Чому США передумали давати Україні ліцензію на Patriot: є дві головні причини

Читать на русском
Новина оновлена 03 серпня 2026, 17:59

На рішення вплинули політичний та безпековий фактори

На тлі дискусій про можливість передачі Україні ліцензії на виробництво ракет для ЗРК Patriot відмова США пояснюється не лише складністю технологій, а й політичним розрахунком. Нинішня позиція Вашингтона має дві ключові причини: обмежені виробничі можливості та використання постачань як інструменту впливу на переговорний процес.

Такою думкою з "Телеграфом" поділився політолог та військовий експерт Дмитро Снєгирьов. Він вважає, що нинішня позиція адміністрації США пояснюється двома ключовими чинниками – політичним і безпековим.

Ліцензія на ракети Patriot – питання не лише технологій

Снєгирьов зауважив, що Сполучені Штати залишаються монополістом у виробництві ракет-перехоплювачів PAC-2 і PAC-3 для ЗРК Patriot. Дозвіл на ліцензійне виробництво таких ракет наразі отримала лише одна країна світу – Японія.

"Але навіть цей приклад не свідчить про простоту масштабування виробництва. Зазначу, що Японія має одну з найрозвиненіших економік світу, а виробництвом ракет-перехоплювачів займається корпорація Mitsubishi, яка володіє значними промисловими можливостями. Проте навіть за таких умов обсяги виробництва залишаються відносно невеликими", – уточнив експерт.

Дмитро Снєгирьов. Фото: "Апостроф"

За даними з відкритих джерел, японські підприємства можуть випускати приблизно 70 ракет-перехоплювачів на рік. При цьому такої кількості вистачить лише для перехоплення близько трьох десятків аеробалістичних цілей.

"Водночас країна-окупант, за оцінками української розвідки, здатна виробляти до 150 аеробалістичних засобів ураження щомісяця. Саме тому, навіть якщо Україна одного дня отримає американську ліцензію, це не означатиме швидкого розв'язання проблеми дефіциту ракет", – пояснив Снєгирьов.

За його словами, створення такого виробництва потребує значного часу, великих інвестицій, спеціалізованих підприємств і доступу до складних технологічних процесів. Тому очікувати швидкого запуску серійного виробництва не варто.

Виробництво протиракет на потужностях Lockheed Martin, фото компанії

Політичний тиск чи прагматичний розрахунок

Другим важливим чинником експерт вважає політичну складову. На його думку, зміна риторики Дональда Трампа може бути пов'язана з активізацією дипломатичних процесів навколо можливих переговорів між Україною та Росією.

"Звертаю увагу, що останнім часом і сам Трамп, і державний секретар Марко Рубіо неодноразово говорили про необхідність інтенсифікації переговорного процесу. У цьому контексті, контроль над постачанням ракет-перехоплювачів для ЗРК Patriot стає для Вашингтона додатковим інструментом політичного впливу", – наголошує він.

Політолог стверджує, що оскільки саме США залишаються єдиним виробником таких ракет у необхідних обсягах, вони можуть використовувати їх як важіль не лише щодо України, а й стосовно інших союзників.

"Водночас звертаю увагу й на виробничі можливості американського військово-промислового комплексу. Навіть США не можуть швидко забезпечити великі потреби союзників, адже випускають близько 600 ракет-перехоплювачів на рік", – розповів Снєгирьов.

Навіть якщо припустити гіпотетичну передачу Україні всього річного обсягу виробництва, цього ресурсу вистачило б лише на обмежений двома місяцями період активного застосування.

"Саме тому нинішня відмова у видачі ліцензії та стриманість щодо передачі нових партій ракет можуть бути частиною ширшої політичної стратегії Вашингтона. Сполучені Штати можуть одночасно чинити тиск як на Москву, так і на Київ, намагаючись підштовхнути сторони до переговорів та пошуку компромісів. Саме цим може пояснюватися нинішня зміна заяв американської адміністрації", – підсумував він.

Раніше енергетичний експерт Геннадій Рябцев пояснив, які ризики загрожують українській енергетиці цієї зими без ракет до Patriot.