Вкрадене дитинство: фотопремія UNICEF показала найболючіші історії дітей у 2025 році

UNICEF Photo of the Year 2025 оголосила переможців, знову нагадавши світові про складну, але стійку реальність дитинства у зонах воєн, криз і бідності. Ці знімки показують, як мільйони дітей живуть там, де замість школи – важка праця, замість мрій – боротьба за виживання.

Премія відзначає фотоісторії про життя дітей у найуразливіших регіонах світу. Цьогоріч головну нагороду отримала серія про дівчат Афганістану, друге місце — про дітей Монголії, третє – про індійських дітей, що працюють на вугільних копальнях. Серед почесних згадок – два українські проєкти. "Телеграф" розповысть про це детальніше.

Переможці та лауреати

Перше місце здобула французька фотографка Еліз Бланшар за серію "Дівоцтво в Афганістані". Вона документує життя дівчат після повернення талібів у 2021 році. В країні дівчатам дозволено вчитися лише до сьомого класу, а багато родин через злидні віддають доньок заміж у дитинстві. Її героїні, як дівчинка Гайра, що вчиться вдома після хвороби, намагаються здобути знання у підпільних школах і майстернях — це тихий опір системі, яка позбавляє їх майбутнього.

Друге місце отримала Наталія Сапрунова за серію "Mongolia’s children at risk", присвячену дітям Улан-Батора. Попри величезні простори країни, більшість монголів живуть у столиці, де повітря смертельно забруднене від спалювання вугілля — основного джерела енергії. На її фото діти грають серед диму, дихають через маски, а в дитсадку з очищувачами повітря умови нагадують лікарню.

Третє місце дісталося індійцю Саурава Дасу за серію про регіон Джарія, де земля десятиліттями горить під ногами від підземних пожеж. Діти там носять мішки з вугіллям замість шкільних сумок, працюють серед гарячого повітря й тріщин у землі, бо заборона дитячої праці часто лишається на папері.

Серед почесних згадок — два українські проєкти

Аня Царук, яка після початку повномасштабного вторгнення живе між Польщею та Німеччиною, створила серію "I hope your family is safe" про дітей, що тікають від війни. Її фото пронизані ніжністю та тривогою — навіть звичайні сцени сну чи гри мають тінь постійної небезпеки.

Сандро Маддалена у проєкті "Raised by war" показує підлітків, чиє дитинство формує війна. Один із кадрів — хлопець, який робить трюк на скутері серед зруйнованих машин в Ірпені. За цими світлинами — понад 1 400 днів війни та тисячі поранених і загиблих українських дітей.

UNICEF Photo of the Year 2025 — це не лише про страждання, а й про силу. Діти у цих історіях показують дивовижну стійкість, намагаючись жити, вчитися й мріяти попри все. Фотографії нагадують: поки одні діти хвилюються через оцінки чи гаджети, інші борються за право на освіту, недосяжне повітря або саме життя. І відповідальність за це лежить на всьому світі дорослих.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що фотограф Дмитро Гайдук здобув перемогу в конкурсі від Europol. Його роботу відзначила мережа керівників комунікацій правоохоронних органів Європейського Союзу.