Не 1000 гривень: у НБУ розповіли, які банкноти підробляють найчастіше та як розпізнати фальшивку

Найчастіше підробляють банкноти старого зразка

За результатами 2023 року в Україні залишається низьким рівень підроблення банкнот національної валюти. Він навіть дещо скоротився.

Про це повідомляє пресслужба Національного банку з посиланням на моніторинг стану вилучення з обігу банкнот національної валюти в Україні за 2023 рік. Так, за підсумками минулого року на 1 млн шт. справжніх банкнот гривні припадало близько 2,1 підроблених банкноти (за підсумками 2022 року – близько 2,2 банкноти).

У НБУ зазначили, що згідно з інформацією Європейського центрального банку цей показник у країнах Європейського Союзу у 2023 році майже у вісім разів вищий. Він становив приблизно 16 банкнот євро (за підсумками 2022 року – 13 банкнот).

За даними регулятора, найчастіше у 2023 році підробляли банкноти старого зразка, зокрема більшість (93%) вилучених з обігу підробок припадала на банкноти трьох номіналів:

• 200 грн (61% від загальної кількості вилучених підробок та 41% від їхньої загальної суми);
• 500 грн (24% та 41% відповідно);
• 100 грн (8% та 3% відповідно).

Інші вилучені з обігу підроблені банкноти гривні становили лише 7%. Як наслідок, за результатами моніторингу 2023 року підробки банкнот гривні нового зразка становлять лише 18% від загальної кількості підробок, вилучених у банківській системі України. Відповідно на 1 млн справжніх банкнот гривні нового зразка кількість підроблених становила лише 0,4 банкноти. Це зумовлено посиленою системою захисту, яку мають банкноти національної валюти нового покоління, зокрема високих номіналів 100, 200, 500 та 1 000 гривень, які Національний банк увів у обіг у 2015 – 2020 роках. Для захисту цих банкнот, які найчастіше привертають увагу зловмисників, застосовано інноваційні оптично-змінні елементи захисту: громадянам їх легко перевірити, а зловмисникам – надзвичайно складно відтворити.

Як перевірити справжність банкнот гривні?

НБУ зазначає, що здебільшого вилучені з обігу підроблені банкноти національної валюти мали низьку якість та були розраховані на неуважність громадян та касових працівників закладів торгівлі. Знання елементів захисту банкнот гривні та уважна їх перевірка під час розрахунків мінімізують ризики отримання підробок. Наявні на банкнотах гривні елементи захисту дають змогу гарантовано виявляти підроблені грошові знаки під час їхнього уважного візуального та тактильного контролю без застосування спеціального обладнання. Так, справжність банкноти перевіряється в такий спосіб:

1. на дотик – перевіряється банкнотний папір і рельєфність окремих зображень із лицьового боку банкноти, що забезпечується спеціальним видом друку;
2. проти світла візуально перевіряються:

• наявність водяних знаків (багатотоновий водяний знак – зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, та світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака національної грошової одиниці України – гривні);
• наявність наскрізного елемента (суміщене зображення) – фрагментарне зображення цифрового позначення номіналу, виконаного з лицьового та зворотного боків, набуває цілісного вигляду без розривів та зсувів під час розглядання банкноти проти світла;
• наявність повністю зануреної в товщу паперу захисної стрічки, на якій за допомогою збільшувального скла під час розглядання банкноти проти світла можна побачити в прямому та перевернутому вигляді зображення цифрового позначення номіналу, напису "ГРН" та зображення малого Державного Герба України (тризуба);

3. змінюючи кут нахилу банкноти візуально перевіряються:

• зображення, виконані оптично-змінними фарбами, які змінюють колір під час розглядання банкноти під різними кутами зору (на банкнотах середніх та високих номіналів зразка 2003–2007 років і нових банкнотах номіналами 20 гривень зразка 2018 року та 50 гривень зразка 2019 року) і мають кінетичний ефект поступового переходу одного кольору в інший (елемент SPARK міститься на банкнотах номіналами 100, 200, 500 та 1000 гривень зразка 2014–2019 років);
• "віконна" (частково введена в товщу паперу) полімерна захисна стрічка відповідного кольору (на банкнотах номіналом 100 гривень зразка 2014 року коричневого кольору, 200 гривень зразка 2019 року – синього, номіналом 500 гривень зразка 2015 року – темно-сірого, 1000 гривень зразка 2019 року – пурпурного), що містить зображення цифрового позначення номіналу банкноти та графічного знака гривні (в банкнот номіналом 100–500 грн), зображення малого Державного Герба України (в банкноти 1000 грн). При зміні кута нахилу банкнот спостерігається яскраво виражений кінетичний ефект зміни напрямку руху фонових зображень стрічки;
• латентне зображення цифрового позначення номіналу, видиме під час розглядання банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом (темне на світлому фоні під час розглядання банкноти з довгої сторони, світле та темному фоні – з короткої сторони).

Крім того, за даними регулятора, рівень підроблення банкнот іноземної валюти торік також був низьким. За 2023 рік банки та фінансові установи по всій Україні вилучили з обігу менше ніж сімсот підроблених банкнот іноземної валюти (у 2022 році – близько шестисот). Серед вилучених з обігу у 2023 році підроблених банкнот іноземної валюти переважали долари США – 97% від загальної кількості всіх вилучених підроблених банкнот іноземної валюти. На банкноти євро торік припадало лише 3% вилучених підроблених банкнот іноземної валюти. Найчастіше зловмисники підробляли іноземні банкноти таких номіналів:

• 100 та 50 доларів США (92% та 7% від загальної кількості вилучених підроблених доларів США);
• 50 та 200 євро (39% та 30% від загальної кількості вилучених підроблених євро).

Нагадаємо, член Ради Національного банку України Василь Фурман заявив, що українці, які отримують заробітну плату "у конвертах", у майбутньому можуть зіткнутися із низкою проблем. Зокрема, мізерною пенсією та неможливістю купити майно.