Експерт сказав, яким містам буде простіше пройти енергетичну зиму

Повномасштабна війна змушує до пошуку кроків для посилення стійкості енергосистеми

Пройти цей опалювальний сезон буде простіше тим містам, що подбали про резервну генерацію електроенергії для потреб комунальної інфраструктури. Загалом чим більше її виробництво буде розосередженим і різноплановим, тим краще для стійкості системи. А паралельно на рівні держави варто рухатися в напрямку незалежності від газу і залучати місцеві види енергії на кшталт біомаси.

На цих аспектах в бліц-інтерв'ю "Телеграфу" розповів виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк, а також нагадав про важливі кроки для пересічних громадян.

Ключове:

• Містам варто дбати про наявність запасних засобів генерації електроенергії для комунальної інфраструктури
• Рішення є в місцевих видах енергії, втім потрібна участь Уряду
• Рада заморозила тарифи на газ до кінця війни, але це рішення треба переглядати
• Цього опалювального сезону споживачам варто подбати про безпеку і мати вдома датчики газу

Нам потрібен не газ, нам потрібно тепло

- Цього опалювального сезону через обстріли росіян експерти прогнозують не тільки проблеми з генерацією електроенергії, але й з передачею її в регіони. Як можна цьому зарадити?

- Проблема передачі стояла і в попередні сезони, коли росіяни атакували магістральні лінії передач і підстанції високої напруги. Це було під час першої та другої зими. Зараз вони почали потужно бомбардувати безпосередньо об'єкти генерації та бити по розподільчих мережах. Перше, про що мали подбати міста – це про наявність запасних засобів генерації електроенергії для комунальної інфраструктури. Адже нам потрібно аби працювало водопостачання та каналізація, була можливість виробляти та постачати тепло до будинків.

- Чи можете навести приклади міст, де така система реалізована?

- У багатьох великих містах – тому ж Києві, Львові, Хмельницькому, Вінниці, Старокостянтинові. Й всі підходили по-різному до запровадження такої генерації. Десь ставили генератори на кожній ТЕЦ чи котельні, як, наприклад, у Ковелі. Або Черкаси, які мають кілька когенераційних установок і можуть забезпечити завдяки ним роботу своїх комунальних підприємств. Тобто регіони мають варіанти резервного живлення. Інше питання, що росіяни завдають ударів і по газовій інфраструктурі, а більшість когенераційного обладнання працює як раз на природному газі. Відповідно, це створює додаткові ризики, адже може бути випадки, коли цього палива не буде. Тож деякі міста обирають варіанти дизельної когенерації, тобто роблять те, що можливо у цій надзвичайній ситуації.

- З огляду на те, що під ударами й газовидобуток, що можна зробити аби зменшити залежність від цього виду палива? В якому напрямку рухатися?

- Це просто фантастично правильне питання, тому що нам потрібен не газ, нам потрібно тепло. Саме тому нам необхідно прагнути до залучення місцевих видів енергії – біомаси, відходів деревини, переробки сільськогосподарської продукції тощо. Засаджувати енергетичні плантації, зокрема, енергетичною вербою та іншими культурами, що використовують для спалення та отримання енергії. І є такі громади, які вже так роблять, які під такі насадження віддають всі землі – малопродуктивні, заболочені ділянки тощо. Такі проєкти вимагають для старту двох-трьох років, але їх вже треба починати.

Крім того, щоб почав працювати ринок теплової енергії, нам необхідно відійти від дотації на газ. Завдяки державним субсидіям на вході в систему опалення він є дешевшим ніж інші альтернативні види палива. То ж виробництво пелет, брикетів з відходів деревини тощо не може за таких умов конкурувати з газом. Таким чином, ми маємо парадоксальну ситуацію: дефіцит енергії всередині країни й при цьому від 50 до 90% продукції пелет та брикетів йде на експорт. Отже, якщо вже є потреба в дотаціях з боку держави, то треба дотувати принаймні гігакалорії, а не газ. Розумієте, у нас є міста, де закуплені ультрасучасні твердопаливні котли, які б могли працювати на місцевих видах енергії, та вони стоять в резерві й не використовуються як основні. Причина в тому, що використовувати їх дорожче, ніж газові.

- Щоб змінити цю ситуацію мають бути ухвалені рішення на рівні уряду?

- Так. До того ж Верховна Рада заморозила на період війни тарифи на газ. І це рішення робить всі проєкти з відновлювальної енергетики для населення неокупними. Абсолютно! Відповідно, ми маємо ситуацію, коли котельні на твердому паливі встановлюються для бюджетних закладів – лікарень, дитячих садків тощо, а люди не користуються цим варіантом. Таким чином, вважаю, ці правила мають бути зміненими.

За накопичувачами енергії майбутнє

- В одному з телеефірів нещодавно ви наголошували, що в майбутньому ледь не в кожному домоволодінні мають з'явитися накопичувачі електроенергії. Чи можуть вони полегшити ситуацію, коли є проблеми з генерацією, і зменшити навантаження на систему?

- Одною з проблем нашої енергосистеми, наявність надлишків потужності в моменти, коли немає достатнього споживання, й навпаки її нестача в пікові періоди. Наприклад вечірні години, коли всі масово використовуються побутові прилади. І власне наявність накопичувачів допомагає балансувати. Важливо зрозуміти, що електроенергія цей такий сезонний продукт, який коштує по-різному в різний час. В тій же Німеччині, де ринок електроенергії добре працює, її вартість падає періодично "в нуль", або є від'ємною. Й такі негативні ціни були приблизно 460 годин в році.

У нас це називається диспетчерським відключенням, коли через надлишок генерації дається команда, наприклад, на відключення сонячних станцій від мереж. І оці установки зберігання можуть в такі моменти прийняти енергію і видати її за потреби. І це, по-перше, допомагає збалансувати піки, а, по-друге, підвищує стійкість енергетичної системи, тому це необхідний її компонент. Очевидно, що такі промислові накопичувачі електроенергії будуть з'являтися на рівні громад, областей, країни, бо вони можуть бути різної потужності. Але також ці установки є і побутові, можуть використовуватися в домогосподарствах і давати можливість якийсь час функціонувати без зовнішніх мереж. Тобто варто розглянути такий варіант, що сприятиме автономності, тим паче що відповідне обладнання поступово дешевшає. Тільки за останні роки на 15-20%.

- На що ще варто звернути увагу споживачам, щоб полегшити проходження цього опалювального сезону?

- Якщо ви вже маєте індивідуальні теплові пункти, то подбайте про те, щоб автоматика була налагоджена. Якщо ні, то розгляньте можливість встановлення на майбутнє. Наразі є достатньо грантових програм на рівні міст, є пропозиції від Фонду енергоефективності, Фонду декарбонізації України. Є варіанти систем управління опаленням, що дозволяють не перегрівати будинок і відповідно заощаджувати. Але це такі кроки… на майбутнє.

В цьому сезоні хотів би ще звернути увагу на безпековий момент, про який нам нагадав вибух побутового газу у будинку в Хмельницькому. Подбайте про те, щоб у вас у квартирі були датчики витоку газу та датчики чадного газу. Навіть якщо у вас все буде гаразд, ви не знаєте, що відбувається у сусідів, а через системи вентиляції продукти горіння можуть "гуляти" по будинку. Ще й на додачу порадив би мати вдома вогнегасник – такі зараз часи, але це може в певний момент порятувати життя.

- Якщо говорить про глобальну стратегію – акцент має бути на децентралізації й чи, дійсно, цей опалювальний сезон ризикує стати найскладнішим?

- Ми зайшли в нього без достатнього ресурсу газу. Ми нібито маємо закачані у сховища певні обсяги, але при цьому скоротилось поточне видобування. Лунала цифра, що на 60%. Відповідно, ми не зможемо поповнювати запаси, тож фактично маємо пройти опалювальний сезон з тими обсягами газу, які маємо зараз, плюс імпорт. До того ж є проблема з доставкою палива, адже росіяни б'ють і по газорозподільним мережам. Відповідно, стійкість системи залежатиме від можливостей її забезпечити в кожному конкретному місті. Саме тому нам потрібно більше інвестувати в те, щоб генерація була розосереджена і різнопланова. Для цього в тому числі на ринок енергетики потрібно допустити місцеві види енергії – біомасу тощо.

Як повідомляв "Телеграф", експерти сходяться на думці, що розподільна генерація — це спосіб виживання для країни в умовах повномасштабної війни.