховувалось, зокрема дані про репресованих радянською владою родичів, зараз доступне.

Де шукати відповіді на питання про родинну історію та які інструменти для цього є? Про це в рамках 32 Львівського міжнародного BookForum розповів історик, штаб-сержант 2-го корпусу НГУ "Хартія" Віталій Скальський. "Телеграф" побував на його лекції та зібрав основне.

Українські Січові стрільці: герої нашої незалежності

У 1914 українські добровольці з Галичини та Буковини стали на захист рідної землі. Тоді народилися Українські Січові стрільці — бойові підрозділи, які на той час вражали своєю дисциплінованістю та результативністю в австро-угорській армії (1914–1918). У складі армії УНР після 1917 року діяв бойовий підрозділ Січових стрільців, що складався з військовополонених — тих самих УСС.

Проте, історія України періоду з 1917 по 1924 роки часто залишається прогалиною, з огляду на історію родин. Родичі військові чи священники, ба більше, якщо вони були борцями за незалежність України, за радянських часів приховувались навіть від найближчих. Наразі, цю сторінку історії можна розгорнути.

За сім років в лавах військ Центральної ради, армії УНР та Української держави побувало понад 200 тисяч людей. Цей період припав на Перші визвольні змагання, революції, заворушення, і, на жаль, частина даних втрачена безповоротно. Встановити можна тільки до 20% імен. Шукати рідних можна в базі "Імена самостійної України". Важливо, що прив’язка в ній іде до особи, а інформація може бути зібрана з кількох джерел.

Інше, не менш важливе джерело пошуків — фотоархів Легіону Січових стрільців. В США десять років оцифровували знайдені фото з архівів Українського Музею та Бібліотеки у Стемфорді — понад 3,3 тисячі оригінальних фото доповнені також колекціями фото уніформ та архівного фонду Української Вільної Академії Наук у США. Шукати тут можна за роками, місцем бойових дій, прізвищем фотографа, прізвищами осіб, зображених на фотографіях (якщо були такі дані, вони вносяться в опис). Віталій Скальський наголошує, сайт може бути корисний не тільки історикам і люди можуть допомогти в його розвитку.

"Де можна було ідентифікувати, що я впізнавав якісь краєвиди або якихось людей. Я це коментував і це можна робити. Рекомендую просто, навіть якщо ви не є істориком, але заради цікавості, погортайте, а раптом у вашому родинному фотоальбомі є така сама фотографія", — каже він.

Дві глобальні трагедії України в СРСР — як шукати дані

Період радянської історії України пов’язаний із двома масштабними трагедіями: першою є Голодомор, другою — масові репресії. Їх пік припав на 1937-1938 роки, проте тривали вони з 1917 і аж до встановлення незалежності. Скальський розповідає — останнього українця репресивна система розстріляла в 1989 році.

В Україні існує національний проєкт: Національний банк даних про жертв політичних репресій радянської доби в Україні. Він почався ще в 90-ті і більш широко відомий під назвою "Реабілітовані історією". Списки репресованих наразі заносять на сайт — там вже є 371662 імені, але база постійно оновлюється.

Якщо немає даних про місце зберігання справи, наголошує історик, це не значить, що справа знищена. "Вона десь є, точно є. Треба або писати упорядникам цього сайту, і вони вам допоможуть вийти на цю справу, або самостійно звертатися. Зазвичай це дані з музею Державного архіву Служби безпеки України, або з обласних управлінь СБУ. Там теж є ці архівні справи", — пояснює фахівець.

Важливо, що на сайті можна шукати не тільки за іменем, а й за професією. Наприклад, вчителів репресованих на сайті — 5076 імен. Скальський наголошує, можна починати відроджувати історію навіть в школах, саме через пошук попередників.

Шукати також можна за населеними пунктами, навіть за статтями, за якими судили людей. Інше джерело пошуків — сайт держархіву. У вкладці "Український мартиролог XX cт." доступна інформація про 153 475 жертви політичних репресій в Україні.

Історія стає особистою: дані про Голодомор можна доповнити

Голодомор 1932-1933 років — окрема трагічна сторінка історії. Зазвичай кажуть про 3,5-4,2 мільйона жертв. З 2008 в Україні існує проєкт Інституту національної пам'яті зі створення Національної книги пам'яті жертв Голодомору. Було зібрано понад 888 тисяч імен загиблих від голоду. На жаль, дані неповні. Історик пояснює — спочатку записувати не дозволяли, потім книги реєстрації смертності вилучали.

Ба більше, якщо помирав сільський голова — вести книги було нікому. Якщо ж хтось із родини помер від голоду в цей час, а даних в базі немає — можна додати через картку обліку і це може стати формою вшанування пам’яті.

"Є бази на сайтах всіх обласних архівів. І справи на репресованих, на реабілітованихзазвичай вже майже всі архіви обласні ведуть, оцифровують. Виставлено, тільки беріть, читайте, досліджуйте, згадуйте. І я думаю, що це та робота, яка нам вкрай потрібна, щоб ми знали свою історію, пам'ятали, хто ми є, звідки я", — підсумовує Віталій Скальський.