Скандальний розвідник Семочко повертається: мільйонні позови до держави та нові маєтки родини

Читать на русском
Автор
Сергій Семочко
Сергій Семочко. Фото Колаж "Телеграфу"

Чому перемога у суді загрожує стати для спецслужбовця юридичною пасткою

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Судовий камбек на півтора мільйона та бізнес дружини на нерухомості: поки колишній топрозвідник Сергій Семочко повернув собі погони через суд, а зараз домагається виплат від держави, його родина, здається, знайшла спосіб заробити на скандальній елітній нерухомості.

Докладніше – в матеріалі "Телеграфу".

Хто такий Сергій Семочко та історія його "визнання"

Кар’єра Сергія Семочка тісно пов’язана з українськими спецслужбами. До анексії Криму він працював у Ялтинському управлінні СБУ, а після переїзду до Києва очолював Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ (2015—2017) та працював у Головному управлінні СБУ у м. Києві та Київській області (2017—2018). З липня 2018-го по квітень 2019-го Семочко обіймав посаду першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України.

Сергій Семочко
Сергій Семочко був першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України.

Кадровий спецслужбовець став широко відомим після виходу програми "Наші гроші з Денисом Бігусом" під назвою "Розвідкою по нирках". В ній журналісти оприлюднили факти, які спровокували гучний скандал. Стосувалося викриття втручання економічної розвідки та СБУ у держзакупівлі ліків для діалізу, що, на думку фармкомпаній, призвело до зупинки постачання важливих препаратів та смерті близько 200 пацієнтів. Також розслідувачі показали, що на цьому фоні родина Семочка покращила своє матеріальне становище. Йшлося про маєтки в елітному Козині, вартість яких сягала 8 млн доларів, що не відповідало офіційним доходам посадовця.

Крім того, розслідувачі повідомляли про наявність паспортів РФ у цивільної дружини Семочка – Тетяни Лисенко та інших родичів (падчерки, зятя тощо), які були видані в анексованому Криму. Семочко подав позов про захист честі та гідності проти Bihus.Info, вимагаючи спростування. Судовий процес тривав сім років і нагадував американські гірки, адже сторони перемагали по черзі. Зокрема, у 2020 і 2024 роках суди зобов’язували журналістів спростовувати розслідування та виплачувати ексрозвіднику компенсацію.

Хронологія справи Сергія Семочка. Інфографіка "Телеграфу" згенерована за допомогою ШІ
Хронологія справи Сергія Семочка. Інфографіка "Телеграфу" згенерована за допомогою ШІ

Ключовий перелом на користь медійників стався у квітні 2025 року, коли Київський апеляційний суд скасував рішення судів першої інстанції, відмовив Семочку в позові. До того ж він мав повернути кошти журналістам. А закріпила перемогу розслідувачів постанова Верховного суду України у червні 2026-го, яким справа була закрита назавжди.

Натомість Семочко здобув перемогу "на іншому фронті". Адже 20 травня 2026 року Верховний суд скасував наказ про його звільнення та поновив Семочка на військовій службі за контрактом з 4 вересня 2019 року.

Фрагмент судової ухвали про поновлення Семочка на службі
Фрагмент судової ухвали про поновлення Семочка на службі

Паралельно кадровий спецслужбовець вимагав від Служби зовнішньої розвідки України виплатити 1,5 млн грн (557 тис. грн — безпосередньо нараховане грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; 978 тис. грн — депоновані кошти).

Фінансову претензію окремо розглядає Черкаський окружний адміністративний суд. Представники Служби зовнішньої розвідки намагалися заблокувати позов і зупинити розгляд. Вони посилалися на розслідування ДБР щодо збитків державі через перебування Семочка у статусі "понадштатної одиниці" (зупинилось на стадії ознайомлення з матеріалами ще у 2021 році).

Фрагмент судової ухвали щодо провадження ДБР
Фрагмент судової ухвали щодо провадження ДБР

Проте суд 1 липня 2026 року відмовив СЗР в клопотанні щодо зупинення провадження, тому розгляд справи по суті триває.

Стоп справи про незаконне збагачення і нові надбання родини

Журналістське розслідування, в яких фігурували і статки Семочка, свого часу стало основою кримінального провадження. Проте за п’ять місяців справу НАБУ закрило. Причина — декриміналізації статті про незаконне збагачення (ст. 368-2 КК України). Відповідне рішення №1-р/2019 26 лютого 2019 року ухвалив Конституційний суд України.

Таким чином кадровому спецслужбовцю пощастило уникнути з'ясування обставин придбання родиною елітних маєтків в знаменитому селищі Козин. І, відповідно, будь-якої відповідальності, якби силовикам вдалося зібрати докази незаконного походження цих статків.

За "випадковим" збігом обставин буквально за кілька місяців після припинення розслідування НАБУ, вже не тільки члени родини, а й сам Сергій Семочко став власником елітної нерухомості у Козині. Як стало відомо "Телеграфу", у кінці лютого 2020 року на той момент колишній посадовець-розвідник придбав на вул. Старокиївській будинок площею 352,5 кв. м. Разом з ним оформив і дві земельні ділянки по сусідству – площею 0,2001 та 0,096 га.

Витяг з реєстру речових прав
Витяг з реєстру речових прав

У дружини ж Семочка – Тетяни Лисенко у грудні 2021 року з'явився кросовер Mercedes-Benz GLE 400. Це придбання стало доповненням до маєтку на 332,9 кв. м на вулиці Абрикосовій у Козині. Також в реєстрах за подружжям й досі обліковується майно в окупованому Криму – квартира у Ялті, придбана у грудні 2012-го, та три ділянки у смт Виноградне в районі озера Магобі-2 загальною площею 0,4499 га. Всі оформлені однією датою у червні 2013 року і тільки один з наділів на Сергія Семочка, решта – належить дружині.

Так збіглося, що у 2021-му на тій же вулиці в Козині, що у Семочка, його падчерка Анастасія Котон купила маєток на 359,3 кв. м. Плюс – три земельні "наділи" поруч, загальною площею 0,427 га. Ця нерухомість поповнила й так чималий список активів Анастасії, до якого з березня 2017 року входить ще один будинок у Козині, але на вул. Золотоворітській (площа 366,9 кв. м), та дві ділянки під ним (площа 0,2005 га). При цьому ще один будинок площею 671 кв. м, що фігурував у журналістському розслідуванні 2018 року, наразі відсутній в реєстрах.

При цьому бізнесом падчерка спецслужбовця офіційно займається з вересня 2019 року, принаймні тоді вона зареєструвалася як ФОП. Спеціалізується Котон на бухгалтерському обліку, аудиті та консультуванні з питань оподаткування. З 2024 року пересувається підприємиця на Audi Q8 (2019 р. в.), до речі, її чоловік Володимир їздить на більш скромному седані Ford Fusion (2017 р. в.) Він теж мав ФОП з консультування з питань комерційної діяльності, щоправда, проіснував він навесні 2009-го всього пару місяців.

Зрештою, подружжя Котон – люди дорослі, вони не є державними службовцями чи політиками, тож формально можуть собі дозволити купувати що завгодно і коли завгодно. Тим паче, що сам Сергій Семочко під час багаторічних судових процесів "відкараскався" від цієї гілки родини, наполягаючи: за Сімейним кодексом його родичами є лише дружина та син.

І ще один цікавий збіг: невдовзі після того, як Сергія Семочка суд поновив на службі, його дружина зареєструвала ФОП. Основний вид діяльності – "надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого рухомого майна". А це дозволяє родині тепер офіційно заробляти на активах.

ФОП дружини Сергія Семочка - інформація YouControl
ФОП дружини Сергія Семочка - інформація YouControl

Проте перемога Семочка у Верховному суді щодо поновлення на службі може стати для нього юридично пасткою. Повернення статусу військовослужбовця з травня 2026 року знову робить його суб’єктом декларування. Це дає НАБУ та НАЗК законні підстави звернути увагу на статки, набуті після 2019 року. Тепер спецслужбовцю доведеться знову офіційно звітувати не лише про старі активи, які фактично "врятував" Конституційний суд, а й про коштовні надбання — власні та родини. Буде цікаво. Не перемикайтеся.