Рік реформ чи виживання? Освітній експерт про дефіцит 200 тисяч вступників та майбутнє профільних ліцеїв

Нинішня система оплати праці вчителів — це спадок СРСР, який стимулює "урокодавство"

Освітній сектор 2026 року готує для молодих українців та педагогів чимало цікавих змін. Відтак Міністерство освіти і науки України анонсувало пілотування реформи профільної середньої освіти (старшої школи), а у навчальний процес поступово впроваджують штучний інтелект.

Про те, як педагоги мають боротися з тим, що учні все частіше користуються ШІ та як демографічна криза "відгукнеться" дефіцитом кадрів через кілька років, в ексклюзивному інтерв’ю розповів експерт з освітньої політики Сергій Дятленко.

Він працював у Міністерстві освіти і науки України близько 13 років, має понад 17 років педагогічного стажу.

Для успіху реформи потрібен "триголовий дракон"

— Нещодавно урядовий портал опублікував підсумки для освіти у 2025 році. Зокрема згадали про початок пілотування реформи старшої школи. Як би ви оцінили 2025 рік для української освіти? Був рік виживання чи рік реформ?

— Я б назвав це маленькими пробами розвитку освіти. Це несміливі спроби впровадити профільне навчання. І хоч ми про них голосно говоримо, це не той рівень, якого очікували, який був закладений у реформу та передбачений Законом про освіту 2017 року. Це щось, що дозволить хіба що поступово та помаленьку здійснювати ці зміни.​​​​​​​​​​​​​​​​

— Зараз в Україні 30 закладів пілотують старшу профільну школу. Які основні переваги цього підходу для учнів? Чи означає це, що вони отримають перевагу перед іншими школярами?

— Це правильніше назвати передпілотом. Вони пілотують тільки форми, а не зміст. Цього року буде набрано 150 ліцеїв, які вже пілотуватимуть цю реформу. Тобто фактично є кілька етапів пілотування. Ці нові ліцеї пілотуватимуть і зміст, і форму з наступного року, а також трирічний термін навчання.

Чи будуть діти у виграші та чи стануть більш конкурентними? Так, вони будуть більш конкурентними, однозначно. Однак, вони стануть такими не просто через те, що зайшли в пілот. По-перше, для цього треба докладати зусилля. По-друге, сама профільна школа без відповідної матеріальної бази (тобто обладнання) і без відповідного кадрового забезпечення працювати не буде.

Тобто це має бути триголовий дракон. Перша голова – це власне ці нові підходи і профільна школа. Друга – це матеріальна база, і третя – це вчитель, найважливіша голова.

Як тільки ці три пазли складуться, тоді діти, які навчатимуться там і прикладатимуть для цього зусилля, матимуть конкурентну перевагу над іншими дітьми, які не навчаються в умовах профільної школи.​​​​​​​​​​​​​​​​

"Зарплата вчителя має бути вищою за середню у промисловості"

— З 1 січня 2026 року заробітна плата педагогічних працівників зросте на 30%, а з 1 вересня 2026 року — ще на 20%. Чи достатньо цього для того, щоб зробити професію вчителя конкурентною на ринку праці?

— Я думаю, що цього недостатньо. Нам потрібно не тільки збільшення заробітної плати – нам потрібна реформа оплати праці.

Нинішня система оплати праці йде ще з Радянського Союзу. Вона продукує таку річ, яка називається урокодавством. Тобто вчителю важливо дати урок і записати його в журнал. Це не мотивує до якості і професійного зростання.

Тому окрім підвищення вчительської заробітної плати, важливо замінити саму систему оплати праці. Я думаю, що треба орієнтуватися на середню заробітну плату по промисловості, а освітянська має бути вищою. І тоді ця зарплата буде такою, яка зробить вчительську професію справді важливою.​​​​​​​​​​​​​​​​

Чому НМТ-2026 не розділили на два дні

— НМТ-2026 залишили в один день, попри пропозиції батьків і учнів провести його у два дні. Як педагог із багаторічним досвідом, що ви думаєте про одноденний формат?

— Варто розкласти по поличках. ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання) – це добре. Воно потрібне не тільки для вступу до закладів вищої освіти, воно насамперед потрібне як державна підсумкова атестація. Тобто перевірка того, чому навчилися діти в школі. І перевіряти це потрібно справді на виході, а не на вступі.

Однак, в умовах війни ми не маємо такої можливості. Тому НМТ – це компроміс між тим, що ми хочемо, і тим, що ми можемо зараз.

Говорити про те, що батьки хочуть по-іншому це неконструктивна розмова. Держава зробила максимально якісний варіант із тих умов, які ми маємо станом на сьогодні.

— Які результати матимуть діти цього року: кращі чи гірші, ніж торік?

— Такі речі не можна порівнювати, бо завдання будуть різні. Тобто умови складання для всіх однакові, але результати різних років (торішні і цьогорічні або позаторішні) порівнювати не можна. Можна порівняти для окремого закладу, а для всіх учасників вони не можуть бути порівнюваними.​​​​​​​​​​​​​​​​

— Як батькам та учням вже зараз готуватися до вибору профільного ліцею? Які критерії мають бути ключовими при виборі закладу цього року і як не помилитися?

— Насамперед потрібно спробувати із допомогою школи розібратися в собі й знайти справді те, чого ти хочеш.

Я наводжу такий простий приклад. Уявіть собі, що є футбольна команда, яка грає у футбол, і є команда, яка грає у волейбол. Якби вони зійшлися між собою у грі в футбол, то хто б переміг? Очевидно, футболісти. А в грі у волейбол — очевидно, волейболісти, так? Бо вони цим займаються і до цього в них є хист.

Так само і з дітьми. Якщо ти будеш займатися і навчатися в тій галузі, до якої в тебе є здібності і вподобання, то ти там здобудеш кращих результатів.

Тому варто розібратися що потрібно дитині, що дається легше, де вона може себе краще реалізувати. І тоді вже шукати не стільки ліцей, як профіль. Саме цим важлива профільна старша школа – вона дає можливість обрати той напрям, у якому ти можеш реалізуватися.​​​​​​​​​​​​​​​​

Демографічна ситуація в освіті погіршується

— Освітня система втратила понад 200 тисяч потенційних абітурієнтів. Про це нещодавно повідомив генеральний директор директорату Олег Шаров. Як це вплине на українські вищі навчальні заклади у 2026 році? Чи варто чекати великий дефіцит кадрів вже через кілька років?

— Чи це погано для України? Так, це погано для України. Чи знаємо ми, чому так сталося? Так, ми знаємо – через війну.

Чи позитивна демографічна ситуація в Україні? Ні, демографічна ситуація погана. Чи покращується вона? Ні, вона погіршується.

Це негативно вплине на шкільну освіту – через брак учнів закриватимуться школи. Це вплине на заклади вищої освіти, бо також буде брак студентів. І це вплине надалі на брак робітників, інженерів, наукових працівників і всіх інших, бо в нас просто брак людей. Це пов’язано з демографічною ситуацією.​​​​​​​​​​​​​​​​

Під ШІ потрібно підлаштовуватися

— Чи помічаєте ви, що учні дедалі більше користуються ChatGPT для навчання та виконання завдань? Як це впливає на їхню здатність мислити самостійно?

— Важливо те, як і для чого ми його використовуємо. Чи можна його використовувати скрізь? Ні, не можна. Чи може він допомогти? Так, може допомогти. Утім вчитель має давати завдання, які дитині хочеться самій розв’язати, а якщо і використати ChatGPT, то тільки на користь, щоб стати розумнішою.

— Чи вважаєте ви, що регулювати доступ до ШІ-помічників у школах потрібно, і якщо так, як саме?

— Ми не можемо заборонити використання ШІ. Регулювати або забороняти прогрес не варто. Його потрібно підлаштовувати під себе, і під нього потрібно підлаштовуватися. Зокрема вчителі повинні використовувати ШІ мудро і ставити перед дітьми такі завдання, які ChatGPT не вирішує.