Слідом за водою: українцям загрожує підвищення цін на ще дві послуги

МВФ пропонує піднімати тарифи на газ і світло поступово, приблизно на 20% щороку

Вода в українських містах уже подорожчала, а Міжнародний валютний фонд рекомендує поступово підняти ще й тарифи на газ і електрику для населення. Міністерство енергетики запевняє, що до завершення війни ціни не зростуть, проте ця обіцянка стосується не всіх послуг.

"Телеграф" розібрався, що насправді написано в меморандумі з МВФ, коли варто чекати нових цін і чому серед експертів немає єдиної думки щодо цього питання.

Вода в частині міст уже подорожчала, у Києві — на черзі

З липня в частині українських міст діють нові тарифи на холодну воду та водовідведення. Наразі кияни ще платять 30,38 гривні за кубометр. Але це ненадовго: "Київводоканал" пропонував підняти ціну майже втричі — до майже 89 гривень, і хоча КМДА цю пропозицію відхилила, натомість підтвердила інший тариф — 63,79 гривні за кубометр. Його ще у 2024 році погодила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і саме він набуде чинності найближчим часом.

Точної дати міська влада поки офіційно не називає. Нові платіжки українці можуть отримати вже з 1 серпня або з 1 вересня. У будь-якому разі йдеться про подорожчання більш ніж удвічі.

Водопостачання не потрапляє під воєнний мораторій на підвищення цін — саме тому ця послуга і почала дорожчати першою, ще до будь-яких рішень щодо газу та світла.

МВФ пропонує піднімати тарифи поступово, приблизно на 20% щороку

Головна причина нової хвилі розмов про підвищення тарифів — оновлений меморандум МВФ після першого перегляду програми співпраці з Україною. У ньому Фонд наголошує, що чинна система тарифів для населення та механізм спеціальних зобов'язань (PSO) погіршують фінансовий стан енергетичних компаній. Україна зобов'язалася підготувати дорожню карту поступової лібералізації енергоринку й після завершення воєнного стану поступово наближати тарифи до економічно обґрунтованого рівня із захистом вразливих домогосподарств.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман пояснює, що формулювання в меморандумі доволі розмиті: спершу треба завершити аудит тарифів, потім розробити систему персональних субсидій і лише після цього — концепцію переходу до ринкових цін.

За його словами, конкретних дат немає, і підвищення може відбутися як наступного року, так і в 2028-2029 роках. Якщо рішення все ж ухвалять, ціни зростатимуть не одразу, а поетапно — приблизно на 20% щороку, доки не досягнуть ринкового рівня.

У самому меморандумі є орієнтовний графік підготовчих кроків:

• липень 2026 року — Міненерго готує дорожню карту лібералізації ринків газу та електроенергії;
• грудень 2026 року — уряд офіційно затверджує цей документ;
• лютий 2027 року — Кабінет міністрів разом з МВФ оцінює наслідки підвищення цін і готує варіанти підтримки населення.

Скільки коштуватиме газ і світло за ринковими цінами

Найбільше запитань викликають конкретні цифри. За словами Олега Гетмана, ринковий рівень ціни на електроенергію — це 8-9 гривень за кіловат-годину, тобто удвічі більше за нинішні 4,32 гривні.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко каже, що має інсайдерську інформацію про можливе підвищення ціни на газ до 15 гривень за кубометр, а в перспективі — і до повної ринкової вартості, яка становить 24-26 гривень.

Обидва експерти наголошують: точних термінів немає, і будь-яке підвищення передбачає одночасне запровадження персональних субсидій для людей, які не зможуть платити повну вартість.

Міненерго обіцяє тримати ціни, але мораторій не діє на все

Після появи новин про меморандум Міністерство енергетики поспішило заспокоїти українців: тарифи на енергетичні послуги залишатимуться замороженими до завершення воєнного стану. У квітні уряд також вирішив не підвищувати ціну на електроенергію для населення ще протягом шести місяців.

Але є нюанс. Воєнний мораторій на підвищення цін не поширюється ні на газ, ні на електроенергію, ні на холодне водопостачання. Формально уряд міг би підняти ці тарифи вже зараз — і, як показує приклад із водою, деякі послуги вже дорожчають.

Гетман зазначає, що логічним кроком було б і виведення опалення та гарячої води з-під дії мораторію, проте для цього знадобиться окремий закон, а голосів у Верховній Раді, за його оцінкою, поки що не буде.

"Це популістське рішення": ексклюзивний коментар експерта

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" зазначив, що орієнтуватися варто передусім на офіційну позицію Міністерства енергетики, а не на рекомендації МВФ.

За його словами, набагато важливіше інше питання — чи витримає енергетика фінансове навантаження без підвищення тарифів і чи зможе вона далі закуповувати паливо та фінансувати відновлення мереж.

На його думку, рішення заморозити тарифи має ознаки популізму. Втім, підтримувати ціни, штучно занижені за рахунок європейських донорів, довго не вдасться, вважає експерт.

Експерт визнає: підняти тарифи зараз — означає втратити рейтинги. За його словами, проблема в тому, що суспільство ще не звикло до ринкової логіки цін. "Людям здається, що в нас мають бути ціни в десять разів менші, ніж у Європі", — пояснює експерт.

Водночас він звертає увагу на нерівність у чинній системі субсидій. Маленька родина, яка споживає 100-150 кВт-год на місяць, отримує субсидію близько тисячі гривень. А заможна сім'я з великим будинком може споживати в рази більше — і отримувати значно вищу субсидію. "Наприклад, сім'я багатих має будинок на 700-800 квадратних метрів, сауну, басейн, теплі підлоги — і споживає не 150, а 4-5 тисяч кіловат-годин", — наводить приклад Омельченко.

Майже 60% українців не готові платити більше

Про настрої населення свідчить соціологія: майже 60% українців не готові платити за комуналку більше, навіть якщо це наближає країну до європейських стандартів, показує нещодавнє опитування.

Економісти додають, що під час повномасштабної війни підвищувати тарифи — гірший з можливих моментів, адже соціальна напруга в тилу і так висока, а попереду — важка зима.

Крім того, вимога довести тарифи до ринкового рівня повторюється в меморандумах з МВФ ще з 2008 року й досі жодного разу не була виконана повністю.

Наступний етап — лютий 2027 року, коли Кабінет міністрів разом з МВФ має оцінити соціальні наслідки можливого підвищення цін і підготувати варіанти адресної підтримки населення. До того часу, за словами самих чиновників, тарифи на газ та електроенергію для населення підвищувати не планують.