Російські терористи намагаються зламати ПриватБанк через гаджети простих українців. Стала відома схема

Ви можете навіть не здогадуватися

Злочинці почали атакувати державний ПриватБанк у новий спосіб — не напряму з-за кордону з терористичної Росії, як раніше, а через заражені пристрої українських користувачів. Роблять все утаємничено: самі громадяни про це не підозрюють.

Про це на запит "Телеграфу" ексклюзивно повідомила заступниця голови правління ПриватБанку Наталія Савчук, коментуючи технічні збої у роботі своєї структури, через що не працювали Приват24 (мобільний застосунок і інтернет-банкінг), картки, термінали та банкомати влітку. Вона уточнила, що йдеться про DDoS-атаки.

"У червні ми зафіксували збій, викликаний досить нетиповою DDoS-атакою. Якщо раніше основний трафік ішов із-за кордону, передусім з країни-агресорки, то цього року хакери почали масово використовувати українські IP-адреси. Це заражені вірусами пристрої або комп'ютери звичайних українців, які навіть не підозрюють, що їхні гаджети беруть участь в атаці", — повідомила пані Савчук.

Саме зміною тактики ворога вона пояснила те, що банк витратив більше часу на відбиття атак і протидію нападу — довелося змінювати підходи до захисту.

"Нам знадобився додатковий час, щоб відокремити шкідливий трафік від запитів реальних користувачів. Виходила ситуація: людина намагається зайти в Приват24 зі свого пристрою, а система її блокує, бо з цього ж пристрою паралельно йде хакерська атака. Для клієнта це виглядає як збій банку, хоча насправді причина — у вірусі на його пристрої", — уточнила Наталія Савчук.

А серпневі перебої в ПриватБанку вона пояснила збоєм на боці зовнішніх партнерів-постачальників.

"Наразі найбільшим викликом залишається каскадний вплив від збоїв на боці зовнішніх партнерів банку, коли нетипова поведінка чи аномальні навантаження під час аварійних переключень виходять за межі стандартних алгоритмів. Ми моделюємо найскладніші нестандартні сценарії, щоб навчити наші системи автоматично адаптуватися до будь-яких зовнішніх аномалій без зупинки клієнтських сервісів", — уточнила нам заступниця голови правління.

Нагадаємо, що цьогоріч найбільше технічних збоїв в роботі ПриватБанку фіксувалися в серпні — 15 та 18 числа. Й це зачепило не тільки клієнтів самого держбанку, хоча він і обслуговує найбільше активних карток фізосіб — 18 млн штук (за одну хвилину здійснюється 60 тисяч транзакцій). А і власників й карток інших банків, оскільки вони не могли розрахуватися в приватівських платіжних терміналах на касах магазинів і були змушені шукати готівку.

Це важливий момент: саме Привату належить найбільше терміналів в Україні — 56% (352,2 тис. зі 627,7 тис. апаратів), найбільше банкоматів — 47,8% (7,5 тис. зі 15,8 тис.), за даними регулятора. Коли в держбанку щось ламається, це відчувають чи не усі, хто хоче розрахуватися карткою чи зняти готівку. Тому простим людям важливо, щоб Приват якнайшвидше лагодив свою техніку за будь-яких негараздів.

Водночас в ПриватБанку запевняють, що цьогоріч його атакували менше, аніж в попередні періоди. Там уточнили, що у 2025-му зафіксували 12 масштабних випадків тимчасових збоїв та технічних робіт, а у 2024-му — до 10 тимчасових затримок у роботі карткових сервісів, банкоматів або додатку "Приват24".

"Банк постійно стикається з різними типами атак. Якщо ми говоримо саме про DDoS-атаки, то за рік було зафіксовано пів сотні атак. Якщо ж говорити загалом про WEB-атаки на банк різного типу, то число вже в рази більше — 232 032 спроб атак на WEB-ресурси банку попереджено лише за липень 2026 року", — конкретизувала Наталія Савчук.

Задля убезпечення Приват провів міграцію всіх даних у хмару. Банк має гібридну архітектуру — власні фізичні дата-центри і водночас дані у хмарі. Що дозволяє швидко масштабувати ресурси, автоматично відновлювати дані та підвищувати загальну гнучкість системи.

"Ми також змінили нашого провайдера захисту від DDoS-атак та впровадили багато нових правил для захисту від DDoS та інших типів хакерських атак. Зараз цілодобово моніторимо безпеку через власний Центр операцій безпеки (Security Operations Center), який працює відповідно до міжнародних стандартів. Кожна транзакція проходить через системи поведінкової аналітики, які виявляють підозрілу активність у реальному часі. На кожному рівні ми застосовуємо принцип Zero Trust ("Нульова довіра"): співробітники мають доступ лише до тих систем, які необхідні для виконання їхніх конкретних функцій", — запевнила Савчук.