Втілив мрію Зеленського, але впіймав "зашкварів" на Армії дронів: ТОП перемог та скандалів Федорова

Міністр стояв буквально в авангарді з постачання дронів до ЗСУ

Верховна Рада України 14 січня призначила Михайла Федорова новим головою Міноборони. Колишній міністр цифрової трансформації на минулій своїй посаді встиг прославитися як досягненнями, так і скандалами.

"Телеграф" розповідає про кар’єрний шлях Федорова.

ТОП досягнень Федорова

"Дія"

Федоров став тією людиною, яка втілила мрію Зеленського про "державу в смартфоні" в реальність. Глава держави говорив про це в перші ж дні після інавгурації, а вже через кілька місяців Мінцифри під управлінням Федорова втілила ці слова в реальність.

Лютий 2020 — Мінцифри представив мобільний додаток, в якому були доступні цифрове посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Воно викликало фурор серед українців (а незабаром і не тільки), досягнувши позначки понад 2 мільйони користувачів всього за 2 місяці.

З того часу "Дія" продовжує обростати "м’ясом" у вигляді нових функцій та можливостей, а кількість її користувачів вже перевищує 23 мільйони.

ІТ-бізнес

Окремою лінією роботи Мінцифри при Федорові стало посередництво між державою та технологічним сектором. Найбільш системним продуктом цієї діяльності стала поява правового та податкового простору "Дія City". Її задум у тому, щоб створити більш зрозумілі правила роботи для ІТ-компаній та легалізувати контракторську модель роботи, не зламавши бізнес.

Як зазначає Європейська правда, хоча на старті ідею різко критикували, а представники ІТ-компаній називали її "цифровим колгоспом", зараз кількість резидентів правового режиму складає вже понад 3,4 тис. Хоча обережливість у частині компаній зберігається.

Налагодження контактів

Одним із перших та найважливіших кроків Федорова під час початку повномасштабного вторгнення стало налагодження прямого контакту з Ілоном Маском. Саме це дозволило Україні оперативно отримати велику партію терміналів Starlink. Ця система стала буквально рятівним колом для військових, дозволяючи вибудовувати ефективну систему взаємодії, яка довго була козирем України у війні.

Корисними були Старлінки і для українців на окупованих територіях, які отримали зв’язок із рідними.

ТОП скандалів ексглави Мінцифри

Армія дронів

Михайло Федоров стояв буквально в авангарді з постачання дронів до ЗСУ. Наприклад, у жовтні 2023 року від "Армії дронів" на фронт передали близько двох тисяч БПЛА EVO MAX 4T виробництва компанії Autel. І все б нічого, але як підрахувало hromadske, на закупівлі цих дронів держава втратила сотні мільйонів.

Дрони купували, як виявилося, у продавця килимів — компанії "Кріон-М" зі статутним капіталом 765 гривень. У якийсь момент вона раптово переформатувалась і почала продавати дрони Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації.

"Прямого і прозорого тендера не було — тобто пропозиції надавали ті компанії, які запросили у самому Держспецзв’язку. Ці постачання відбувалися у межах спільного з Міністерством цифрової трансформації проєкту "Армія дронів". Тільки з липня 2023-го "Кріон-М" продав державі майже 3900 безпілотників. Приблизно за півтора мільярда гривень", — наголошували журналісти.

Спочатку один дрон, куплений у "Кріон-М", обходився Держспецзв’язку майже у 500 тисяч гривень, хоча тоді ці ж дрони, як виявилося, можна було купити вдвічі дешевше.

Не менш цікавими виявлялися і ланцюжки постачань дронів, адже одним "Кріон-М" тут не обійшлося. Безпілотники, продані державі за завищеною вартістю, українське ТОВ купувало у європейських компаній — польської UMO та німецької Danator. Друга компанія, як виявилося, ще й має українське коріння. Фірма зареєстрована у 2023 році у невеликому німецькому містечку Кірхбер. Засновник – українець Сергій Величук.

"Кріон-М" купував дрони у компанії Сергія Величука за вже завищеною вартістю. Так, у липні 2023 року там купили 532 дрони за 6 мільйонів 240 тисяч євро. Тобто 11730 євро за штуку, а це за тодішнім курсом близько 487 тисяч гривень. У цей же час "Фонд Притули" купував такі ж дрони по 212 тисяч. Більш як удвічі дешевше.

За словами Величука, його дрони нібито мали якусь спеціальну прошивку, тож і дорогі. Хоча під час перевірки нічого такого журналісти не виявили.

Хто відповідав за закупівлю дронів:

Голова Мінцифри Михайло Федоров стверджував, що Міноборони не справлялося із закупівлею дронів з початку повномасштабного вторгнення. Тому за справу взялося Мінцифри разом із Держспецзв’язку.

"Доводилося будувати флоу закупівлі дронів без тих… хто не хотів це робити", — говорив Федоров.

Так що, як пише Громадське, політично Федоров і Щиголь і відповідали за закупівлю безпілотників.

Як коментував скандал Федоров:

Михайло Федоров говорив, що сам дізнався про завищені ціни у вересні 2023 року, потім Мінцифри розпочало моніторинг, і за його підсумками було звернення до НАБУ.

"Ми стали отримувати сигнали від інших компаній ще у вересні, можливо, у серпні, про те, що можемо закуповувати по іншій ціні. Потім наприкінці вересня я отримав з фронту перші накладні за такою (завищеною — ред.) ціною.

Ми запросили ці контракти, ввели моніторинг цін на ринку. У листопаді я написав лист до НАБУ про те, що з Autel були певні проблеми, тож просимо вас покращити або поглибити моніторинг цих договорів", — сказав Федоров у коментарі hromadske.

Михайло Федоров також зазначив, що не моніторив закупівлі з початку заснування проекту "Армія дронів", тобто близько півтора року. Хоча Мінцифри мав доступ до загальних обсягів контрактів і кількості закуплених дронів.

"Я не контролював ціни на дрони й те, які компанії їх продають. Наприклад, про компанію "Кріон-М" я дізнався вже за фактом — з накладних, які мені надсилали журналісти або військові. Тому що я особисто не моніторив електронну систему. В цьому полягала ідея, що ми — не закупник, але закупнику говоримо: "Дивіться, ми політично (і я особисто) беремо на себе відповідальність за проєкт, ви закуповуєте — і повинні робити це за законом, прозоро. Щоб над вами був контроль, я всі договори в режимі реального часу передаю антикорупційним органам"", — пояснив міністр.

"Перебільшена" кібербезпека

Ще один скандал трапився з Федоровим у 2019 році, коли той мав необережність упустити досить гучну фразу.

"Я думаю, що роль кібербезпеки трохи перебільшена. Про неї багато говорять, але по факту назвати якісь реальні кейси кіберзагроз мало хто може. Наведу простий приклад. Коли ми прийшли в офіс президента, IT-команда показала дашборди з тисячею атак на день, перевантаженням сайтів і т.д. Через два тижні ми їх звільнили, і нічого не відбувалося впродовж декількох місяців, поки ми збирали нову команду", – розповів Федоров у інтерв’ю "Лівому берегу", опублікованому 29 листопада 2019 року.

Тоді він сказав, що після серії атак у 2016 році Україна значно поліпшила позиції у сфері кіберзахисту.

"Після цього кібербезпека вийшла на інший рівень. На базі Держспецзв’язку створено нові кіберцентри. У це багато інвестували. Можна сміливо почуватися нормально захищеним. Сильно зросла і СБУ в плані кіберрозвідки", – розповів Федоров.

Пригадали ці слова Федорову вже за першої масштабної кібератаки напередодні повномасштабного вторгнення. У січні 2022 року хакери зламали сайт Кабміну, МЗС та інших органів влади.

"Новий рівень заключається в тому, що от прям зараз лежать/дефейснуті сайти "Дії", ДСНС, Мінвету, МЗС, Казначейства і ще купи відомств. Лежав і Кабмін", – наголосив громадський активіст Роман Сініцин.

"Роль кібербезпеки трохи перебільшена"… А, насправді, шалено недооцінена в Україні. Це стосується, як безпеки сайтів органів державної влади, так і захисту персональних даних громадян. Також вкотре повторюся, забудьте про електронне голосування в Україні. Це просто небезпечно за таких умов", – наголосив радник заступниці голови Верховної Ради Павло Булгак.

Надалі слова Федорова виходили боком йому неодноразово, зокрема й під час кібератаки на реєстри Мін’юсту чи функціонал "Укрзалізниці". У кіберсередовищі звучала проста оцінка: "він у цьому не розуміється". Через це Федоров згодом почав дистанціюватись від цих тем.

На цьому фоні питання безпеки "Дії" також регулярно поверталося до публічного простору. Особливо, коли ФБР оголосило у розшук 22-річного російського хакера Аміна Стігала, пов’язаного з військовою розвідкою РФ, за участь у кібератаці проти України у січні 2022 року. За даними американського слідства, після злому урядових сайтів хакери виставили на продаж дані 13,5 млн. користувачів порталу "Дія". Мінцифра наполягала, що "Дія" не зберігає персональні дані користувачів, а сама програма не була зламана.

Як повідомляв "Телеграф", 13 січня, під час виступу Михайла Федорова у Верховній Раді народні депутати не виявили інтересу до його слів. Натомість вони займалися своїми справами.