Бензин має подешевшати на 12 грн? Експерт розповів, коли ціни підуть вниз
- Автор
- Дата публікації
Що насправді відбувається на ринку і коли чекати реального здешевлення на заправках?
Світові ціни на нафту обвалилися найбільше з квітня, а в Україні прогнозують дефіцит пального і кажуть, що 100 грн за літр ще буде непоганим сценарієм.
Чому подешевшання нафти не означає автоматичного зниження цін на заправках, який вид пального відреагує першим і скільки доведеться чекати на реальну корекцію — "Телеграф" з'ясовував у інтерв'ю з Сергієм Сапєгіним, директором НТЦ "Псіхєя" та головою Комітету з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України.
Ключові факти з інтерв'ю:
- Розрив між роздрібною ціною бензину А-95 і вартістю нового імпорту сягнув 17,53%
- Дизпаливо дорожчає сильніше за бензин через дефіцит нафтопереробки, а не лише через нафту
- Через безпекові ризики в Червоному морі й на Рейні дешева нафта не одразу стає дешевим пальним
- Лаг реакції роздрібного ринку на зміну імпортного паритету становить близько тижня
- До цін початку 2026 року найближчими тижнями пальне не повернеться
Чи справді вже є підстави для зниження ціни пального?
— Так, вважаю, що пальне вже має підстави дешевшати. Але бензин, дизель і скраплений газ реагують на зовнішній ринок по-різному.
Український паливний ринок підійшов до межі, за якою подальше підвищення цін уже не можна автоматично виправдовувати зовнішнім шоком. Нафта відійшла від пікових значень, котирування бензину й газу почали знижуватися, а розрахункова вартість нового імпортного ресурсу стала помітно нижчою за ціни на українських АЗС.
Проте це ще не означає одночасного й однакового здешевлення всіх видів пального. Між барелем Brent і літром пального на українській заправці — довгий ланцюг: європейська переробка, котирування готових нафтопродуктів, доступність танкерів і барж, вартість страхування, валютний курс, акциз, ПДВ, внутрішня логістика, гуртовий ринок і запаси, придбані раніше.
Чому бензин, дизель і газ реагують на ринок з різною швидкістю?
— Бензин А-95 уже отримав найчіткіший сигнал до зниження. Дизпаливо спочатку має подешевшати у внутрішньому гурті. Для скрапленого газу вирішальними залишаються не лише зовнішні котирування пропану й бутану, а й доступність та безпека логістичних маршрутів.
Нафта реагує на геополітичні послаблення й перестала дорожчати безперервно, проте до рівня початку року не повернулася. Змінилося інше: ринок більше не перебуває в режимі одностороннього стрибка. Поряд із воєнною премією знову діють фундаментальні чинники — обсяги видобутку, офіційні ціни виробників, відновлення експорту та накопичення нафти на воді.
Для ризикової моделі ціноутворення це принципово. Поки нафта щодня дорожчає, імпортери змушені страхуватися від наступного підвищення. Коли ринок переходить до коливань і корекції, потреба закладати в закупівлю максимальний ризиковий сценарій слабшає.
Чому падіння цін на нафту не означає миттєвого здешевлення бензину на заправках?
— Найпоширеніша помилка — пряме порівняння Brent із ціною бензину чи дизпалива на АЗС. Якщо нафта подешевшала, це не означає, що готовий продукт того самого дня має знизитися на такий самий відсоток.
НПЗ купує сиру нафту й переробляє її на бензин, дизель, скраплений газ, авіаційне пальне, мазут та інші продукти. Кінцева ціна залежить не лише від вартості сировини, а й від завантаження заводу, ремонтів, структури попиту та дефіциту конкретного продукту.
У другому кварталі світова переробка становила близько 78 млн барелів на добу — приблизно на 5 млн менше, аніж роком раніше. На цьому тлі американський індикатор переробної маржі 3-2-1 наближався до $70 за барель, маржа заводів у Північно-Західній Європі — до сезонного максимуму близько $30, а європейська маржа дизпалива — приблизно до $65 за барель. Це високі показники, які свідчать: готове пальне може залишатися дорогим навіть після падіння Brent. Якщо переробних потужностей недостатньо, ринок платить не лише за нафту, а й за дефіцит можливості перетворити її на потрібний продукт.
Чому дизпаливо залишається дорожчим за бензин?
— Для дизпалива цей чинник став особливо сильним. Дизель і бензин не є взаємозамінними продуктами: зниження вартості бареля не усуває дефіцит середніх дистилятів. Саме тому дизельні котирування можуть триматися високо або знижуватися повільніше за бензинові.
Бензиновий ринок уже почав відпрацьовувати стабілізацію зовнішньої кон'юнктури, тоді як дизельний ще не вийшов із попередньої хвилі дефіциту.
Як на ціни впливає безпека морських маршрутів?
— Другий зовнішній чинник — безпека морських маршрутів. Навіть дешевий ресурс не стає реальною пропозицією, якщо його не можна безпечно й вчасно доставити покупцю.
До війни через Ормузьку протоку проходило близько п'ятої частини світових обсягів нафти. Після фактичного обмеження маршруту Саудівська Аравія переорієнтувала значну частину експорту до порту Янбу на Червоному морі. У червні відвантаження цим напрямком зросли до рекордних 4,19 млн барелів на добу. Цей обхід допоміг стримати глобальний дефіцит, але збільшив витрати на нову логістику й створив залежність від другого нестабільного маршруту — через Баб-ель-Мандеб і Червоне море.
Наслідком цього є декілька складових ціни: довший маршрут, триваліший оборот судна, менша кількість доступного флоту, вищий фрахт, більше воєнне страхування та потреба трейдерів створювати більший страховий запас. Обхід небезпечних районів міг додавати до рейсу приблизно 10 тис. морських миль і 34 дні, а додаткові витрати на фрахт перевищували $5 млн за рейс. Навіть для великих танкерів це +50 доларів на кожній тонні нафти.
Чому стабілізація нафти на світовому ринку ще не гарантує зниження цін в Україні?
— Стабілізація Brent є необхідною, але недостатньою умовою зниження цін на українському ринку. До морських ризиків додався внутрішній європейський фактор — низький рівень води на Рейні та Дунаї.
Рейн є головним внутрішнім комерційним водним шляхом Європи. Німецька промисловість перевозить ним близько 200 млн тонн вантажів на рік, зокрема пальне й сировину. Імпортовані нафтопродукти надходять через Роттердам, Антверпен та Амстердам, а далі рухаються до внутрішніх регіонів баржами. Коли рівень води падає, судно не може взяти повне завантаження — на окремих напрямках скорочення вантажу сягало 80%.
Для перевезення того самого обсягу потрібно більше барж, рейсів і часу. Частину вантажів доводиться переорієнтовувати на залізницю чи автотранспорт, які дорожчі й також мають обмежену пропускну здатність. Наслідок — регіональні гуртові ціни можуть підвищуватися навіть без зростання міжнародних котирувань.
Що зараз відбувається з гуртовими і роздрібними цінами в Україні?
— Український ринок усе ще перебуває між старим дорогим ресурсом і дешевшим новим імпортом. За місяць гуртова ціна А-95 зросла на 20,06%, тоді як роздрібна — на 8,65%. Для дизпалива показники становили 44,73% і 15,42%, для LPG — 6,30% і 0,72%.
АЗС ще не повністю перенесли попереднє гуртове подорожчання на споживача. Але новий імпорт уже почав дешевшати. Ринок опинився між двома ціновими хвилями: дорогі залишки та високий внутрішній гурт утримують ціни, тоді як нижчі зовнішні котирування поступово створюють основу для корекції.
Наскільки бензин А-95 готовий подешевшати?
— У бензиновому сегменті передумови для зниження сформувалися найповніше. На внутрішньому ринку роздрібна ціна А-95 майже зрівнялася з гуртовою: 80,95 проти 80,07 грн/л. Внутрішня роздрібна надбавка скоротилася з 8,57 грн/л на 1 липня до 0,88 грн/л на 27 липня. За нинішньої гуртової вартості мережі справді майже не мають простору для зниження ціни на стелі — це наслідок високої ризикової складової в ціні гуртових пропозицій.
Але вартість нового імпорту показує вже іншу картину. Зокрема, 28 липня середня ціна А-95 у вибірці з 36 АЗС становила 82,21 грн/л, тоді як імпортний паритет дорівнював 69,94 грн/л. Розрив сягнув 12,26 грн/л, або 17,53%. Імпортний паритет не є фактичною закупівельною ціною, проте показує вартість нового ресурсу за поточних котирувань, курсу, податків і заданої логістики — і ця вартість уже істотно нижча за роздрібну ціну.
Падіння котирувань А-95 показує, що бензиновий баланс реагує на стабілізацію швидше за дизельний. Але логістичні проблеми на Рейні та обмежена доступність бензину в частині Німеччини стримують швидкість загальноєвропейської корекції. Тобто напрям уже визначився, але шлях до українського гурту не буде миттєвим.
Коли реально чекати зниження цін на заправках?
— Очікую, що першим відреагує гуртовий ринок. Коли дешевші імпортні партії почнуть заміщувати ресурс, придбаний на піку, гуртова ціна піде вниз. Після цього з'явиться основа для перегляду цін на АЗС. Першими відреагують дискаунтери — саме вони зацікавлені у поверненні цінової переваги перед преміальними заправками для споживача.
За нашими оцінками, лаг реакції загального роздрібного сегмента на зміну імпортного паритету становить близько тижня.
Бензин А-95 залишається першим кандидатом на здешевлення. У нього вже є й зовнішній сигнал, і значний розрив між роздрібною ціною та вартістю нового імпорту. Тепер вирішальною буде швидкість оновлення запасів і корекції внутрішнього гурту.
А що з дизпаливом?
— Тут ситуація дещо складніша: нафта стабілізувалася, але дефіцит переробки ще тримає продукт дорогим. 27 липня середня гуртова ціна дизпалива становила 91,12 грн/л, а роздрібна — 88,03 грн/л. Дизель на АЗС був на 3,09 грн/л дешевшим за ресурс на внутрішньому гуртовому ринку.
Ще 1 липня роздріб перевищував внутрішній гурт на 11,15 грн/л. Менш ніж за місяць внутрішня роздрібна надбавка скоротилася більш ніж на 14 грн/л і стала від'ємною. За місяць гуртова ціна дизпалива зросла на 44,73%, а роздрібна — на 15,42%. Водночас розрахункова вартість нового імпорту вже значно нижча: на 28 липня середня роздрібна ціна дизпалива у вибірці становила 88,78 грн/л, а імпортний паритет — 79,98 грн/л. Різниця дорівнювала 8,80 грн/л, або 11%.
Зниження дизпалива має початися з європейських котирувань і внутрішнього гурту. Стабілізації Brent для цього недостатньо. Потрібне стійке здешевлення саме готового дизельного продукту, нормалізація нафтопереробки та скорочення логістичної премії.
Які перспективи в скрапленого газу (LPG)?
— Ціна LPG теж пов'язана з дорогою логістикою. На 27 липня роздрібна ціна LPG становила 40,98 грн/л, гуртова — 36,72 грн/л. Внутрішня роздрібна надбавка дорівнювала 4,26 грн/л.
За місяць гурт подорожчав на 6,30%, тоді як роздріб — лише на 0,72%. Порівняно з 1 липня надбавка скоротилася на 26,07%. АЗС уже стримали перенесення більшої частини гуртового подорожчання на споживача.
На зовнішньому ринку з'явилися сигнали здешевлення ресурсу. Saudi Aramco встановила липневу контрактну ціну пропану на рівні $580 за тонну, бутану — $600 за тонну. Але для LPG різниця між ціною на терміналі виробника і ціною доставленого вантажу особливо велика. Через Ормузьку протоку до конфлікту проходило приблизно 30% світової торгівлі LPG. Протягом 24 годин до 25 липня не було зафіксовано жодного проходу танкера через протоку, а ставки фрахту великих газовозів перевищили $100 тис. на добу.
Високі запаси й зростання виробництва пропану у США створюють альтернативне джерело ресурсу. У квітні американський експорт LPG досяг рекордних 3,3 млн барелів на добу, а частка США у світовій торгівлі оцінювалася приблизно у 50%. Проте американський ресурс також обмежений пропускною здатністю терміналів, наявністю великих газовозів і конкуренцією між Азією та Європою.
Саме тому денне падіння котирувань пропану та бутану ще не означає автоматичного здешевлення автогазу в Україні. Нижча ціна сировини може бути повністю поглинута дорожчим фрахтом, страхуванням і дефіцитом суден. Помітне здешевлення LPG можливе лише тоді, коли одночасно знизяться вартість ресурсу, фрахт і ризик фізичного зриву поставок.
Чи варто очікувати повернення цін до рівня початку року?
— До січневих цін ще далеко, але перша корекція вже має економічну основу. Для порівняння: 1 січня 2026 року бензин А-95 і дизпаливо коштували в середньому по 58,23 грн/л, LPG — 37,51 грн/л. До 27 липня бензин подорожчав на 22,72 грн/л, дизпаливо — на 29,80 грн/л, автогаз — на 3,47 грн/л.
Поточний імпортний паритет А-95 — 69,94 грн/л — уже на 11,71 грн/л вищий за середню роздрібну ціну початку року. Імпортний паритет дизпалива — 79,98 грн/л — перевищує січневі 58,23 грн/л на 21,75 грн/л.
Для повернення до цін початку 2026 року мають одночасно зійтися багато умов: європейські котирування бензину й дизпалива повинні знизитися значно глибше, рух через Ормуз і Червоне море має нормалізуватися, фрахт і воєнне страхування мають подешевшати, Рейн і Дунай повинні відновити нормальну пропускну здатність, гривня до долара та євро не має слабшати, а дешевший імпорт має замістити ресурс, придбаний раніше за високими цінами.
За моїми очікуваннями, повернення бензину й дизпалива до січневих рівнів не відбудеться найближчими тижнями, але передумови для першої корекції вже є. Бензин має реагувати першим, оскільки європейські котирування й імпортний паритет уже рухаються вниз, а спред достатній для перегляду цін. Для дизпалива вирішальним стане зниження переробної маржі. LPG чекатиме не лише на дешевший пропан і бутан, а й на зменшення вартості логістики.
Що визначить швидкість здешевлення пального в Україні?
— Ринок уже пройшов точку, коли будь-яка новина з Близького Сходу могла автоматично виправдовувати чергове підвищення цін. Тепер головне питання полягає в тому, наскільки швидко стабілізація зовнішнього ринку пройде через переробку, міжнародні котирування, фрахт, валютний курс, український гурт і запаси мереж. Саме швидкість цього руху визначить, коли водій побачить реальне здешевлення на стелі АЗС.