Газовий апокаліпсис на підході: Україна спустошить сховища та потоне у боргах перед новою зимою

Чому утворився дефіцит газу, розповів директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко

Протягом поточного опалювального періоду Україна практично спустошить сховища газу "під нуль" і на весну знову потребуватиме закупівлі додаткових обсягів. Але при цьому на "Нафтогазі" висітимуть значні борги, яких він вже набрався, рятуючи ситуацію з цьогорічною газовою потребою. Відтак проблема браку коштів стане однією з найголовніших при підготовці до наступного осінньо-зимового періоду.

Такий прогноз висловив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко під час пресконференції "Осінньо-зимовий період: чи можна розраховувати на тепло та світло у будинках", відповідаючи на запитання кореспондента "Телеграфу".

"Що стосується наступного року, мій прогноз – у квітень ми знову увійдемо з "сухими" сховищами (як раніше писав "Телеграф", минулий ОЗП Україна закінчила практично повністю вибравши увесь активний газ зі сховищ. — Ред.) або у стані, близькому до "сухого". І ми знову потребуватимемо [закупівель]. А далі питання відкрите, тому що дуже залежить від трьох факторів. Перший фактор — це атаки, думаю, ви не гірше мене це розумієте, що ми не можемо передбачити, які ще компресорні цехи та установкb очищення газу будуть знищені… Другий параметр — це можливість відновлення потужностей [видобутку]. А третій параметр — чи є взагалі ресурси закуповувати газ. Просто фізичний доступ до грошей. Бо цього року "Нафтогаз" отримав величезну кількість кредитів, з точки зору балансу "Нафтогазу", і в українських банків, і в міжнародних. Я певен, що по всіх ковенантах "Нафтогаз" зараз на межі неможливості брати гроші. Бо з тим обсягом, який вони [вже] взяли, як вони будуть це обслуговувати?" — наголосив експерт.

За розрахунками Харченка, наступного року Україні може знадобитися імпортувати близько 4,5—5 млрд кубометрів додаткових обсягів газу, адже вітчизняний видобуток постраждав, і постраждав суттєво. І "Нафтогаз" точно не зможе покрити ці обсяги з власної операційної діяльності.

"З пільговою ціною на газ для населення і теплокомуненерго — в них гарантовано нема фінансового потоку, щоб покрити необхідні гроші власними силами. Тому от є питання, яким чином буде готуватися наступний опалювальний сезон в принципі", — зазначив директор Центру дослідження енергетики.

Харченко також прокоментував невідповідність між затвердженим урядом цьогорічним балансом газу у сховищах на рівні 13,2 млрд кубометрів і реальною потребою в імпорті, яка вже, як заявив "Нафтогаз", виявилася на 4 млрд кубометрів більшою. На думку експерта, скоріше за все, урядовці, котрі затверджували баланс, понадіялися на надто оптимістичний сценарій, у який реальна ситуація з обстрілами внесла значні корективи.

"Ми виходили з оптимістичного сценарію. 13,2 млрд, враховуючи, що є пасивний газ і приблизно 8,6 млрд активного газу", — підкреслив Харченко.

Але ворожі обстріли, пояснив Харченко, завдали значної шкоди українському видобутку, що своєю чергою вплинуло на такий чуттєвий чинник, як необхідність забезпечення потрібного тиску в газотранспортній системі, що є надзвичайно важливим для її нормального функціонування. Через, зокрема, відсутність можливості забезпечити цей тиск власним видобутком Україна і змушена була вдатися до імпорту.

"Але, на мою думку, 4 млрд кубометрів — це вже "Нафтогаз" навіть страхується. Це вони трохи так "дують на воду". Я думаю, що якщо навіть реально буде законтрактовано 2,5 млрд кубометрів з постачанням січень, лютий, березень, то сезон ми, з технічної точки зору, пройдемо нормально", — вважає експерт.

Що ж стосується відповідальних за неврахований дефіцит газу на поточний сезон на рівні 4 млрд кубометрів, то Харченко вважає, що тут не слід перекладати всю провину на "Нафтогаз".

"Я певен, що це не "Нафтогаз" "недопрогнозував". Там є інші "оптимісти", які вважали, що подані планування завищені. І тут роль і Міністерства енергетики має бути відповідна, і Кабміну як такого, і є ще Міністерство регіонального розвитку, яке, власне, формально курує теплопостачання, яке є головним споживачем газу. Тож воно теж має свій голос при формуванні в тому числі енергетичного балансу на рік і прогнозу необхідного закачування газу", — резюмував Харченко.