Светр замість тепла: нардеп Семінський розповів, як пережити найважчий опалювальний сезон

Ворог упритул наблизився до надзвичайно небезпечної межі, атакуючи підстанції, від яких залежить видача потужності атомними електростанціями, вважає заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олег Семінський. Відтак українцям варто подбати про резервне живлення та утеплення своїх домівок.

Про перспективи опалювального сезону, а також про те, що робить держава, аби забезпечити українців теплом та електроенергією у холодні місяці, читайте в інтерв’ю народного депутата "Телеграфу".

"Светри далеко краще не ховати"

— Нещодавно прозвучала досить неоднозначно сприйнята суспільством заява керівника "Укренерго" Віталія Зайченка щодо того, що українцям варто змінити поведінку і замість того, аби розраховувати на звичне тепло в оселях, краще приготуватися до більш холодної температури та одягнути светр, аби допомогти економити державі. Прозвучала вона на фоні деяких думок експертів, що в Україні можуть змінити температурні норми в оселях, знизивши їх. Чи не могли б Ви прокоментувати ці питання?

— Мені б не хотілося коментувати саме слова Зайченка, але всі ми розуміємо, що тут все залежатиме від інтенсивності ударів ворога і ступенів уражень енергооб’єктів. Як вони (росіяни) будуть себе поводити, які "червоні лінії" готові будуть перейти – сказати важко. Тому працюємо, готуємося у тому числі до найгірших сценаріїв.

Зі свого боку я справді радив би з розумінням підійти до даного питання, і теплі светри далеко в шафу не ховати, перевірити утеплення вікон, подбати про ліхтарики, пауербанки, інвертори та зарядні станції.

Що по альтернативних варіантах опалення

— Держава якось працює над впровадженням альтернативного теплопостачання на випадок проблем з централізованим?

— Безперечно. У багатьох містах та містечках — це впровадження когенераційних, газопоршневих та газотурбінних установок, які окрім виробництва електроенергії дають ще й тепло. Є досить багато міст, у тому числі й мій рідний Чернігів (Олега Семінського обрано народним депутатам від округу в м.Чернігів, — ред.) де такі установки вже працюють.

Як мені відомо, буквально вчора на засіданні Координаційного енергетичного штабу це питання піднімалося, було ініційовано ревізію таких установок. Водночас прозвучала інформація, що, на жаль, наразі з усіх наявних установок працює поки тільки половина, і що потрібно зробити все необхідне, аби підключити їх до суттєвих холодів.

— З чим пов’язані затримки з підключенням таких установок?

— Справа в тому, що їх підключення вимагає певної процедури, а відтак певного часу. Спершу – це розробка проєкту, його затвердження і потім уже власне підключення. При цьому обов’язково потрібно пройти усі регламентні заходи — я маю на увазі погодження відповідних наглядових органів. Адже ми хочемо, щоб такі установки працювали нормально, без аварійних ситуацій. Не дай Боже, така установка буде неправильно встановлена ї при її експлуатації станеться якась нештатна ситуація, наприклад вибух, чи ще щось. Тому процедури мають бути максимально дотримані.

З іншого боку потрібно розуміти, що Україна є першою в світі країною, яка настільки масово впроваджує цей тип установок. В усьому світі Європі, Сполучених Штатах, такий досвід відсутній. Це також є певним викликом, і, хочу сказати, що наші фахівці досить успішно з ним справляються.

— На що здатні такі установки? Адже навряд чи вони можуть повноцінною заміною для централізованого теплопостачання в містах, чи повністю забезпечити їх електроенергією…

— Звичайно, повністю замінити не зможуть. По-перше, ми не маємо їх в достатній кількості. По-друге, все-таки їх основне призначення – дати енергетикам можливість виправити ситуацію при виникнення аварійної ситуації на ТЕЦ чи ТЕС.

Але тим не менше користь від таких установок досить значна. У першу чергу вони сфокусовані на виробництві електроенергії і забезпеченні потреб критичної інфраструктури. І зазвичай встановлюються біля теплопунктів, тому щоб покривати частини потреби і у постачанні тепла.

Знову наведу у приклад Чернігів – там одна така установка допомагає забезпечити все місто водою, а окрім того може перекрити приблизно 15-20% у постачанні електроенергії та порядку 10-15% тепла.

Без газу взимку не залишимося

— Як Ви оцінюєте перспективи забезпечення України газом на цей опалювальний сезон?

— Ми усі бачимо, що ворог цього опалювального сезону зосередився у тому числі і на нашому газо- та нафтовидобутку. Наразі зруйновано близько 60% газової інфраструктури. Про що мова йде? У першу чергу мова про установки комплексної підготовки газу – це такі великі заводи, куди газ іде зі свердловин, а потім уже в магістральні та далі в розподільчі газові системи, відповідно до ГОСТу.

Але завдяки нашим партнерам — це Німеччина, Швеція і передовсім Норвегія – нам вже, дякуючи Богу, надходить постачання обладнання. І завдяки цій донорській допомозі ми можемо досить швидко здійснювати ремонти нашої газовидобувної і газорозподільчої інфраструктури.

Звісно, ніхто не "розслабляється", але я думаю, що наші партнери, насамперед Європа, не дасть Україну залишити глобально без газу. У цьому плані нам також допомагає досить розгалужена гілка з'єднань з європейською газовою системою.

— А як щодо коштів? Керівництво "Нафтогазу" заявляло про потребу у додаткових 2 млрд євро на закупівлю газу…

— Нагадаю, що Європейський банк реконструкції і розвитку вже виділив півмільярда доларів на закупівлю Україною газу. І вже зараз за ці кошти іде активна закачка газу. Плюс ми розраховуємо на додаткові донорські кошти, на кошти із Фонду підтримки енергетики. Тому, думаю, на газ кошти будуть.

Яким буде опалювальний сезон 2025-2026

— Як загалом Ви оцінюєте перспективи проходження Україною опалювального сезону? До яких основних викликів слід готуватися енергетиці?

— Зараз уже можна говорити, що цей опалювальний сезон для України є найтяжчим. Взагалі ж я вважаю, що завжди потрібно бути готовим до надкритичних ситуацій. Тим паче, що ворог, повторюся, наближається до "червоних ліній". Тут я маю на увазі обстріли великих розподільчих станцій при наших атомних електростанціях. Обстріл самих атомних станцій, ми всі чудово це розуміємо – це взагалі "червона лінія", і, звичайно, дуже сподіваємося, що цього не станеться.

Але ураження оцих великих підстанцій, тих, що понижують надвисоку напругу, яка йде від атомки – це також суттєва проблема. Ворог, як бачимо, зосередився на нашій надкритичній інфраструктурі. Та дякуючи нашим партнерам, тут також є певний запас – я на власні очі бачив, як з Німеччини нам транспортували оці великі трансформатори, що стоять на таких підстанціях.

Також не можу не відзначити роботу українських енергетиків, які давно вже навчилися оперативно ліквідовувати наслідки атак. А зараз, можна так сказати, ця оперативність перейшла і на нафтогазовий сектор – газовики також пристосувалися швидко ремонтувати зруйноване після обстрілів.

На жаль, часто-густо ми бачимо, що ворог повторно атакує ті ж самі об'єкти, що заважає проведенню там оперативних ремонтів…

— Не можу не запитати про захист таких енергооб'єктів… Вже неодноразово говорилося що він недостатній….

— Справді, це досить болісна тема. І тут не можна сказати, що ми на 100% готові. Звичайно, дуже допомагає захист першого і другого рівнів. Це, зокрема, габіони, укриття, встановлені поруч з обладнанням підстанцій, які можуть його захистити, якщо ураження буде поруч. Але ж велика проблема – це дах цих укриттів. Це точно не мають бути бетонні саркофаги, які побудувати просто нереально.

Наскільки мені відомо, на низці нарад обговорюються альтернативні системи захисту. Зараз уряд, "Укренерго" та інші енергетичні компанії працюють над вирішенням цієї проблеми. Я впевнений, що рішення буде знайдено, тому що ми не маємо іншого вибору, ми маємо всі стояти на захисті України.

Я закликаю всіх українців, відноситись заощадливо до споживання електроенергії, допомагати нашим збройним силам та енергетикам пройти цю зиму.