Більше не гратимемо роль жертви. Як Варшава маніпулює історією УПА задля власної вигоди - Назар Крицкалюк

Майор ЗСУ вважає, що Україні треба мати чітку та зрозумілу позицію і не йти як раніше за вимогами польскої сторони

Президент України Володимир Зеленський своїм указом нещодавно присвоїв Окремому центру спеціальних операцій "Північ" почесне найменування "імені героїв УПА", що дуже зачепило польський уряд та викликало бурхливу реакцію зі сторони президента Кароля Навроцького.

Польсько-українські відносини мають нестабільний характер та постійно коливаються від зближення до політичних скандалів та погіршення дипломатичного діалогу між двома державами. Критичними точками виступають у більшості випадків одні й ті ж самі теми. Основними категоріями є: Меморіалізація та визнання чину воїнів УПА, українська еміграція та український великий капітал на польському та загальноєвропейському ринку. Всі ці каталізатори пов’язані між собою, проте, якщо питання еміграції є реакцією на агресію РФ, а економічні суперечності пов’язують с відсутністю паритету українському капіталу з польської сторони, що показує проблему його слабкості, яку вони намагаються вирішити за допомогою державного регулювання та лобіювання інтересів свого капіталу в середині владних кіл Польщі, що ретранслюється в частину зовнішньої політики поляків. Питання УПА та його статусу в Україні є більш глибинною темою, яка виступає саме інструментом спекуляцій зі сторони поляків та має набагато глибший історично-політичний контекст для обох сторін, ніж будь-яка інша тема.

Контекст для української сторони:

• Визнання чину воїнів УПА є питанням державного масштабу оскільки несе в собі велику частину національної пам’яті про визвольні змагання за незалежність, що є критичним для України у часи, коли намагаються нас позбавити цієї незалежності та спаплюжити історію.
• Відсутність позиції жертви та реваншистського контексту у питанні відношень с поляками пов’язаних подіями часів Другої світової війни та періоду 1950-х після неї, є свідомою позицією української влади, яка прослідковується протягом всієї сучасної історії України.
• Не до кінця сильна та чітка позиція щодо воїнів УПА в минулі роки призвела до формування Польщею образу односторонності конфлікту, що є хибною думкою та штучним наративом, який активно використовувався поляками під час закриття електорального кола або для маніпулювання відносинами з Україною в тих чи інших ситуаціях

Польський контекст:

• Трагізація питання відносин України та Польщі, пов'язаних із темою УПА за для маніпуляцій на найвищому політичному рівні.
• Зручна позиція задля невизнання своєї причетності до трагедій відносин українсько-польського народу в 40-50-ті роки 20-го століття.
• Створення видимості фіктивного контролю та часткове перейняття "Ізраїльського досвіду деморалізації" трагедій з його паплюженням та перенесенням на не схожу українсько-польську ситуацію задля показання впливу, це як "козир в рукаві маніпуляцій поляків".

Враховуючи помилки минулого та сучасну ситуацію Україні, треба мати чітку та зрозумілу позицію з цього приводу і не йти як раніше за вимогами польської сторони. Безумовно, треба враховувати, що така стійка позиція принесе негативний результат на українсько-польські відносини, проте тут стоїть питання — а що важливіше: внутрішній імідж та визнання чину воїнів які боролися за незалежність своєї держави та ідентичність своєї нації чи збереження "теплих" стосунків з сусідом. І щоб уникнути таких ситуацій в майбутньому, необхідно розвіяти наратив односторонності проблеми польсько-українських відносин і продовжувати далі показувати важливість історії України в її існуванні, як на внутрішній, так і зовнішній арені.