Юридичний анекдот: суддя зберіг на посаді скандального мера, що прославився піском з кладовища

Правоохоронці оцінюють збитки за різними епізодами у понад 75 мільйонів гривень

Міський голова Українки, підозрюваний у дерибані заповідних земель та продажу піску із цвинтаря для "Династії", продовжує керувати містом. Суд не лише відмовився брати Олександра Туренка під варту, а й… відсторонювати від посади. Водночас скандальному посадовцю заборонили спілкуватися зі свідками. Дуже цікаво, як це йому вдасться на практиці, якщо левова частина цих свідків — його прямі підлеглі в міськраді?

Втім, у цій справі є ще одна деталь, яка змушує уважніше придивитися до згаданих судових рішень. "Телеграф" з'ясував, що їх ухвалив суддя Олександр Зінченко, який раніше вже був причетний до земельної історії родини Туренків.

Цвинтарний бізнес, латифундист у кріслі та тінь Банкової

Олександр Туренко — фігура для Київщини майже легендарна. Двічі керівник РДА (Обухівської та Бориспільської), а нині міський голова Українки, він і раніше роками фігурував у кулуарних майнових скандалах, але офіційно перейшов у статус підозрюваного лише днями.

Обухівська окружна прокуратура висунула йому звинувачення за цілим букетом "важких" статей: від шахрайства в особливо великих розмірах до розтрати майна та легалізації брудних коштів. Загальний чек претензій держави до Туренка — понад 75 мільйонів гривень.

Втім, прославився на всю країну Туренко ще до цього — після дикої історії про "мертвий" пісок. Він став головним фігурантом розслідування Bihus.Info, яке довело: влітку 2022 року під приводом "благоустрою" міського кладовища в Українці пісок звідти вивозили тоннами, аби використати його… для будівництва елітного житла.

За даними правоохоронців, "мерська" техніка — вантажівки Mercedes-Benz, що належать родині Туренка, — курсували між цвинтарем та будівельним майданчиком елітного котеджного містечка "Династія" в Козині. Вимірювання СБУ зафіксували на цій території понад 726 кубометрів незаконно видобутих надр. Земля, куди звозили крадене, офіційно була у власності ТОВ "Блум Девелопмент", що, за даними YouControl, раніше напряму належало родині колишнього віцепрем'єра Олексія Чернишова.

НАБУ та САП, нагадаємо, наразі розкручують масштабну справу про відмивання 460 мільйонів гривень на будівництві цієї самої "Династії". Як стверджують правоохоронці, закритий комплекс будувався для Олексія Чернишова, Тимура Міндіча (керівника схеми з відкатами в "Енергоатомі") та тодішнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака.

Як виявилося, зв'язки Туренка з "верхами" мають досить глибоке коріння — ще у 2010 році Єрмак офіційно переписав одну зі своїх компаній – ТОВ "Дербі Інтернешнл" — на дружину мера, Ларису Туренко. Не дивно, що за крадіжку піску з могил для будівництва VIP-маєтків посадовець тоді не отримав жодного покарання.

Між іншим, Лариса Туренко була засновницею ще однієї цікавої фірми – ТОВ АПП "РЕГУЛ", що згодом опинилася у власності одіозного забудовника Анатолія Войцеховського, який свого часу скандально відзначився в Обухівському районі. Вони з партнером самовільно збудували дамбу, через що потім затопило оселі людей. І це за відвертої "сліпоти" Олександра Туренка, який якраз в той час очолював Обухівську РДА.

Втім, повернімося до нашого головного фігуранта. Окрім "піщаних" потоків, мер Українки є одним із рекордсменів регіону за кількістю земельних ділянок у власності. У пікові моменти їх у нього лише офіційно було понад 70. Зараз менше, усього 41 (і ще близько 10 на дочці), що, погодьтеся, також солідно. Проте, як стверджує прокуратура, офіційних латифундій Туренку виявилося замало.

Геодезичні фокуси: як мер переніс болото на ліс

Свіжа підозра 2026 року розкриває схему, складнішу, ніж банальне вивезення цвинтарного піску. За версією слідства, Олександр Туренко причетний до фактичного викрадення заповідних земель біля річки Стугна. Сума збитків, за підрахунками правоохоронців, за цим епізодом перевищує 57 мільйонів гривень.

Історія тягнеться з кінця 2000-х. Як вважають у прокуратурі, тоді Туренко через підставних осіб безкоштовно приватизував понад 20 ділянок на березі Стугни під виглядом скромних городів, які згодом переоформили на його доньку – Анастасію Туренко.

Окрім того, за матеріалами справи, у 2025 році, вже у кріслі мера, посадовець вирішив капіталізувати власні можливості впливати на виділення ділянок громади, якою керував. Для цього, вважають слідчі, він вибрав землі лісового фонду, які потім пустив на продаж.

Оскільки реальна земля була заболоченою, мер, як стверджує слідство, залучив землевпорядників із ТОВ "АРХЗЕМРЕСУРС" та приватних геодезистів. За версією правоохоронців, вони здійснили майже магічний трюк — просто змінили цифри та координати в електронних базах Держгеокадастру. Де-юре ділянки залишилися тими самими, а де-факто їхні межі штучно "перенесли" на значно ціннішу територію — прямо у вікові соснові ліси ДП "Ліси України".

Паралельно мерія Українки, за даними слідства, прокручувала кошти на благоустрої. На початку 2024 року виконком уклав угоду з фірмою ПП "Бриз Дніпра" на озеленення громади вартістю 8,5 млн грн. Як з'ясувала прокуратура, підрядник міг завищити вартість послуг, вписавши в акти 1500 фантомних годин роботи тракторів. Слідство вважає, що Туренко особисто підписав ці документи, через що з бюджету міста безпідставно перерахували 1,3 мільйона гривень.

Процесуальна сліпота: як Обухівський суд підіграв фігуранту плівок СБУ

І от, попри увесь цей кримінальний шлейф, "піщані" скандали та підозри у багатомільйонних збитках, Олександр Туренко продовжує спокійно керувати Українкою. Рятівним колом для мера стало рішення Обухівського районного суду.

Слідчий суддя Олександр Зінченко продемонстрував дива гуманізму, коли не просто відмовився відправляти підозрюваного до СІЗО (призначивши, правда, заставу в майже 20 млн грн, яка для Туренка ймовірно не стане проблемою), а й залишив його на посаді.

Прокуратура вимагала безальтернативного відсторонення Туренка від керівництва містом. Правоохоронці представили на засіданні неспростовний козир — матеріали негласних слідчих дій СБУ.

На аудіозаписах, зроблених прямо у службовому кабінеті мера, зафіксовано, як посадовець обговорює нові корупційні схеми з дерибану землі та бюджетних потоків уже під час розслідування. Попри явний ризик того, що фігурант знищить документи та тиснутиме на свідків, суддя Зінченко вирішив інакше.

У своїй ухвалі суддя зазначив, що усунення мера нібито "призведе до колапсу в громаді", де розташована критична інфраструктура, а характер злочинів "не вказує на можливість використання авторитету посади". Водночас суддя, по суті, створив юридичний анекдот: він заборонив Туренку спілкуватися зі свідками у справі, забувши, що левова частина цих свідків — це його прямі підлеглі в міськраді, яким мер щодня роздає доручення.

Не дивно, що після цих рішень мешканці "Українки" зустріли Туренка, який, ховаючи очі, після виходу за двері суду втікав від громади, криками "ганьба!".

Проте така процесуальна сліпота судді навряд чи є випадковою. "Телеграф" з'ясував сенсаційну деталь: виявляється, Зінченко вже давно і дуже детально знайомий із сімейними активами Туренків. У липні 2019 року цей самий суддя розглядав цивільну справу щодо витребування у доньки Туренка незаконно приватизованої ділянки в межах 100-метрової прибережної захисної смуги річки Дніпро.

Тоді Зінченко у своєму рішенні прямо визнав: земля у держави вибула незаконно, а позов прокуратури загалом ґрунтується на законі. Проте, під приводом "пропуску строків давності" суддя все одно відмовив державі, де-факто ухваливши рішення на користь доньки мера, яка зберегла за собою цінний актив. До речі, рішення Туренка потім скасував Верховний суд, направивши справу на новий розгляд.

І ось тут виникають запитання, які "Телеграф" планує адресувати Вищій раді правосуддя.

• Чи може залишатися абсолютно незалежним арбітром суддя, який одного разу вже розглядав законність приватизації водного фонду родиною мера і фактично "залікував" їхній майновий інтерес?
• Чи не сформував суддя Зінченко прихильну внутрішню позицію щодо цієї родини ще тоді, під час суду за дніпровські береги?
• І чи не є чергова рятівна ухвала, яка залишила фігуранта плівок СБУ в кріслі голови міста, логічним продовженням цієї обухівської історії?

Взагалі-то, за таких обставин будь-який незалежний служитель Феміди, аби уникнути навіть найменших підозр у заангажованості та упередженості, ймовірно, мав би заявити самовідвід і передати розгляд справи іншому колезі. Це нормальна практика для суду, який поважає закон і власну репутацію. Проте в Обухові вирішили піти іншим шляхом.

До речі, для судді Олександра Зінченка ухвалювати подібні "цікаві" процесуальні рішення далеко не вперше. Як з'ясував "Телеграф", цей служитель Феміди вже має у своєму досьє офіційне покарання від Вищої ради правосуддя за систематичне нехтування обов'язковими вказівками вищих інстанцій та за приховування мотивів при ухваленні рішень.

Чи зверне Вища рада правосуддя увагу на черговий специфічний процесуальний маневр судді Зінченка, який залишив під заставою та у мерському кріслі чиновника зі свіжими плівками СБУ, — покаже час. Наразі ж у цій заплутаній історії залишається надто багато білих плям і впливових фігур, які ховаються за спиною очільника громади.

"Телеграф" продовжить стежити за розвитком цієї історії та ходом судових засідань щодо очільника Українки. Не перемикайтеся.