Гроші закінчилися? Що не так з пільговими кредитами 5-7-9

Велика державна програма пільгового кредитування бізнесу 5-7-9, схоже, дала збій

Банки вже близько п`яти місяців не можуть отримати бюджетні компенсації на покриття різниці між пільговою та комерційною ставками. Заборгованість держави сягнула кількох мільярдів гривень. Причина банальна — в бюджеті "закінчилися" гроші. І тепер Мінфін терміново шукає джерела, щоб залатати цю діру.

Пільгові кредити банки продовжують роздавати. Але, як розповіли "Бізнес-Телеграфу" підприємці, отримати їх стало важче. Та головне: зі слів бізнесменів, фінансисти попереджують їх, що є ризики переводу позичальників на комерційні ставки. А це — до 25% річних замість 5-7-9%. І радять готуватися. Втім, у банках "Бізнес-Телеграфу" заявили, що не мають намір "вмикати лічильник", принаймні, не зараз, бо "це політичне рішення".

Що насправді відбувається з кредитами 5-7-9, і чи варто їх зараз брати?

"Не платять вже кілька місяців"

Проблеми з програмою 5-7-9 почалися ще минулого року. Та спочатку на це ніхто не звернув уваги. "Заборгованість з боку держави за компенсаціями ставок була завжди. Терміни коливалися від 1 до 6 місяців. До цього вже всі звикли", — розказали "Бізнес-Телеграфу" в одному з банків.

Але останнім часом все ускладнилось. "Заборгованість за програмою була і до цього. Вона поглибилася майже відразу із початком повномасштабної війни. Думаю, не має сенсу пояснювати чому. Зокрема на кінець 2022 року вона оцінювалась НБУ у 2,6 млрд гривень, а середній строк заборгованості коливався між 2-3 місяцями. І тоді також, до речі, говорили про критичне значення боргу, і що є ризики зупинки програми", — розповів "Бізнес-Телеграфу" голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев.

Таке відтермінування платежів держава узаконила постановою Кабміну №109, прописавши, що повернення різниці за ставками має відбуватися протягом 181 дня.

Тривожний дзвіночок пролунав, коли 2 лютого цього року, замість грошей, Кабмін видав нову версію постанови по 5-7-9. За нею, термін для розрахунків з банками збільшився до 9 місяців.

У професійних колах почали говорити, що грошей на 5-7-9 немає. І поки що держава бере паузу, а там — видно буде. Як гроші знайдуть, то відновлять фінансування, а ні — будуть потихеньку згортати.

"Заборгованість держави перед банками сягнула майже 7 млрд гривень. Через це виконання програми 5-7-9 опинилося під загрозою: за її умовами, у випадку несплати державою боргу за відсотковими ставками, банки мають право вимагати ці гроші з позичальників", — каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміну Андрій Забловський. "За моєю інформацією, яка підтверджена НБУ, заборгованість за програмою на початку 2024 року оцінювалась у близько 7 млрд грн. Середній строк заборгованості доходить до 5 місяців", — підтвердив Гетманцев.

Топ-чиновник у одному з профільних міністерств пояснив "Бізнес-Телеграфу", що через затримку з міжнародною допомогою бюджетні кошти в останні місяці направлялися на "більш важливі статті", зокрема, виплату зарплат бюджетникам та соціальної допомоги. І, за його словами, "зараз іде пошук джерел для компенсації по 5-7-9". Він запевнив, що про згортання програми мова не йде, але банкам "доведеться потерпіти" з грошима. Тобто, в уряді розраховують, що гроші врешті-решт таки знайдуться, і проблему вдасться залагодити.

Данило Гетманцев теж не бачить у боргах держави перед банками якоїсь сенсації чи "катастрофи".

25% замість 5-7-9?

Втім, банкіри вже нервують. Відразу кілька столичних підприємців розказали "Бізнес-Телеграфу", що їх банківські менеджери попередили: з пільговими кредитами можливі неприємні сюрпризи. І може таке статися, що одного ранку банк просто змінить вам ставку — замість пільгових 5-7-9 змусить платити за умовами комерційних кредитів, а це до 25% річних. Як варіант — запропонують терміново погасити кредит.

"Бізнес-Телеграф" звернувся до банкірів з питанням: чи можуть підприємцям "ввімкнути лічильник?". Укргазбанк і Ощадбанк не знайшли часу відповісти. Євген Заіграєв, член правління ПриватБанку з питань МСБ, сказав, що затримки виплат з боку держави помітні, але не критичні, Він розраховує, що влада все ж знайде вихід із ситуації. Та все рівно, в Приваті мають план "Б". Його подробиці Заіграєв не розкрив, зауважив лише, що "він не передбачає різких кроків, які б нашкодили державі чи нашим клієнтам-позичальникам".

Неофіційно банкири кажуть, що бізнесменів "лякають". Реально їм поки що нічого не загрожує. "Банки, можливо, й хотіли б збільшити ставки, але зробити їм це ніхто не дасть. Тут має бути політичне рішення. І поки що воно таке, щоб тримати пільги до останнього. Навіть якщо це робиться за рахунок банківської системи", — говорять у великому недержавному банку.

Саме тому на початку лютого 2024 року Уряд відтермінував цей ризик, розширивши вказані терміни до девʼяти місяців.

Проблема із заборгованістю не нова, але ключове завдання для Уряду вчасно знаходити необхідний ресурс для його покриття та реструктуризацію так, щоб це не заважало імплементації самої програми.

Попит на цю програму з боку бізнесу зберігається. У лютому цього року 321 підприємець отримав кредити за програмою "Доступні кредити 5−7-9%" на загальну суму 1,2 млрд грн. Загалом, за час дії воєнного стану в Україні видано 46 240 доступних кредитів на загальну суму 185,9 млрд грн (у тому числі банками державного сектору — 34 459 кредитів на 94,4 млрд грн).

Як пільгові кредити для заробітчан рятують бізнес у війну

Кредитна програма 5-7-9 працює з 2020 року. Це задумка президента Володимира Зеленського. Спочатку пільгові кредити запропонували у рамках кампанії "Повертайся й залишайся" — для заробітчан, які все кинуть на чужині й повернуться додому вести власний бізнес. Та вже зовсім скоро пільгове кредитування запропонували підприємцям, які нікуди не виїжджали, але теж потребували дешевих грошей.

В ковідні часи 5-7-9 позиціонувалася як державна підтримка бізнесу, що якось мав пережити карантин. А з початком великої війни пільгові кредити стали для підприємців чи не єдиним способом отримати порівняно дешеву позику, бо після того, як Нацбанк почав збільшувати облікову ставку, вартість банківських кредитів різко збільшилася.

З початку програми 5-7-9 підприємці отримали майже 75 700 пільгових кредитів на суму 249,4 млрд гривень, — відзвітував Кабмін у кінці минулого року. Багато кредитів видали вже після повномасштабного вторгнення. З лютого 2022 року бізнес оформив майже 41 000 кредитних угод на суму біля 160 млрд гривень.

Довідка

Програма 5-7-9 почала діяти в 2020 році. Постановою №28 від 24 січня 2020 року Кабмін прописав порядок надання фінансової підтримки бізнесу.

Згідно з ним, кредити можуть бути надані на такі цілі:

• інвестиційні (придбання/модернізація основних засобів, нерухомості, земельних ділянок, будівництво тощо
• фінансування оборотного капіталу
• сільське господарство
• пролонгація діючих кредитів
• підтримка торгівельних компаній
• відновлення або заміна пошкодженої внаслідок бойових дій енергетичної інфраструктури (цей пункт додався вже після початку війни)

Максимальна сума кредиту — до 60 млн гривень

Для фізосіб-підприємців — до 3 млн гривень

Для сільськогосподарського виробництва — 90 млн гривень

Для торгівельних компаній — до 1 млрд гривень

На відновлення енергетичної інфраструктури — 3,6 млн гривень за 1МВт встановленої потужності, аде не більше 90% необхідного фінансування

Терміни кредитування за програмою:

10 років — на сільськогосподарське виробництво

5 років — на інвестиційні цілі

3 роки — на фінансування оборотного капіталу (з можливістю продовження ще на рік)

1 рік — для торгівельних компаній

Відсоткові ставки:

• для субʼєктів малого підприємництва та мікробізнесу — 7% річних. У разі виконання умови щодо приросту робочих місць (створення не менше 2 робочих місцб за перший квартал кредитування) ставка на наступний квартал знижується до 5% річних
• для субʼєктів середнього та великого підприємництва — 9% річних

"5-7-9 набирала оберти минулого року: обсяг кредитів зріс на 34% до 267 млрд грн (на 19.02.2024 – 277 млрд грн). На кінець 2023 року НБУ оцінював, що позики за програмою становлять близько 40% чистого корпоративного портфеля у гривні", — каже Гетманцев.

"Попит на цю програму з боку бізнесу зберігається. Зокрема, у лютому цього року 321 підприємець отримав кредити за програмою "Доступні кредити 5−7-9%" на загальну суму 1,2 млрд грн", — додав Забловський.

За даними Кабміну, з тих позик, що оформлювали вже під час воєнного стану, 10,26 млрд гривень бізнес взяв на інвестиційні цілі, 9,11 млрд — на антикризові програми, 3,75 млрд — на рефінансування попередніх кредитів, 35,5 млрд — під сільськогосподарське виробництво, а найбільше — 58,12 млрд — на "антивоєнні цілі" (тут мається на увазі відновлення виробництв, релокація бізнесу та ін.).

"Нам ці гроші дуже потрібні, бо власним коштом розвивати бізнес просто не можемо, а комерційні кредити дуже дорогі", — каже керівниця запорізької компанії FamBerry (ветеранський бізнес, що спеціалізується на переробці кизилу) Наталія Ольшанська.

"Палки в колеса"

Та зараз, попри те, що офіційно програма 5-7-9 продовжується, багато підприємців скаржаться, що не можуть отримати пільговий кредит. "Ми подалися, та вже досить довго банк не дає відповіді. Незрозуміло, отримаємо гроші чи ні", каже Ольшанська.

Керівник громадського руху SAVEФОП і власник віконної компанії Сергій Доротич отримав відмову. "Подавався на програму, бо хотів оновити транспорт. Не дали грошей. Запитали, навіщо для мого бізнесу потрібні вантажні авто, запросили контрагентів, купу довідок, та все одно — відмова. Робити нічого — взяв звичайний кредит в "Ощадбанку" під 15% річних. Це не 5-7-9, та ставка досить непогана за нинішніх часів — розказує Доротич.

Голова фермерського господарства з Київщини, що зараз служить у ВСУ, Валерій Мартишко каже, що їхнє господарство чекає рішення по кредиту вже чотири місяці. "Нещодавно подзвонили з банку, і сказали, що хочуть подивитися ще нашу звітність за весь 2023 рік, тобто, треба готувати новий пакет документів", — розповідає військовий. Бухгалтер його фірми додала, що простіше взяти кредит у недержавному банку, але там доведеться платити зверху ще 2% до 9% пільгових. А от погодити позику у державному банку справді проблема. Ще й пішли чутки, що мобілізованим бізнесменам кредитів не дають (у банках це заперечують).

Як каже фермер, пільговий кредит — єдина надія. "Потрібно закуповуватися під посівну, грошей немає, бо все віддали по попередніх позиках, а рентабельність аграрного виробництва зараз невисока. Зароблене віддаємо банкам за відсотки. І дай бог, щоб хоч так далі було. Бо комерційні кредити не потягнемо", — каже Мартишко.

Голова аптечної асоціації ФармРада і власниця аптеки у Переяславі-Хмельницькому Київської області Олена Пруднікова говорить, що багато фармацевтів зараз теж хвилюються, бо набралися пільгових кредитів під заставу нерухомості, а, якщо ставки підвищать, то платити не зможуть. "Буде багато банкрутств", — побоюється Пруднікова.

Що буде з 5-7-9 далі

Гетманцев каже, що через розширення кредитної підтримки бізнесу під час війни програма 5-7-9 "розфокусувалася" й збільшила навантаження на бюджет. "На цьому фоні ще у першій половині 2023 року фінансовий блок влади почав обговорювати модифікацію програми, з метою зміщення акцентів на малий та середній бізнес і підтримку інвестиційних цілей, а не перекредитування (рефінансування поточної заборгованості). Відповідний маяк – підготувати пропозиції по зміні дизайну програми – зʼявився у програмі МВФ спочатку на вересень 2023 року, а потім через складності питання його перенесли на березень 2024 року", — пояснив Гетманцев.

Директор департаменту малого та середнього бізнесу Глобус Банку Оксана Шульга очікує, що по програмі 5-7-9 будуть зміни. "Вона стане більш адресною, з вектором на бізнес у тих галузях економіки, що ще не відновилися після широкомасштабного вторгнення та працюють у регіонах х високими воєнними ризиками", — пояснила Шульга. Вона додала, що у бюджеті на 2024 рік за програмою 5-7-9 закладено 18 млрд (це на 2 млрд більше, ніж у 2023 році — БТ), та через погашення попередніх боргів перед банками фактично бюджет програми під нові кредити скоротиться майже на третину. Адже разом з тілом кредиту зростають і відсотки.

Ще у вересні 2023 року Кабмін змінив механізм підтримки бізнесу. Зокрема для підприємств, що зазнали руйнувань, збільшили ліміти до 150 млн гривень, для бізнесу , що створює найбільшу додану вартість, збільшили терміни кредитування до 10 років під інвестиційні цілі, а для решти, хто бере позику на оборотний капітал, збільшили ставку до 13% .

Експерти очікують, що за програмою 5-7-9 будуть і далі закручувати гайки. "Проблема в тому, що відразу обрали дивний механізм. Давали всім і під все. В результаті, бізнес брав дешеві гроші на рефінансування попередніх комерційних кредитів — частка позик під це в окремі періоди сягала 40%. Дехто брав у держави пільгові кредити під 5% і купував за них ОВДП з дохідністю 18%, тобто, ще й заробляли 13% річних. Хтось за позику купував валюту й заробляв на курсі Таким чином, втрачався ефект мультиплікації, коли, скажімо, одна гривня вкладена державою в компенсацію відсотків за пільговими позиками, могла б давати 15 гривень нових кредитів, 5 гривень до ВВП та 1,5 гривні додаткових податкових надходжень. Звісно так не повинно бути, бо гроші не працюють на економіку", — вважає економіст Олексій Кущ.

Гетманцев каже, що зараз чекають від уряду фінальних пропозицій щодо переформатування програми. "Важливо збалансувати навантаження на державний бюджет у перспективі кількох років. Щодо поточної заборгованості, очікую, що по мірі покращення надходження зовнішнього фінансування у березні виплати за програмою відновляться і гострота проблеми трохи спаде", — додав Гетманцев.