Затримали зарплату? Роботодавець винен вам більше, ніж здається

Право на компенсацію виникає за п'ятьма умовами одразу, а при звільненні діє ще жорсткіше правило — оплата за кожен день затримки

Якщо зарплату видали пізніше строку, працівник має право не лише на саму суму, а й на грошову компенсацію за її знецінення. Це не подяка від керівництва і не штраф, а окрема виплата, яку роботодавець зобов'язаний нарахувати сам.

Про це "Телеграфу" в ексклюзивному коментарі розповіла Ірина Касюхнич, адвокатка, старша юристка Адвокатського бюро "Івана Хомича".

"Це не моральна компенсація і не жест доброї волі"

За словами юристки, багато працівників помилково вважають компенсацію за прострочення чимось на кшталт вибачення від начальства.

Механізм регулюється одразу кількома документами. Головний із них — Закон України №2050-III від 19 жовтня 2000 року "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". Порядок застосування закону визначає постанова Кабміну №159 від 21 лютого 2001 року. Щодо саме зарплати таку ж норму дублює стаття 34 Закону "Про оплату праці".

Логіка закону проста. Якщо зарплату мали виплатити у травні, а видали лише у вересні, працівник отримує ту саму суму цифрами — але вже знецінену інфляцією. За чотири місяці ціни виросли, і на ті самі гроші можна купити менше. Саме цю різницю і зобов'язаний компенсувати роботодавець.

Вина роботодавця не має значення

Право на компенсацію не залежить від того, чи винен роботодавець у затримці, — і в цьому, за словами юристки, головна пастка для роботодавців.

Відсутність грошей на рахунку компанії, збій у банку чи те, що партнери самі не розрахувалися з фірмою, — жодна з цих причин не звільняє від обов'язку доплатити. Знецінення зарплати роботодавець компенсує в будь-якому разі.

П'ять умов, за яких з'являється право на доплату

Компенсація нараховується не завжди, а лише за одночасного виконання п'яти умов:

• дохід уже нараховано — сума є в розрахунковому листку, але ще не виплачена;
• порушено строк виплати — зарплату мають видавати не рідше двох разів на місяць, з проміжком не більше 16 днів і не пізніше семи днів після завершення розрахункового періоду;
• затримка триває місяць і довше — прострочення на кілька днів права на компенсацію не дає;
• ціни за цей час зросли — якщо індекс споживчих цін не піднявся, компенсувати нічого;
• виплата не разова — це не гонорар за одну подію, а регулярний дохід.

"За одночасної відповідності всім п'яти критеріям право на компенсацію є безумовним", — підсумовує юристка.

970 гривень чи десятки тисяч — усе залежить від строку боргу

Компенсацію рахують за простою формулою: суму нарахованого, але не виплаченого доходу після сплати податків множать на приріст індексу споживчих цін за період затримки і ділять на 100.

При цьому місяць, за який нарахували зарплату, у розрахунок не входить — інфляцію рахують з наступного місяця і аж до місяця фактичної виплати включно.

Юристка наводить умовний приклад. Працівнику нарахували 20 тисяч гривень за березень, а виплатили лише у серпні. Після відрахування ПДФО (18%) і військового збору (5%) на руки мало вийти 15 400 гривень. Ціни за квітень-серпень умовно виросли на 6,3% — розрахунок буде таким:

15 400 × 6,3 ÷ 100 = 970,20 гривні компенсації.

Кожен місяць заборгованості рахують окремо, із власним індексом інфляції за той період. Ці індекси щомісяця оприлюднює Державна служба статистики, і вони перебувають у відкритому доступі.

Чи треба писати заяву роботодавцю

Саме тут виникає найбільше непорозуміння. Ані закон, ані порядок його застосування не зобов'язують працівника кудись звертатися чи щось вимагати.

Компанія, що видала борговану зарплату без нарахованої компенсації, порушує закон сама по собі — аргумент "працівник не звертався із заявою" юридичної ваги не має.

Втім, Касюхнич радить писати заяву все одно — не як обов'язкову вимогу закону, а як спосіб зафіксувати дату звернення. Письмова відповідь компанії потім стане готовим доказом у суді у разі потреби.

Важливий нюанс: під дію закону підпадають лише регулярні виплати — зарплата, пенсія, стипендія, соціальна допомога, суми індексації. Одноразові виплати, прив'язані до конкретної події, компенсації не підлягають.

Звільнили без розрахунку? Правило тут ще жорсткіше

Працівника звільнили, а розрахунок затримали — у такому разі діє вже не закон про компенсацію, а стаття 117 Кодексу законів про працю.

Це вже не інфляційна доплата, а окремий і, як правило, значно більший за сумою вид відповідальності.

Чи рятує роботодавця воєнний стан

Стаття 10 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" справді дозволяє роботодавцю уникнути відповідальності за прострочення зарплати. Але лише за трьох умов одночасно: діє воєнний стан, затримка спричинена бойовими діями чи іншою непереборною силою, і компанія зробила все можливе, щоб виплатити гроші вчасно.

Доводити, що всі три умови виконані, має саме роботодавець, а не працівник.

Чотири кроки, якщо роботодавець мовчить

Юристка радить діяти послідовно:

1. Зберіть докази. Розрахункові листки або довідка бухгалтерії з датами нарахування і фактичної виплати — без них порахувати компенсацію не вийде.
2. Подайте письмову заяву роботодавцю у двох примірниках, щоб на вашому екземплярі поставили вхідний номер і дату. Якщо приймати відмовляються — надішліть рекомендованим листом з описом вкладення.
3. Зверніться до Державної служби з питань праці. За затримку зарплати більш ніж на місяць передбачена відповідальність.
4. Ідіть до суду, якщо інші кроки не спрацювали. У справах про стягнення зарплати позивача звільняють від сплати судового збору.

"Отже, за будь-якої затримки виплати доходу розрахунок компенсації варто здійснити. Практика показує, що і роботодавці, і державні органи здебільшого розраховують саме на те, що такий розрахунок ніхто не проведе", — підсумовує Ірина Касюхнич.