Голова Держфінмоніторингу: по готівці розслідуємо близько 100 справ, а клієнти Сенс Банку стали фігурантами в 589-ти

У фінмоніторингу розповіли про нові алгоритми контролю та використання штучного інтелекту

Фінансовий моніторинг дістався вже чи не кожного українця. Банки запитують підтвердження доходів, додаткові документи, можуть обмежувати операції за рахунками та передавати інформацію до фінансової розвідки. Але як працює ця система щодо можновладців? Коли фінмоніторинг стає підставою для масштабних розслідувань? Чи може він призвести до фактичного вилучення коштів? Про це та багато іншого "Телеграф" поговорив із головою Державної служби фінансового моніторингу України Філіпом Проніним.

Про контроль над готівкою

— Коли в травні в Держфінмоніторингу відкрито заявили про збільшення інтересу (контролю) до операцій з готівкою та підозрілого розбивання безготівкових платежів, то одразу виникла аналогія зі справою екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака та будівництвом маєтків у "Династії". Чи пов’язані ці дві історії й що за ними стоїть?

Ці дві речі, наше дослідження готівки й інші справи, не пов’язані. Не варто шукати політичних сенсів там, де їх немає. Готівкові операції завжди були в полі зору фінансової розвідки, але зараз з’явилися нові інструменти, які дозволяють робити цю роботу ефективніше та швидше.

— Збіг?

Просто збіг, так. Справа, про яку ви згадали, триває кілька років, і тільки в публічній площині декілька місяців, тому можуть бути різні збіги та інтерпретації. Ми зі свого боку зробили акцент на готівці. Тобто постійно відстежуємо готівкові операції та нещодавно почали це висвітлювати. Щоб люди зрозуміли, що потрібно робити, а чого не потрібно. Коли людина, приміром, починає масово купувати дорогезні автомобілі без відповідних довідок про доходи, надаючи одну довідку в кілька банків чи надаючи взагалі підроблену довідку.

— Не чула, щоб надання однієї довідки в різні інстанції було заборонено українським законодавством…

Довідку показувати можна. Але ж розумійте, що є причинно-наслідковий зв'язок. У вас довідка, яка дозволяє, наприклад, довести заощадження, скажімо, на 100 тисяч доларів. А ви її показуєте під операції вже не на 100 тисяч, а одразу на 500 тисяч.

— Коли показую цю довідку в 5 банках, ви кваліфікуєте це як шахрайство?

Кваліфікуємо це по-різному. В кожному випадку це індивідуальна справа. В одних випадках це може бути ухилення від сплати податків, в інших — шахрайство. Були історії, коли так відмивалися кошти від продажу наркотичних засобів. Кожен кейс індивідуальний. Ми розглядаємо кожен по набору факторів і фактів і вирішуємо, як правильно кваліфікувати.

— Задаєте основний трек — чи це спускається правоохоронним органам, чи в Державну податкову службу?

Перш за все — саме на правоохоронні органи. Наша співпраця повністю зосереджена на розвідувальних та правоохоронних органах. Податкова, це вже не правоохоронний орган і ми не можемо їх інформувати. Саме тому уклали меморандум з Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Податковою — щоб вирішувати складні податкові і безпекові питання.

— Тобто, коли вбачаєте мінімізацію оподаткування, то це йде на БЕБ?

Так, одразу туди піде. На поточний момент у нас в розслідуванні вже понад сотню таких справ. Топкейси: коли люди купують машини та квартири без офіційно доведених доходів і статків. Нині триває розслідування цих справ, частину матеріалів уже передано і в міру готовності будемо передавати решту в Бюро економічної безпеки.

Звідки Держфінмоніторинг отримує інформацію

— Звідки надходить інформація для подібних справ: банки, рієлтори?

Передусім від банків. Хоча інформацію мають і рієлтори, і автодилери, та найбільше даних все ж отримуємо від банків. Аналізуємо увесь масив інформації та робимо висновки.

— Може назвете найактивніших банків-інформаторів?

Не наважуся. Головне, що ці банки інформують.

— Чи принаймні кількість банків, які активно надають дані клієнтів?

Загальна чисельність банків поступово зменшується — в Україні лишилося 59 банків. І якщо взяти ці справи, то по них отримали інформацію десь від 75% чинних банків. А якщо оцінювати й інші кейси, то співпраця покриє й всі 100% банків. Коли приходить час купувати квартиру або автомобіль, людина в першу чергу дивиться, де поруч є банк.

— Тобто знаєте все, що треба, й нарікань на інформування з боку банків у вас немає. Наприклад, всі знають, що найбільше кас/відділень в автосалонах має "Акордбанк". Вдосталь від нього та інших маєте даних про готівкові оплати авто?

Не буду казати про конкретний банк. У кожного своя система фінансового моніторингу. Вона передусім зосереджена на ризикоорієнтованому підході. Тобто банківська установа самостійно визначає, які фінансові операції кваліфікуються як ризиковані, а які ні. А ми вже маємо інформацію через цю призму первинного суб'єкта фінансового моніторингу. Національний банк, коли бачить порушення, зазвичай рекомендує вносити зміни в внутрішньобанківську систему виявлення ризиків.

— Наскільки наочні кейси по готівці?

Наведу два приклади. Перший — це придбання людиною без підтвердження відповідних доходів вже шостого автомобіля, коли загальна вартість його автопарку перевищила 35 млн грн. Причому останній автомобіль коштував за 10 млн грн. Придбання здійснювалось через внесення готівки через чотири різні банки.

Друга історія: коли інша людина купувала в аналогічний спосіб автомобіль вартістю 16 млн грн. Перші 10 млн внесла по 2 млн через п’ять різних банків. А решту ще через два інші банки. Й ризикоорієнтований підхід тих банків дозволяв без повного комплекту належних документів це зробити.

— Тобто ви ідентифікували людину по податковому номеру в одному банку й побачили, що та сама особа зробила великі платежі в інших банках?

Звичайно. А потім зробили запит на банки й побачили, які документи для підтвердження відповідних доходів були надані клієнтом. Це виявилась одна й та сама довідка на різні банки.

Що побачить фінансова розвідка, а про що ніколи не дізнається

— На цьому тлі є й інший бік. Всі пам’ятають фото з обшуку у вже горезвісного Тимура Міндіча — вилучений в нього величезний брикет з 3 млн доларів у заводській упаковці американського Федрезерву. Оце я розумію готівкова операція! При тому, що протягом доби українській банк має право видати одній людині не більше еквіваленту 100 тис. грн, тобто трохи понад $2 тис. Потім на засіданні парламентської ТСК ви повідомили, що про ці $3 млн не маєте інформації. Як таке може бути?

Банки нам не повідомляли про таку готівкову операцію.

— Тобто ви знаєте тільки про те, про що звітують банки, а коли вони не звітують — ви не знаєте?

Готівкові операції поза банками, операції між різними людьми ми не бачимо. Те, що відбувається між двома фізособами, неможливо відстежити. Хіба що люди будуть позичати гроші один одному й зафіксують це нотаріально (загальний приклад, не стосовно цієї справи). Бо в нас є доступ до бази нотаріальних дій і ми це побачимо. Ну, звісно, побачимо, коли готівка у великій сумі була знята у банківській установі.

Торік операцій зі зняттям/внесенням з рахунків готівки від 400 тис. грн і більше було зафіксовано на 1 трильйон 730 мільярдів гривень. Це при тому, що загальний ВВП України в грошовій формі торік становив 8,9 трлн грн.

— А що з дробленням і ФОПами?

До цього вдаються великі компанії для мінімізації оподаткування. На жаль, поширене явище в торгівлі, готельному, роздрібному бізнесі, виробничій сфері, закладах харчування тощо. В тому числі це здійснюється через дропів. Й не тільки.

Через тих самих дропів працює незаконний ігорний бізнес і організовується наркотрафік в Україну: приміром, за незаконну діяльність онлайн-казино Favbet, власник якого співпрацював з РФ, заблоковано, арештовано та передано в АРМА (Нацагентство України з питань виявлення, розшуку та менеджменту активів — ред.) 907 млн грн. Різні прояви та заходи. Загалом з серпня 2025 року по квітень 2026-го ми зафіксували операцій з дропами на 45 млрд грн.

Про вплив Держфінмоніторингу на простих українців

— На цьому тлі є й зворотний бік для звичайних людей (не задіяних в схемах), коли банки зовсім палку перегинають, вимагаючи численні документи та виймаючи з людини душу за звіт по кожній тисячі гривень — теж не дуже продуктивно…

Згадайте, як ми проходили, наприклад, обстеження в аеропорті до 11 вересня 2001 року (теракту в США із захопленням літаків — ред.). Після того вимоги до безпеки на авіатранспорті по всьому світові були значно посилені. Так і ми: кажемо, що є ризики й відповідна реакція на них, а баланс завжди буде десь посередині. Не варто забувати, що ми живемо і працюємо в умовах війни, тож питання безпеки, й в тому числі фінансової, як ніколи актуальні. Плюс завжди працюватиме людський фактор. В мене особисто банк теж вимагає документи по доходах.

— Кажете, хто ви, щоб відчепились?

Ні (посміхається). Надаю документи. Для розуміння: Держфінмоніторинг не надає окремих рекомендацій банкам щодо ризикоорієнтованого підходу. Щось радить Нацбанк, щось банки самі роблять. Ми ж згодом можемо запитувати додаткову інформацію по конкретних клієнтах.

— У підсумку воно того варте — нелегальний гральний бізнес виявили/перемогли?

Ми над цим працюємо. Звісно, не можна сказати, що нелегальний гральний бізнес вдалося повністю викорінити. Але певні досягнення уже є. Зокрема є великий кейс, де ми заблокували кошти більше ніж на 2,6 мільярда гривень. Згодом вони були арештовані та передані в управління агентства з розшуку та менеджменту активів. Тобто була збережена їхня вартість, нараховувалися відсотки у певний час. І після рішення суду про конфіскацію ці кошти були перераховані в бюджет України.

Найважливіше, що компанія з російським корінням і сумнівною мораллю остаточно зникла з українського ринку. Але через це загострились ризики в наших європейських партнерів, особливо на тлі військової агресії РФ. Передусім в Польщі. І в тому числі це стосується нелегального грального бізнесу.

— Відмивачі коштів перебігли з України в Польщу?

Й не тільки в Польщу, по різних країнах. Ділимося інформацією з цього приводу з колегами в Європі. Спільно з партнерами у 2025-му році на майданчику MONEYVAL провели типологічне дослідження, яке зараз буде взято до уваги всіма комерційними банками Європи. Це допомагає виявляти певні ризики, пов’язані в тому числі із військовою агресією та обходом санкції.

Про законодавство під посилення фінмоніторингу

— Зараз активно просувається законопроєкт про створення двох реєстрів — трастів і рахунків з депозитними скриньками (індивідуальними сейфами), який потрібен для вступу України до європейської платіжної системи SEPA. Не розумію, навіщо це. Багатії попереписують трасти на своїх водіїв, а реєстр рахунків не дає доступу до даних по залишках коштів на них. І яка користь від того, що ви дізнаєтесь, що в людини 5 рахунків, що не заборонено (кількість рахунків не обмежується чинним законодавством)?

Нині ми бачимо дані лише про наявні рахунки ФОПів і юросіб, але не бачимо дані про рахунки фізосіб. Тобто в нас з’явиться новий інструмент: за запитом зможемо побачити всі рахунки в онлайн режимі. І це буде корисно для роботи. Зараз застосовуємо віялові запити на всі банки для отримання інформації щодо рахунків. Коли відбуватимуться розслідування, то складатиметься повна картина, що значно все пришвидшить. Дотягнемося до європейських стандартів, в ЄС ці реєстри вже працюють.

— Водночас Нацбанк же заявляв про плани створення чорного списку дропів, та це вимагає законодавчого врегулювання. Скільки часу треба на технічне створення самого реєстру після прийняття відповідного закону?

Ми спільно з Національним банком вже створили цей реєстр і накопичили там перший масив даних на понад 40 тис. осіб. Та офіційно він ще не запрацював, мають відбутися законодавчі зміни. Це той випадок, коли практика випереджає теорію. Коли приймуть відповідний закон, реєстр запрацює одразу.

— Ще у Верховній Раді розглядають законопроєкт, яким підвищується планка для обов’язкового фінансового моніторингу з поточних 400 тис. грн до 550 тис. грн. Не зашкодить збору інформації?

Ми ж бачимо, що гривня поступово девальвує, тож це природній рух. Підняття планки жодним чином не позначиться на ефективності самого фінансового моніторингу й відповідатиме міжнародним стандартам. Банки знають про своїх клієнтів усе, система налаштовується, щоб жодна копійка не залишилася без уваги, задіються критерії підозрілої діяльності, в тому числі штучний інтелект, який обробляє значні масиви даних.

— При цьому банкіри мріють долучитися до баз даних Податкової та Держфінмоніторингу, щоб там скоріше перевіряти своїх клієнтів, і, може, менше документів від них вимагати. Це можливо?

Цієї ініціативи ще не чув. Але сам Держфінмоніторинг в межах спільної робити з МВФ і євроінтеграції сам намагається долучитися до максимальної кількості реєстрів/баз даних у світі. Коли я тільки сюди приходив, то їх було 32, а тепер 48. Раніше ми співпрацювали тільки з 8-ма держустановами, а тепер вже з 16-ма. Що дуже корисно.

Зараз працюємо над алгоритмами так, щоб завдяки автоматизації просіювати більший обсяг інформації. Й маю проєкт, який зможе повніше оцінювати межі тіньової економіки. Більше буде цікавих справ.

Про проблеми відомства з банками

— Загалом, розумію, що питань до самих банків і якості їх звітів у Держфінмоніторингу немає? Коли про операції одних клієнтів звітують, а про інших чомусь не повідомляють?

Звичайно, що банк може грати в цю гру. Але недовго. Тому що Національний банк постійно їх перевіряє.

— Це лише один-два рази на рік…

Цього більш ніж достатньо.

— А часто виявляєте приховування даних, після чого ви питаєте з банку — чому не доповів?

Так, все зіставляємо. Під час розслідування йдемо по ланцюгу фінансових транзакцій в схемі та розуміємо, на якому етапі нам мали повідомити про певні операції. Маємо власну оцінку з цього приводу і повідомляємо Національному банку. Тобто ми сигналізуємо зі свого боку, а НБУ вже може вийти на перевірку.

— Після того банк вже міняє власний підхід до фінансового моніторингу та ставлення до клієнтів?

Давайте відверто. Я працюю у фінмоніторингу вже третю каденцію, починав ще в інституті молодшим спеціалістом і пройшов всі ланки знизу догори. Коли керував незалежними розслідуваннями от саме фінансової розвідки, коли ми самостійно все виявляли, писали алгоритми і аналізували вглиб. В період 2014-2015 років завдяки нашим матеріалам було закрито майже 25 банків.

Коли я починав, загальна чисельність банків Україні сягала 183-х структур. Бачили різні ситуації. Та розуміємо, що зараз банківська система працює набагато чистіше і довіри до неї більше.

— Виявлення порушень/злочинів самих банків — це рідкість?

Так, це поодинокі випадки, коли щось виявляємо. Є випадки, коли, наприклад, система фінансового моніторингу банку налаштована таким чином, що вони не мали подавати нам інформацію.

— Як, взагалі?

Кожен банк має свою власну систему. Але ми звертаємо на це увагу, коли є підстави – інформуємо Національний банк.

Про "Сенс Банк", перевірки та скандали

— Зараз виникло багато питань до державного "Сенс Банку", а Нацбанк навіть заявив, що скерував в Держфінмоніторинг 4 листи після його перевірки. Що в листах?

Це наша стандартна робота: коли Національний банк повідомляє нам про якісь ризики за результатами перевірки. "От дивіться, ми побачили, що система мала спрацювати інакше". Звична ситуація. Наші стандартні відповіді на такі листи: Держфінмоніторинг або вже передав відповідні матеріали в роботу правоохоронних органів, або ще працює над ними — здійснює власне фінансове розслідування.

— Так як саме було в історії з "Сенс Банком"? Ви все знали чи здивувалися?

В цьому випадку клієнти, — я підкреслюю (!), саме клієнти банку, не сам банк! — були фігурантами в 589 наших узагальнених матеріалах, починаючи з 2025-го року до травня поточного року.

— Це ж багато…

З одного боку, це багато. З іншого — ми розуміємо, що в цих матеріалах були залучені й інші банки. Для здійснення будь-якої фінансової оборудки зазвичай використовується не одна банківська установа. Три-п’ять-сім-десять банків може бути, по-різному. В межах цих (589) матеріалів ми виокремили підозрілі фінансові операції на понад 32 млрд грн та повідомили про них правоохоронним органам. Це ми беремо період з 2025 року по травень 2026 року. За аналогічний період усього узагальнених матеріалів пов’язаних з легалізацією та іншими злочинами нами передано до правоохоронних органів понад 2600 матеріалів на загальну суму понад 450 млрд грн.

— Тобто ви не можете дорікнути керівництву "Сенсу", що воно щось не повідомляло?

Нарікань багато. Та я не хочу спекулювати на цій темі.

За ким найактивніше полює Держфінмоніторинг

— Який у підсумку результат фінансових розслідувань, скільки маєте реальних кримінальних проваджень?

Загалом 97% наших матеріалів, які зараз передаємо, вкладається в матеріали кримінальних проваджень. Це доводить, що банки зі свого боку правильно виявляють, а ми аналізуємо та збагачуємо інформацію, проводимо перехресний аналіз та передаємо правоохоронному органу. Після чого відбуваються подальші процесуальні дії. Станом на 2025 рік загальний бюджет Держфінмоніторингу трохи перевищував 200 мільйонів гривень. Водночас по наших матеріалах змогли конфіскувати 2,6 мільярда гривень.

— Якого роду порушення нині в пріоритеті Держфінмоніторингу?

Зараз ми максимально зосередились на трьох ключових аспектах: наповнення держбюджету (платити податки — це обов’язок), ефективне використання державних коштів, протидії корупції, а також безпековий напрямок та протидія ворогу. Нам вкрай потрібна сильна економіка, ефективне використання коштів з відсутністю корупції, це є запорукою сильної безпекової складової.

— Та скидається на те, що найбільша активність все ж в частині протидії мінімізації оподаткування…

По цифрах за рік: справ щодо ухиляння від податків 178 млрд грн із загального обсягу в 272 млрд грн. Й динаміка загального зростання справ в понад чотири рази: ще у 2024 році загальний обсяг всіх матеріалів становив тільки 62,6 млрд грн з них, податкові злочини – 13,9 млрд грн, що в 13 разів менше, ніж у 2025 році.

— Запровадили нові алгоритми збору даних?

Так, аналітичні. Збільшили чисельність аналітиків, і тепер у Держфінмоніторингу діє п’ять департаментів фінансових розслідувань:

1. Аналізу ринків.
2. Розслідувань зловживань із державним бюджетом і проявами корупції.
3. Міжнародних розслідувань.
4. Регіональних розслідувань.
5. Галузевих розслідувань.

Зараз фінансовими розслідуваннями займається 120 на всю країну при наявних 157 посадах. При цьому фактична чисельність усього штату – 237 людей.

Раніше аналітиків було менше — лише близько 46% (фактично 75 людей).

Завдяки оптимізації й автоматизації роботи Держфінмоніторингу та збільшенню кількості аналітиків, які залучені до розслідувань, лише за I кв. 2026 року виявили фінансових порушень більш ніж на понад 100 млрд грн.