Одна з найсерйозніших атак від початку війни: які наслідки нічної атаки по інфраструктурі АЕС

Подібна загроза для ядерної безпеки фіксувалася лише у 2022 році

Пошкодження росіянами підстанцій, які живлять українські атомні електростанції, становлять серйозні ризики для енергосистеми. Однак Україна підготовлена до таких сценаріїв і застосовує протоколи безпеки, запроваджені раніше.

Про це в коментарі "Телеграфу" розповіла Вікторія Войціцька, директорка з адвокації в енергетичному секторі Міжнародного центру української перемоги (ICUV) та колишня секретарка парламентського комітету з питань ядерної політики.

Навіть один блок критичний для балансу

"Ризики серйозні, але не катастрофічні. Україна після атак 2022 року розробила та успішно застосовує безпекові протоколи розвантаження атомних блоків під час масованих обстрілів", — зазначила Войціцька.

За її словами, на всіх атомних станціях є резервне живлення від дизельних генераторів, що забезпечують роботу систем безпеки у разі втрати зовнішнього струму.

Водночас вона звертає увагу на інше — після ушкоджень теплової, гідро- та інших генерацій країна стала ще більш залежною від атомної генерації. Тож відсутність доступу хоча б до одного з дев’яти атомних блоків має помітний негативний ефект на здатність покрити попит усього енергетичного ринку.

Як говорить експертка, це одна з найсерйозніших атак від початку війни.

"Складніша ситуація була лише наприкінці листопада 2022 року, коли блоки працювали на повну потужність, а Росія влучала по підстанціях "Укренерго", що забезпечували їхню безпеку", — нагадала Войціцька.

Удари росіян мають подвійну мету

На думку Войціцької, удари по інфраструктурі, яка живить атомні станції, мають подвійну мету.

"По-перше, це залякування України і світу можливою ядерною катастрофою. По-друге — спроба залишити країну без світла. Якщо Україна не зможе отримувати електроенергію від АЕС, енергосистема не витримає — і більшість регіонів опиняться в темряві. Саме цього прагне ворог", — пояснила вона.

Це порушення "червоних ліній"

За словами директорки з адвокації в енергетичному секторі ICUV, підвищення загроз для об’єктів мирного атома має стати червоною лінією.

"Реакція має бути не в словах, а в рішеннях: посилення санкцій, повна блокада російського флоту, надання Україні далекобійної зброї", — підкреслила Войціцька.

Нагадаємо, 30 жовтня Росія здійснила чергову масовану атаку по енергетичній інфраструктурі України. Внаслідок обстрілів на Південноукраїнській і Хмельницькій АЕС було втрачено по одній лінії зовнішнього живлення. А на Рівненській АЕС довелося знизити потужність двох із чотирьох енергоблоків. Про це повідомили у МАГАТЕ.