Країна буде в досить серйозній ситуації: ексміністр енергетики дав прогноз щодо відключень під час опалювального сезону
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Простих рішень у сфері енергетики немає — обмежене споживання, посилення ППО та виважена децентралізація
Без примусових обмежень в подачі енергоносіїв споживачам з огляду на характер атак росіян в цей опалювальний сезон не обійдеться. Україні мають готуватися до такого режиму, а влада – шукати шляхи для нарощування протиповітряної оборони об'єктів енергетики. Така активна форма захисту наразі єдиний рецепт проти тактики ворога.
Таку думку в бліц-інтерв’ю "Телеграфу" висловив ексміністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан.
Ключові тези:
- Фізичний захист об'єктів енергетики не панацея, більшу роль зіграла б протиповітряна оборона
- На місцях владі потрібно подбати про збереження системи теплопостачання під час перерв у його подачі
- До повного блекаута не дійде, але ситуація буде в цей опалювальний сезон складна
Закінчення газового контракту розв'язало руки Росії
- Сьогоднішня ніч була знов складною для України, наскільки відчутними для енергетики є наслідки чергової атаки?
- І в минулі періоди будь-яка втрата потужностей або втрата певних підстанцій завжди несла серйозні перерви в енергопостачанні в окремих регіонах, а то й по всій Україні. І сьогодні ураження зазнали енергетичні об'єкти в багатьох областях, були атаковані до того об'єкти газовидобутку, розподільчі пункти газу, тому перерви в газо- та електропостачанні будуть цієї зими. Й, мабуть, цей період буде найскладнішим у порівнянні з попередніми.
- Чи можна говорити, що ми погано підготувались до посилення атак, недостатньо захистили енергетику? Чи важко протидіяти посиленню ударів, до того ж додались атаки на видобуток газу та вугілля?
- Говорімо відверто, що єдиний захист будь-якого об'єкта, у тому числі енергетичного, це протиповітряна оборона. Фізичний захист, про який багато говорять, може спрацювати при невеликій кількості ударів. А коли атаки постійні та комбіновані, і ми як раз спостерігаємо нарощування ударних потужностей з боку Росії, жодний захист не спрацює.
До того ж об'єктів енергетики по країні дуже багато, вони великі, тому захистити всі неможливо з огляду на обсяги. Але, звісно, що такі заходи були необхідні. Варто було тільки дбати про такий прості, недорогі способи захисту – металеві конструкції, мішки з піском тощо, що могли б вберегти від попадання уламків. А не братися за ті масштабні конструкції, які до кінця й не були зроблені. Це, на мій погляд, якесь дилетантське рішення. Якби від нього відмовились, зекономлені кошти можна було спрямувати як раз на посилення ППО.
- Про це варто було задуматися заздалегідь і, очевидно, звертатися й до міжнародних партнерів для посилення протиповітряної оборони для енергетики?
- Звісно, але треба було розуміти ще одну ситуацію. Наприкінці минулого року у нас закінчився термін контракту на транзит російського газу через нашу територію. Поки він діяв, Росія прагнула не втратити дохід від продажу палива європейськими країнами, відповідно не чіпала газову галузь. А тепер у неї розв'язані руки, наслідком чого стали удари по об'єктах видобутку, розподілу та транспортуванню газу. Росія вибирає окремі регіони й комплексно здійснює бомбардування об'єктів галузі.
Не тільки економія, а й примусові обмеження
- З урахуванням всіх моментів, чи можна наразі спрогнозувати, наскільки тривалими будуть відключення електроенергії? Чи будемо ми з теплом?
- Наразі зробити це важко спрогнозувати. Скоріше за все, в цей опалювальний сезон країна буде в досить серйозній ситуації. Ми вже це бачимо, що можуть бути перебої зі світлом, теплопостачанням. В цьому випадку головне дуже чітко реагувати на такі перерви, щоб ми не заморозити батареї в будинках, щоб люди могли в певних місцях десь зігрітися, отримати мінімально необхідну допомогу, поки будуть виконуватися роботи відновлювальні. Мова про "Пункти незламності" – треба, щоб вони були, й всі знали, де вони знаходяться.
- Якщо підвести риску, на яких трьох китах Україна може "пропливти" цей опалювальний сезон? ППО, економія, якщо вона взагалі можлива в нинішній ситуації? Що ще?
– Кит один серйозний – тримання протиповітряної оборони і її нарощування. Щодо економії, безумовно, зменшувати споживання енергоносіїв необхідно всім. Та без примусових відключень і графіків, на жаль, ми не обійдемось. З огляду на характер атак росіян, та навіть беручи до уваги той досвід, який мають енергетики у відновленні пошкоджених об'єктів, до обмежень, перерв у подачі води, газу, світла, потрібно готуватись.
Децентралізація не порятує, але й без неї не можна
- Якщо говорити про стратегічні цілі, адже зрозуміло, що війна триватиме, чи варто Україні зосереджуватися на децентралізації в енергетиці?
- Чи нас порятує виключено децентралізація і розподілена генерація (електростанції малої потужності (до 20 МВт), які приєднані до системи розподілу електроенергії, а не до магістральних мереж високої напруги – Авт.)? Це неможливо, тому що енергосистема все одно потребує досить серйозних засобів регулювання. Ви ж бачите, ми не змогли б пройти будь-яку зиму без атомної енергетики, яка на сьогодні є базовою та більш-менш захищеною. Можливо засобами ППО, можливо якимись міжнародними зобов'язаннями, що стримує Росію від ударів. Саме тому атомна енергетика повинна розвиватися, як і регулюючі потужності, щоб забезпечити необхідне споживання електричної енергії.
Паралельно з тим ми можемо розвивати децентралізовану генерацію. Та тільки в рамках комплексної стратегії, яка дасть відповіді на питання, в яких обсягах її треба мати і які засоби для виробництва використовувати, щоб енергосистема була досить стійкою і реагувала на всі виклики.
- Тобто легкого і єдиного рішення немає?
- І не буде, до децентралізації неможливо перейти повністю, бо України має досить потужну промисловість і, відповідно, споживання. Покрити його таким локальним виробництвом електроенергії неможливо. Натомість є певні лобісти такої ідеї, які її будуть проштовхувати, на жаль. Так само як і відбувався піар на захисті об'єктів енергетики. Нам розповідали про три рівні захисту. Натомість рахункова палата провела аудит і довела, що вони не були добудовані й навряд чи будуть. А мільярди просто викинуті на вітер.
Повторюсь, що треба було зосереджуватися на простішому захисті і протиповітряній обороні. І головне, не удавати, що ми добре підготувались. Проте люди повинні розуміти: неможливо захисти всі об'єкти й неможливо вимагати при тій кількості ударів, що не буде перерв у тепло- чи електропостачанні. Сподіваюсь, що до повного блекаута по країні не дійде, але по регіонах, на жаль, буде серйозна ситуація. Прифронтові області страждатимуть в першу чергу, але, бачите, Київ теж під прицілом.
Нам всім треба готуватися до складних викликів цієї зими, це однозначно. Якщо, звісно, не вдасться зупинити війну, як зараз хоче і президент, і Європа по лінії фронту.
Як повідомляв "Телеграф", у Верховній Раді роблять песимістичні прогнози щодо майбутнього опалювального сезону. Деякі депутати вважають, що в проблемах винні не тільки обстріли росіян, але й внутрішні проблеми, серед яких провальний менеджмент.