Священники мають право на відстрочку, але не всі: як їх бронюють

Організації пов'язані з УПЦ МП не можуть бронювати своїх священнослужителів

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Віктор Єленський заявив, що понад 10 тисяч релігійних організацій в Україні отримали статус критично важливих суб'єктів. А право на бронювання від мобілізації мають близько 6,5 тисячі священнослужителів.

Водночас релігійні організації, які відносяться до Української православної церкви (Московського патріархату) не можуть ставати стратегічними, а їх священники – бронюватися. Про це повідомляє "Укрінформ".

За словами голови ДЕСС церкви та релігійні організації відіграють значну роль в українському суспільстві. Саме тому, вони можуть отримати статус критично важливих установ.

"У зв’язку з тим, що церкви та релігійні організації здійснюють величезну гуманітарну й соціальну роботу, зміцнюють тил і підтримують фронт, релігійні організації можуть бути віднесені до об’єктів критичної інфраструктури, якщо відповідають низці визначених вимог", — зазначив Єленський.

За його словами, релігійні організації можуть бути віднесені до критичної інфраструктури, якщо вони відповідають певним критеріям. Серед них:

• статут релігійної організації має бути зареєстрований у встановленому законом порядку;
• організація не повинна перебувати на тимчасово окупованій території;
• статут релігійної організації не має втратити чинність у зв’язку з вимогами законодавства щодо найменування;
• релігійна організація не повинна бути афілійованою із забороненою в Україні релігійною організацією. На сьогодні такою організацією є Російська православна церква;
• релігійна організація має бути внесена до Реєстру неприбуткових організацій та мати належний стан податкової звітності.

"З приблизно 35 тисяч релігійних організацій, які діють в Україні, наразі до критичної інфраструктури віднесено 10 922 релігійні організації", — сказав Єленський.

Очільник ДЕСС підкреслив, що керівники таких релігійних організацій, якщо вони є священнослужителями, можуть отримати відстрочку від мобілізації через механізм бронювання. Право на бронювання також мають священнослужителі, які здійснюють служіння в таких релігійних організаціях.

"На сьогодні заброньовано близько 6,5 тисячі священників", — наголосив посадовець.

Він також розповів, що згідно з дослідженнями, проведеними Центром Разумкова, близько 25% опитаних вважають, що священники повинні служити в армії нарівні з усіма іншими громадянами. Водночас 44% переконані, що для священнослужителів мають бути передбачені винятки. А, якщо вони проходитимуть службу, то не як комбатанти.

За словами голови ДЕСС, для низки так званих літургійних церков — зокрема православних і католицьких — священник може приносити лише безкровну жертву й не має права брати до рук зброю. Відповідно до церковних канонів, навіть у разі ненавмисного вбивства він може бути позбавлений священного сану.

"Сотні українських священників служать капеланами у Силах оборони України. Значна кількість священнослужителів також опікується українськими біженцями. Причому багато хто робить це у вільний від служіння на своїй парафії час. У деяких населених пунктах, особливо в прифронтовій та так званій сірій зоні, релігійна громада фактично залишається містоутворюючим або селищеутворюючим центром, навколо якого гуртуються люди та організовується суспільне життя", — додав Єленський.

Раніше "Телеграф" розповідав, що ухилянтів можуть позбавити деяких важливих послуг в Україні.