Садочки порожніють, кадрів бракує: в Раді розповіли про нові правила для дошкільнят і бронь для вихователів

Дошкільна освіта в Україні входить у 2026 рік у складних умовах — на тлі війни, демографічної кризи та кадрових викликів, але водночас із новими законодавчими рамками, які мають запустити модернізацію системи. Питання доступності садочків, якості раннього розвитку, оплати праці вихователів і майбутнього галузі дедалі частіше стають предметом суспільної дискусії.

"Телеграф" поспілкувався з Володимиром Вороновим — народним депутатом від "Слуги народу", головою підкомітету Верховної Ради з питань раннього розвитку та дошкільної освіти — про роботу державних дитячих садочків, ризики скорочення мережі закладів і те, якою держава бачить ранній розвиток дитини.

Менше дітей — більше викликів

– Як Ви оцінюєте стан дошкільної освіти в Україні сьогодні — на початку 2026 року?

– Як стану, у якому створені та забезпечуються умови для модернізації та розвитку системи завдяки ухваленню нового Закону України "Про дошкільну освіту".

– У дитячих садках Києва вперше за роки незалежності з’явилися місця для всіх дітей. Це відбувається внаслідок глибокої демографічної кризи, яка найбільше вдарила саме по дошкільній освіті. Отже, менше дітей це добре для системи чи погано?

– Безумовно, мало дітей – це вкрай погано для розвитку України. І я впевнений, ми докладемо усіх зусиль для подолання демографічної кризи і розвитку людського капіталу країни.

– До повномасштабної війни працювало близько 15 тисяч садочків, сьогодні це 12 тисяч. Деякі садки стоять напівпорожні. Як не допустити повторення 1990-х, коли садочки масово закривали і продавали?

По-перше, реалізовувати різні типи організації освітньої діяльності, передбачені законом, розширювати спектр. Приміром, створювати в дитячому садку повноцінні ясла, або створювати підрозділ центру педагогічного партнерства, де батьки обов’язково беруть участь в освітньому процесі, разом з тим мають створені локації для дистанційної роботи.

По-друге, розширювати перелік послуг, що можуть надавати заклади дошкільної освіти, і для яких раніше не вистачало необхідного простору: спеціальні кабінети, майстерні, зали тощо.

По-третє, передавати в ТИМЧАСОВЕ користування приміщення для провадження освітньої діяльності інших рівнів та видів освіти (загальної середньої та/або позашкільної освіти, освіти дорослих (підвищення кваліфікації, освіта третього покоління)), для надання послуг у сферах охорони здоров’я, соціальних послуг, культури. Такі можливості передбачені новим ЗУ "Про дошкільну освіту".

Чи вистачить нам людей для роботи з дітьми

– Професійні спілки кажуть, що "дошкільна освіта тримається на ентузіазмі" через зарплати. Чи може ситуація покращитися у 2026 році?

– Над цим зараз активно працюють народні депутати нашого Комітету, МОН, інші зацікавлені органи влади та представники об’єднань органів місцевого самоврядування, міжнародних партнерів, освітянської спільноти, зокрема профспілки. Створені робочі групи для кожного рівня та виду освіти із представників усіх зацікавлених сторін, встановлені жорсткі дедлайни для отримання результату.

– В багатьох школах у найближчі роки може просто не бути ким замінити вчителів, які виходитимуть на пенсію, адже молодь дедалі рідше обирає цю професію. Чи існує така ж загроза в дошкільній освіті?

Одночасно потрібні суттєві зміни щодо якісніших підготовки майбутніх фахівців, перепідготовки, підвищення кваліфікації, необхідне оновлення професійних стандартів, створення нових. Над цим зараз відбувається робота з академічною спільнотою.

– Чому немає бронювання для вихователів? Це питання взагалі обговорюється на комітеті? На що очікувати?

– На сьогодні в системі дошкільної освіти працює до 2-х тисяч педагогічних працівників-чоловіків. Хотілося б, щоб система мала певний гендерний баланс. Але поки що бронювання для чоловіків-педагогів у дошкіллі не передбачене.

Що держава вкладає в поняття якості дошкільної освіти

– Що сьогодні держава вважає "якісним раннім розвитком дитини", і чи збігається це з очікуваннями батьків?

– Я б висловився дещо по-іншому.

Якщо ми говоримо про якість дошкільної освіти, то вона окреслена обсягом результатів навчання та компетентностей вихованців, визначених новим Державним стандартом дошкільної освіти та створеними на його основі освітніми програмами для всіх вікових періодів розвитку дитини. За досягнення результатів стандарту відповідають заклади освіти, а також батьки, які обрали для своїх дітей сімейну (домашню) форму здобуття освіти.

Якщо говоримо про якість освітньої діяльності в закладі дошкільної освіти, то вона передбачає:

• індивідуальний підхід до кожної дитини з урахуванням її особливостей, здібностей, уподобань, потреб та можливостей;
• цілісність процесів розвитку, навчання, виховання та догляду за дитиною;
• інтегрований підхід в організації освітнього процесу та супутніх до нього процесів: харчування, охорона здоров’я вихованців, психологічний супровід, господарське утримання тощо;
• дотримання ліцензійних умов з переліком необхідного кадрового, матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного забезпечення;
• дотримання вимог до створення освітнього середовища (безпечного, здорового, інклюзивного, спеціального, розвивального);
• дотримання професійних стандартів, безпечних та здорових умов праці;
• розвиток професійної майстерності працівників;
• моніторинг та дієвий нагляд (контроль) за дотриманням належної якості.

Батьки, які обрали для своїх дітей сімейну (домашню) форму здобуття освіти, самостійно створюють освітній простір (безпечний, здоровий, розвивальний), з необхідним ресурсним забезпеченням, визначають його якість.

Разом з тим хочу зауважити, що одним із завдань місцевої влади за законом є організація педагогічної підтримки батьків (консультації, методичний та психологічний супровід, програми неформальної освіти тощо). Завдання, яке певним чином реалізується закладами освіти, але в його системній реалізації для всієї територіальної громади ще попереду.

– Деякі вихователі кажуть, що за час війни різко зросла затримка мови й мовлення у дітей. Чи справді є така тенденція і що з цим робити? Чи планується збільшити кількість логопедів?

– Планується створити гідні умови для роботи вчителів-логопедів з передбаченим законом адекватними педагогічним навантаженням та робочим часом.

Ключове завдання, над яким працює сьогодні владна команда: забезпечення доступності та якості дошкільної освіти для кожної дитини, незалежно від особливостей дитини, місця та форми здобуття освіти, життєвих обставин родини та в країні.

– Наскільки доцільним є збереження обов’язкової "тихої години" в державних дитячих садках, з огляду на те, що багато дітей дошкільного віку вже не потребують денного сну, а вимушене лежання без сну може формувати негативне ставлення до закладу?

– Насправді, у більшості садочків вже давно не примушують дітей до сну. Новий санітарний регламент передбачає обов’язковий денний відпочинок, сон – за потреби дитини. Вихователі опановують підходами в організації можливостей для відпочинку дитини з урахуванням її індивідуальних особливостей та потреб. Наявність додаткового простору в сучасних групах, наповнених помірно, теж надають відповідні можливості.

– З вересня 2026 року в садочках запроваджують обов’язкове вивчення англійської для дітей 5-6 років. Чи справді це допоможе виростити покоління, яке вільніше спілкуватиметься англійською? Що потрібно буде робити батькам, щоб підкріплювати результат?

– Таке завдання може бути реалізоване за наявності відповідних фахівців. А це потребує часу на їх підготовку та створення гідних умов праці. Над цим також зараз працює владна команда спільно з академічною спільнотою та місцевими громадами.

Також на опановування англійської мови вихованцями впливатиме створення англомовного середовища навколо дитини в родині (за можливості в певний проміжок часу), у суспільстві (створення дитячого англомовного контенту в інформаційному просторі, зокрема в ЗМІ, в закладах культури тощо)

А від батьків очікується виконання рекомендацій педагогічних працівників, що, до речі, передбачено законом, та партнерська участь в ухваленні спільних рішень в розвитку дитини.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що тисячі родин у Києві через російські обстріли залишаються без електроенергії, опалення та гарячої води. Холод у квартирах, відсутність можливості приготувати їжу чи зарядити телефон стали для містян повсякденною реальністю, тоді як енергетики та комунальні служби працюють над відновленням пошкодженої інфраструктури.