Долар підскочив до 45 гривень: українцям пояснили причини та очікування

Нацбанк намагається втримувати девальвацію

У вівторок, 9 червня, курс долара в Україні підскочив до 45 гривень, що змусило багатьох занепокоїтися. Проте це сталося через корегування курсу НБУ, і здорожчання долара одразу на 5-10 гривень чекати не варто, кажуть експерти "Телеграфу".

— Що сьогодні сталося, що так стрибнув курс долара?

— По-перше, нічого не сталось критичного. Стандартна робота Національного банку, який протягом року коригує курс в той чи інший бік. Ніяких фундаментальних факторів для того, щоб курс кудись "полетів" далеко у нас нема. Золото-валютні резерви України на 1 червня — 45,7 млрд доларів, — каже Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи.

Цього більш аніж достатньо, щоб коригувати курс і тримати в потрібному руслі. Яким є цей потрібний напрямок, — зазвичай визначає НБУ, відповідно до своїх внутрішніх розрахунків, до макроекономічної ситуації, до торгового балансу і купи інших факторів.

Тож на цей час НБУ вирішив, що курс гривні треба трохи девальвувати, зовсім трохи, — це не якісь значні коливання, це не зміна на 5-6-10 грн. Тож курс буде рухатись трохи вгору і на кінець року досягне, можливо, 46 грн за долар. Бо у нас шалено викривлений торговий баланс.

Ми кожен рік експортуємо на 30 млрд менше, аніж імпортуємо. Тож у нас постійно по трохи уходить наша валюта. З іншого боку, за рахунок надходжень від державних партнерів (гранти, макрофін, безповоротна допомога) нам приходить близько 50 млрд доларів валюти, і тому наш сукупний платіжний баланс тримається нормально.

Тож зміни курсу викликані виключно розумінням ситуації від Національного банку і спробою впливати на певні макроекономічні баланси і торговий баланс.

— Тобто вище від закладеного у Нацбюджеті 45,5 грн курс долара неконтрольовано не піде?

— Це неможливо. Бо у Національного банку є 45 млрд золото-валютних резервів. І вони роблять з курсом все, що вважають за потрібне.

— Виходить, це якась місцева істерія окремих банків?

— Абсолютно, абсолютно. Жодних фундаментальних факторів для стрімкої девальвації нема. Але дуже-дуже потроху Національний банк буде девальвувати приблизно по кілька гривень на рік.

— А що може ще вплинути на курс долара? Війна в Ірані, врожай, експорт?

— Перед війною наш експорт дорівнював імпорту. Ми вийшли майже в нуль, а зараз через шалені військові закупівлі, шалені закупівлі вільної енергії, ми маємо такий мінус. Але, знову таки, нема ніякої катастрофи, бо міжнародники цей мінус закривають з надлишком великими сумами.

Єдиний ризик, що може вплинути — міжнародники припинять надавати допомогу або будуть надавати дуже загальмовано. Цей ризик низький, бо всі міжнародники розуміють, що Україна має втриматись, отримати макроекономічну стабільність, перемогти ворога.

Єдиний, хто може цьому завадити — це український парламент, який лютий-березень був паралізований, квітень — почав голосувати, травень — знову був паралізований. Найбільший ризик для нашої макроекономічної стабільності, для курсу, — що парламент не буде голосувати за надважливі законопроєкти, подані українським Кабміном, і закладені в меморандумах МВФ та Світового банку. І, відповідно, наші міжнародні партнери будуть дуже-дуже неохочі і дуже повільно надавати нам наступні транші.

Водночас Олег Устенко, економіст, ексрадник президента, додає, що світовий ринок перебуває у стадії нервового очікування на міжнародному ринку. Золото поповзло вниз, бо незрозуміло, що відбуватиметься із ринком. Ті, хто вкладався в золото на піку давно втратили свої гроші.

Що передувало

НБУ встановив на 9 червня офіційний курс долара на рівні 44,51 гривні. Таким чином валюта подорожчала на 16 копійок. При цьому у деяких банках долар сягнув майже 45 грн. До прикладу, Ощадбанк та ПриватБанк продають по 44,85 грн.

Водночас курс євро знизився до 51,35 гривні. Порівняно з показником на 8 червня європейська валюта втратила 28 копійок.

Раніше "Телеграф" розповідав, які в Україні діють ліміти на зняття готівки.