Піар замість відповідей: ексзаступник голови АРМА намагається відбілити репутацію після низки скандалів

Ексчиновник активно коментує реформу агентства, хоча до нього самого залишилося чимало незручних питань

Колишній заступник голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Павло Великоречанін останніми днями помітно активізувався в медіапросторі. В інтерв'ю виданню Delo.ua він розповідає про реформу агентства, кадровий голод і необхідність змін в АРМА, фактично виступаючи в ролі одного з головних експертів із діяльності відомства.

Втім, спроби повернутися в публічний простір відбуваються на тлі низки скандалів, які супроводжували Великоречаніна під час його роботи в агентстві. "Телеграф" пригадає найгучніші з них.

Стрімка кар’єра і загадкові статки

Для початку варто зазначити, що сім'я вже колишнього посадовця володіє дорогим майном у столиці та передмісті Києва. Походження даних об’єктів викликає запитання.

Зокрема, журналісти виявили квартиру дружини чиновника Вікторії Коваль менш ніж за 500 метрів від Верховної Ради на вулиці Шовковичній, а також іншу елітну нерухомість, яка могла зацікавити НАЗК.

Для прикладу, значно менша квартира, ніж у родини посадовця, у тому ж будинку в центрі Києві продавалася за 9,5 млн грн. При цьому в декларації Коваль зазначено, що вартість житла складала всього 1,5 млн грн.

Кар'єрний шлях самого Великоречаніна також неодноразово викликав запитання. Ще у 2023 році він здійснив стрімкий стрибок від помічника народного депутата до одного з керівників АРМА.

Скандальне управління арештованими активами

Інший скандал розгорівся, коли стало відомо, що консорціум "КАМпарітет", який є управителем одразу 4-х арештованих активів, заборгував українському бюджету мільйони гривень за управління цими самими активами. За даними Oboz.ua, станом на 1 березня 2026 року йшлося про суму у 7,5 млн грн.

АРМА ж, яке й надало в управління консорціуму ці активи, фіксувало порушення та надсилало "КАМпарітету" відповідні вимоги. Однак з незрозумілих причин до суду не зверталося і саме управління не припиняло.

Аукціон за землі "Боржави"

У травні 2026 року Антикор повідомляв про анулювання результатів гучного аукціону АРМА щодо земель "Боржави". Серед осіб, які фігурували в цій історії, згадувалися колишні заступники голови агентства, зокрема Павло Великоречанін.

Історія отримала широкий розголос через потенційні багатомільйонні інтереси та підозри щодо лобізму.

Слід "Міндічгейту

Згодом ім'я Великоречаніна фігурувало в резонансній історії щодо перегляду закритої частини судового реєстру в контексті розслідування так званого "Міндічгейту". Ще минулого року журналісти УП з'ясували, що керівниця Великоречаніна, Олена Дума, "провела близько 50 хвилин у так званому "бек-офісі" бізнесменів Міндіча і Цукермана".

Ба більше, один із фігурантів справи, колишній міністр юстиції Герман Галущенко, жив у маєтку, який формально мав би знаходитись під управлінням АРМА. Тож цілком ймовірно, що у Великоречаніна міг бути особистий інтерес переглядати матеріали справи НАБУ, або ж він міг зробити це в інтересах своєї вже колишньої начальниці.

За даними Hromadske, про цей епізод на засіданні парламентської тимчасової слідчої комісії згадував директор НАБУ Семен Кривонос, поставивши питання про законні підстави таких дій.

Попри це, сьогодні ексзаступник голови АРМА знову позиціонує себе як одного з головних знавців реформи агентства, публічно оцінює його бюджетну політику та кадрові рішення. Однак спроби формувати образ реформатора поки що не перекреслюють запитань, які накопичилися навколо його діяльності під час перебування на посаді.

Нагадаємо, як раніше роповідав "Телеграф", в мережі заявляють про лобіювання "потрібних" кандидатів до Ради громадського контролю для впливу на НАБУ.