"Хорошие русские" чи нова стратегія Кремля? Що стоїть за трендом "дружби народів"

Публікації про спілкування українців із росіянами в інтернеті розділили аудиторію

У соціальних мережах стали набирати популярності ролики "дружби народів", де українці та росіяни мило спілкуються між собою або навіть стоять поряд із прапорами своїх країн. В умовах 12-річної війни та повномасштабного вторгнення РФ в Україну цей тренд виглядає відверто дико.

Так, у центрі обговорень опинилося відео двох популярних блогерок — українки Маші та росіянки Сіми, які живуть у Німеччині. Дівчата заявляють, що "війна — це кринж", а після її закінчення хотіли б відвідати Київ та Москву.

Крім того, їм нібито подобаються і російська та українська мови, традиційні кухні країн та виконавці як з Росії, так і з України.

Думки у коментарях розділилися і деякі відписалися від українки, а інші навпаки підтримали її:

• "Який кринж"
• "Провокаційне відео"
• "Змінила думку про Машу. Молодець"
• "Молодці. Без різниці, звідки"

Зазначимо, що це не перший і не єдиний такий випадок. Раніше у мережі з’являлися фото та відео з концерту Макса Коржа у Дюссельдорфі, де глядачі тримали українські, російські та радянські прапори.

"Телеграф" звернувся до експертів, щоб з’ясувати, чи справді Росія запустила тренд на "братство двох народів" і яка у цій тенденції є небезпека для нашої країни та людей.

"Це не спонтанна ініціатива"

Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала наголошує, що агресія Росії і є відповіддю на так зване "братство".

"Це могла би бути вигідна технологія у випадку, якби призупинили війну, тоді можна було би на щось розраховувати. А так — це вдовгограюча історія. Тому тут може бути декілька пояснень. Це можуть бути т.зв. "хороші руські", а можуть і "наші", які розуміють, що на електоральному полі є певна кількість людей, які на майбутніх виборах дозволять зайти у парламент, у місцеві ради. І це також, до речі, може бути пов'язано з Росією, але вже з іншою стороною", — вважає співрозмовник.

При цьому він додав, що якщо змоделювати ситуацію, то можна було б розглядати одразу три варіанти:

• "хорошие русские",
• "наші" з "нехорошими",
• "наші", які хочуть залишитися при владі.

"У них теж ресурсів достатньо. Ці політичні сили називають проросійськими, хоча з моєї точки зору це не зовсім правильний термін. Я би їх все-таки називав антиукраїнськими. Всі, хто говорить про "братання", — вони є не проросійські, вони є антиукраїнські. Це все, — чистої води технологія. Я не думаю, що це спонтанна ініціатива, якщо вона відбувається в різних містах. Хтось мусить бути за кулісами і цим займатися", — резюмував Бала.

"Життя за кордоном змінює сприйняття війни"

Політолог, політтехнолог, викладач Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" Олексій Якубін у коментарі "Телеграфу" сказав, що не можна виключати, що подібні історії може запускати Росія з розрахунком не лише на українську аудиторію, а й європейську, західну.

"Показувати, що українці, росіяни чи білоруси контактують, спілкуються і так далі. Росія може свідомо ці речі робити політтехнологічно, щоб транслювати Заходу таку картинку, що відбувається комунікація на "народному", громадському рівні. Але я думаю, що тут важливий момент оцінки подібних речей (як із концертом Коржа) залежно від контексту. Поки йде війна — для більшості українців, особливо тих, хто перебуває в Україні — такі речі здаються дуже дивними", — зауважив він.

Також, за словами Якубіна, є важливий нюанс — мігрантське середовище. Тобто люди з України, Росії та Білорусі, які живуть у Європі, часто справді спілкуються між собою у звичайному житті — бо мають спільні мови, культуру та повсякденне середовище. Вони можуть контактувати та оминати тему війни. І поза цією темою вказувати на те, що знаходяться умовно у загальному середовищі.

"Частина українців і росіян вважають, що поки не закінчиться війна — ніяких контактів. Але частина людей у мігрантському середовищі (якщо тему політики і війни виносять за межі) у приватному житті показують, що такі контакти у них можуть бути. Вони тим самим ніби обходять загальнополітичну ситуацію і зосереджуються тільки на приватному спілкуванні. Хоча ще раз підкреслюю: оця історія — це скоріше історія різних контекстів. Але потенційно Росія може використовувати їх, щоб аргументувати ідею: якщо [на концерті] спілкування можливе, то чому воно не можливе між країнами на політичному рівні. Однак не можна навіть чисто політично цю "оптику" звужувати тільки виключно до того, що це Росія може просувати такий наратив", — підкреслив експерт.

На думку Якубіна, ця ситуація є складнішою історією. Люди, які живуть за кордоном, часто по-іншому ставляться до війни та політики. Дехто взагалі намагається не обговорювати війну і просто спілкується між собою.

"Вони виносяться за межі або такі росіяни можуть публічно говорити: ми проти війни, це політики винні, це позиція Кремля тощо і пробувати орієнтуватися на приватний, культурний, музичний момент. Тут дуже важливо розуміти, що є різниця контекстів і відповідних “оптик”, які за ними приховуються. І чисто політично ми теж маємо це розуміти", — підсумував співрозмовник.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що чекає на українців у майбутньому через російську мову.