Лікарні без світла, винних не знайти: чому критичні об’єкти в Україні знеструмлюють і що далі

В Україні планові відключення електроенергії почали зачіпати критично важливі об’єкти — громадський транспорт і медичні заклади. У Львові в середу, 7 січня, без стабільного електропостачання залишилися комунальний електротранспорт і частина лікарень, а в Києві через знеструмлення днями фіксували зриви медичних обстежень у дитячій лікарні "Охматдит". Причиною називають зміну урядових правил визначення критичності підприємств.

"Телеграф" розповість, чому насправді це могло статися, хто відповідальний за формування списків критичної інфраструктури та якою є ситуація в містах зараз.

Лікарні і транспорт без світла: що сталося у Львові

Міський голова Львова Андрій Садовий в коментарі, який "Телеграфу" надала пресслужба, заявив, що через нові підходи до визначення критичності об’єктів місто зіткнулося з плановими відключеннями електроенергії на об’єктах, які не мали б потрапляти під знеструмлення.

"Ми сьогодні мали дуже складну ніч. Лікарня Святого Луки, де лікується дуже багато поранених, і всі наші лікарні в другому ТМО були без електропостачання. Плюс електротранспорт не вийшов на маршрути вчасно. Я чомусь думав, що після спілкування з пані прем’єр-міністром, з пані Свириденко, яка чітко дала меседж — дякую їй за це, — після розмови з виконуючим обов’язки міністра енергетики, після дзвінка міністра Ляшка, який мене запевнив на тисячу відсотків, що ніхто не має права відключати медицину, такого не буде", — говорить Садовий.

За словами мера, місто змушене було перевести частину медичних закладів на дизельні генератори, хоча такі рішення, наголошує він, мають застосовуватися лише в умовах обстрілів або надзвичайних ситуацій. Окрему увагу Садовий звертає на зупинку електротранспорту.

"Бачите, трамваїв нема, тролейбусів зараз немає. Станом на 13:35 з трамваїв рухається тільки шістка, з тролейбусів — 32-й. Усі інші стоять. Тягові підстанції відключені. З ким мені про це говорити?" — каже міський голова.

Мер наголошує, що міська влада неодноразово попереджала про неприпустимість знеструмлення лікарень, очисних споруд і транспорту, але отримує відповідь, що рішення ухвалюються централізовано.

"Обленерго говорить прямо: їм дали команду відключати. Диспетчер має листок, у якому написано, що можна, а що ні. І в цьому листку зазначено, що ці об’єкти можна відключати. Отже, хтось має змінити цей листок — або на рівні області, або на рівні Міністерства енергетики", — заявляє Садовий.

За його словами, ситуація є загальноукраїнською, однак не всі регіони готові про це говорити публічно.

Міський голова запевняє, що місто працює над тим, аби відновити роботу електротранспорту та гарантувати безперебійне електропостачання медичних закладів.

"Мої дії прості. Знову буду зранку всіх дотискати. Моє завдання — щоб громадський транспорт працював нормально і щоб люди в лікарнях мали стовідсоткову гарантію, що не будуть відключати ШВЛ і що дизельгенерація буде для екстриму, а не для щоденного режиму. Ми не помремо, ми виживемо. Але постійно нас тренувати такими ситуаціями — це неправильно", — підсумовує він.

Як урядові рішення "працюють" на місцях

Після масових відключень електроенергії у Львові, які торкнулися лікарень і комунального електротранспорту, між міською владою та урядом виникла непряма, однак публічна дискусія щодо причин і відповідальності за ці рішення.

Нагадаємо, першим про ситуацію у місті повідомив мер – Андрій Садовий вийшов з публічною комунікацією ще зранку та повідомив, що намагається зв’язатися із членами Кабміну, аби повернути живлення до об’єктів інфраструктури. У подальших повідомленнях мер повідомив, що після розмов із прем’єр-міністеркою, виконувачем обов’язків міністра енергетики та міністром охорони здоров’я подачу електроенергії на частину об’єктів критичної інфраструктури вдалося відновити.

Зі свого боку прем’єр-міністерка Юлія Свириденко публічно наголосила, що уряд прямо заборонив відключення закладів охорони здоров’я під час застосування графіків обмеження електропостачання.

Вона зазначила, що ця заборона закріплена у рішенні Кабміну щодо проходження осінньо-зимового періоду 2025/26 років, а відповідальні виконавці, включно з місцевою владою, зобов’язані забезпечити його безумовне виконання.

"Органи контролю, у тому числі Держенергонагляд, невідкладно проведуть перевірки фактів можливих порушень урядового рішення, зокрема у місті Львові. Здоров’я і життя людей — це не привід для маніпуляцій та гучних заголовків", – дописала вона.

Фактично, все зводиться до різного трактування того, як саме урядові рішення були реалізовані на практиці: міська влада Львова заявляє про фактичне знеструмлення критичних об’єктів попри урядові запевнення, тоді як уряд наполягає, що відключення лікарень заборонені, а відповідальність за виконання цих норм лежить на виконавцях на місцях — операторах систем розподілу як, наприклад, ДТЕК або Львівобленерго.

Популізм, недбалість і генератори "на папері"

Колишній міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель звертає увагу, що нинішня ситуація з відключеннями медичних закладів є наслідком не одного рішення, а сукупності політичних обіцянок і управлінських провалів на різних рівнях. За його словами, він не брав участі у формуванні переліків критичної інфраструктури, однак логіка ухвалення рішень виглядає проблемною вже на етапі підготовки даних.

"Популізм зі сторони прем’єр-міністра та обіцянки 1 ГВт, а недбалість зі сторони ОДА, місцевої влади та головних лікарів тощо. Скоріше за все, хтось, хто зібрав інформацію про наявність резервних джерел живлення на критичній інфраструктурі визначив, що ці джерела можуть бути залучені та, відповідно, виключив об’єкти", – вважає він.

Окремо Оржель наголошує, що сама наявність генераторів не гарантує безпеки медзакладу. Ключовими є питання підключення до критичних споживачів, технічного стану обладнання, регулярного обслуговування та фінансування пального.

"Я впевнений, що на "Охматдиті" мають бути резервні генератори, які мають покривати критичних споживачів та обладнання. Ми в рамках допомоги лікарням встановлюємо самі обладнання та підключаємо, є пріоритети з обладнання — реанімація, хірургічні відділення, системи кисню тощо", – говорить він.

Водночас він визнає, що є випадки, коли передані генератори або інше обладнання роками не вводяться в експлуатацію або взагалі зникають, а у звітах фігурують як "наявні".

Схожої думки дотримується ще один ексчиновник Міненерго, який водночас зазначає, що проблема не обмежується лише рішеннями на центральному рівні.

"Чому досі лікарні не забезпечені резервними джерелами живлення — теж незрозуміло. Стільки міжнародної допомоги і проєктів було спрямовано саме на це", — додає джерело.

Відповідальність за цю ситуацію значною мірою лежить і на місцевих органах влади, які мали забезпечити реальну, а не формальну готовність лікарень до відключень.

Натомість народний депутат Сергій Нагорняк поклав відповідальність за ситуацію на уряд.

"На жаль, це наслідки роботи імпотентного уряду", — заявив Нагорняк.

НЕК "Укренерго" у відповіді на запит "Телеграфа" заявило, що не причетне до відключення лікарень і не визначає, які об’єкти є критичними.

В компанії пояснили, що відповідають лише за роботу енергосистеми загалом і не займаються розподілом електроенергії, не ухвалюють рішень про знеструмлення та не формують переліки критичної інфраструктури. Ці повноваження належать органам місцевого самоврядування та обленерго.

Також "Укренерго" не володіє інформацією про забезпечення лікарень генераторами і не враховує позицію МОЗ під час застосування графіків відключень, оскільки це не входить до його компетенції.

Ключове питання — чи були лікарні у Львові та Києві включені до переліків об’єктів критичної інфраструктури — залишається без чіткої відповіді. Співрозмовники "Телеграфа", які раніше працювали в енергетичному секторі, зазначають, що медичні заклади мали би входити до таких переліків за замовчуванням, а їх можливе виключення виглядає дивним. Водночас підтвердити, чи були лікарні офіційно виключені, чи проблема виникла під час застосування графіків відключень, ніхто не зміг. Отримати відповідь від місцевих департаментів, відповідальних за формування переліків критичної інфраструктури, наразі не вдалося.

Хто насправді виграв від нових графіків відключень

Народний депутат України, голова підкомітету з енергоефективності та енергозбереження Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Сергій Нагорняк пояснює, що зменшення тривалості графіків відключень у Києві та низці інших регіонів має дві ключові причини, і жодна з них не пов’язана з реальним покращенням ситуації в енергосистемі. Перший фактор — це новорічні свята.

"Вони завжди дають менше споживання електричної енергії по країні, ніж у звичайні робочі будні. Промисловість і бізнес відпочивають, а вони все одно споживають левову частину електроенергії", — зазначає Нагорняк.

Другим чинником він називає урядове доручення обласним військовим адміністраціям спільно з обленерго переглянути та суттєво скоротити переліки об’єктів критичної інфраструктури. Формально це дозволило вивільнити додаткові обсяги електроенергії, однак на практиці — переклало навантаження з бізнесу та соціальних об’єктів на резервні джерела живлення.

Окремо депутат звертає увагу на абсурдність ситуації з медичними закладами.

"Коли в мене на окрузі шість лікарень, і жодна з них, навіть кластерна, не входить до переліку критичної інфраструктури — тоді виникає питання: а що у нас взагалі вважається критичним?" — зазначає Нагорняк.

Він підкреслює, що наявність генераторів не може бути аргументом для системного знеструмлення закладів медичної допомоги.

"Лікарня працює на генераторах, витрачає дизель, а це фінансується з бюджету громади. Плюс є ризик виведення з ладу дороговартісного обладнання, купленого за гроші донорів, держави і самих громад", — наголошує він.

Підсумовуючи, Нагорняк визнає намір уряду знизити соціальну напругу через тривалі відключення, однак наполягає, що такий підхід не можна реалізовувати за рахунок медицини та економіки.

"Потрібно підходити до цього питання по-господарськи і по-державницьки. В першу чергу мають бути заживлені лікарні. А пріоритети мають бути чітко визначені на рівні уряду, а не спускатися у вигляді сирих доручень на місця", — резюмує депутат.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" пояснив, чому існують перекоси у відключеннях світла для різних груп. Про те, як кожен українець може долучитися до скорочення часу без електроенергії, розповідав народний депутат Сергій Нагорняк.