Сміттєвий глухий кут: як Київ ризикує екологією через полігони №5 і №6, які невпинно ростуть

Сміттєзвалища Києва ростуть вгору і вшир

Від початку осені тема стану столичних полігонів №5 та 6, що приймають тверді побутові, а також будівельні та великогабаритні відходи кілька разів "спливала" в соціальних мережах та медіа. Контекст згадок такий: стан обох майданчиків незадовільний, тому міській владі станом на вчора варто шукати не просто нове місце для утилізації сміття. Проблему потрібно вирішувати комплексно, зокрема, запроваджувати роздільний збір відходів, займатися їхнім переробленням, а також на законодавчому рівні змінювати підхід до поводження з ТПВ.

"Телеграф" вивчив поточну ситуацію зі звалищами, поспілкувався з киянам, які живуть поруч з ними, та почув думку експертів, яким чином можна розв'язати питання.

Мальовничий кар’єр став кладовищем для сміття

Єдині, але аварійні, небезпечні та проблемні – таку характеристику в одному з постів на Facebook надав полігонами №5 та 6, що приймають столичні відходи, Максим Бахматов – голова Деснянської РДА міста Києва. Посадовець назвав об'єкти "горами смерті над містом" та наголосив: "Без каналізації та без утилізації сміття міста зупиняються значно швидше ніж від військової агресії".

Згодом про інспекцію трьох сміттєзвалищ на Київщині повідомив новий очільник Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев. У дописі в соцмережі він зазначив: полігони "функціонують десятиліттями, розростаючись на багато гектарів. Розвантаження відходів тут належно не контролюється, облік не ведеться або він умовний". Також міністр наголосив, що простого рішення проблема немає, адже перш за все потребує реформи система поводження з відходами.

Для нових облич влади складна сміттєва ситуація виглядає як відкриття, натомість мешканці Києва та регіону, яким "пощастило" жити біля полігонів ведуть боротьбу за чисте повітря, підземні води та ґрунт не перший рік. Якщо говорити про полігон великогабаритних та будівельних відходів №6, то він розташований у Голосіївському районі за адресою: вул. Пирогівський шлях, 94-96. Ця ділянка виділена під полігон спеціалізованому автогосподарству по санітарній очистці Києва "Київспецкомунтранс" (правонаступником стало ПрАТ "Київспецтранс"). ще у 1985 році. Карти складування сміття введені в експлуатацію почергово у 1992 та 1995 роках.

Територія, що стала сміттєзвалищем, є прилеглою до Національного природного парку "Голосіївський", з іншого боку – до Музею народної архітектури та побуту "Пирогово", а під'їзна дорога проходить повз школу та житлові будинки.

За словами Євгена, в цьому районі також знаходилась унікальна велотраса з перепадами висоти майже в 90 метрів та довжиною 860. Вона створювалась власними силами спортсменів, основний маршрут проходив від Голосієвського лісу зверху вниз до кар'єрного озера, крім того було ще кілька трейлів (веломаршрутів), які потерпали в тому числі і від стихійного засмічення цієї території.

До того ж звалище – постійне джерело пилу та бруду, які розносяться навколо, до того ж тут періодично тут виникають пожежі, а це дим та неприємні запахи. Хоча теоретично загорянь не мало б бути, бо звалище призначене для неорганічних відходів. В цьому переліку, за версією Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, цегла, скло, вироби залізобетону, дрібне каміння, пісок, плюс відходи деревини та текстильні матеріали. "Всі ці відходи є інертними матеріалами та не чинять негативного впливу на навколишнє природне середовище. У цих відходах немає легкої фракції, яка може розноситися вітром. Крім того, для дотримання технології захоронення відходи відкриваються шаром ґрунту", – наполягали посадовці у відповіді містянам у 2020 році.

При цьому місцеві регулярно спостерігали й фільмували, як на полігон №6 заїжджали сміттєвози зі звичайними побутовими відходами. Такі випадки неодноразово фіксувались навесні 2019 року, а також в попередні та наступні роки. Натомість керівництво ПрАТ "Київспецтранс" під час однієї із зустрічей з мещканцями нагадало: насправді в тілі полігону й до того були побутові відходи. Адже на початку його функціонування туди звозили й ТПВ, які зараз продовжують гнити та виділяти біогаз, що провокує займання.

Голова правління Андрій Грущинський наголошував, що його підприємство як раз бореться з цим явищем, а саме "покриває схили ґрунту, щоб обмежити доступ повітря до джерел горіння". Хоча ці аргументи мало заспокоїли людей, які вимагали перш за все контролю за тим, чим і в яких масштабах заповнюється полігон, чи не виходить він за визначені межі та з'ясування, наскільки шкідливим він є для навколишнього середовища. Щоправда, у відповідях на численні звернення киян у різні інстанції зазвичай надходили стандартні відповіді, що все в межах норми.

Правоохоронці кілька років розслідують справи

На додачу по сусідству з полігоном №6 на початку 2000-х працювала сміттєсортувальна станція "ГрінКо-Центр", що була закрита у 2012 через невідповідність санітарним та екологічним нормам. А у 2016-му Київська міська рада ухвалила рішення про будівництво сміттєпереробного заводу. Проти цього, а також за закриття звалища об'єдналась місцева громада з такими аргументами: термін експлуатації полігону №6 перевищений. До того ж такі об'єкти згідно з будівельними нормами мають бути винесені за межі міста на відстані один кілометр з додатковою санітарною зоною.

Плюс обмеження на будівництво заводу з перероблення сміття накладають сусідство з підприємством харчової промисловості – пивзаводом, нацмузеєм "Пирогово" (в межах охоронної зони заборонено зведення капітальних споруд) та заповідною територією парку "Голосіївський" (до таких земель ближче трьох кілометрів розташовувати полігони ТПВ та сміттєпереробні заводи заборонено).

До будівництва заводу врешті так і не дійшло через сукупність факторів – відсутності відповідної інфраструктури, фінансування, складності реалізації. Але й добитися зупинки роботи полігону №6 та проведення рекультивації місцевим мешканцям поки не вдалось. При цьому в розмові з "Телеграфом" кияни звертали увагу й на те, що звалище вже давно вийшло за межі виділеної ділянки. Фотодоказами ділились кияни в тематичній групі на Facebook. Крім того, зберігання та складування відходів на ділянках, які не передавались в користування ПрАТ "Київспецтранс", фіксували правоохоронці. Ці факти лягли в основу кримінальних проваджень.

Одне з них було відкрито ще у 2021 році. Його фігуранти – посадові особи ПрАТ "Рециклінг-Центр" (правонаступники ПрАТ "ГрінКо-Центр") та ТОВ "Профпереробка" – компанії, що працювали на полігоні й займались сортуванням відходів. Як зазначено в одній з ухвал Голосіївського райсуду по справі, вони підозрюються у шахрайстві та самовільному захопленні землі, що межують з полігоном №6 (ч. 2 ст. 190 та ч. 1-2 ст. 197-1 КК України). На ділянках, що належать до категорії земель житлової та громадської забудови, сільськогосподарського та рекреаційного призначення, ці компанії розташовували відходи.

Пізніше поліція встановила: це ймовірно відбувалось не без участі керівництва ПрАТ "Київспецтранс" – оператора полігону. Голову правління, а з 2015 року цю посаду обіймає Андрій Грущинський, підозрюють у неналежному виконанні службових обов’язків (ч. 2 ст. 367 КК України). Внаслідок цього "ПрАТ "Київспецтранс" здійснило засмічення земельних ділянок комунальної форми власності, тим самим спричинивши тяжкі наслідки".

Розслідування у цих справах ще триває, натомість інформація про закриття об'єкта, яку розповсюдили деякі ЗМІ, не підтвердилась. За повідомленнями місцевих мешканців, на полігон продовжують заїжджати вантажівки зі сміттям.

Закриття "до жовтня 2018" розтягнулось на роки

Ще один полігон №5 приймає ТПВ не тільки з Києва, але й області, розташований за 25 км від столиці поблизу села Підгірці Обухівського району. Функціонує цей об’єкт з 1986 року, займає площу понад 62 га. В ПрАТ "Київспецтрансі" наголошують, що це інженерна споруда, а не звичайне звалище, яка має дві карти складування відходів та допоміжну інфраструктуру у вигляді дренажної та водоочисної системи, дамб, відстійника фільтрату, системи відкачки біогазу тощо. Але й цей полігон вже давно відпрацював свій ресурс та загрожував техногенною катастрофою. У відповідь на це ще у 2016-му році Київська міська рада ухвалила рішення про закриття об'єкта, встановивши термін "до жовтня 2018 року". На дворі 2025, але полігон й досі функціонує.

Як пояснював в ефірі каналу "Київ 24" голова правління "Київспецтранс" Андрій Грущинський, припинити роботу полігону насправді не можна одним днем. Це тривалий процес на кілька етапів, що передбачає оновлення та удосконалення захисної, дренажної та очисної системи, згодом рекультивацію карт з паралельним очищенням та переробкою фільтрату та біогазу, і вже після цього у перспективі відкриття території для господарчої або рекреаційної діяльності. У 2025 році, за словами посадовця, от тільки дійшло до завершення рекультивації карти складування відходів №1, яка перестала приймати ТПВ ще п'ять років тому. А наступного року планується перейти до робіт на другій карті, паралельно з яким мало б бути знайдене альтернативне місце для полігону.

Натомість місцеві мешканці налаштовані не так оптимістично, адже наголошують: виконання робіт не позбавило полігон смороду, він надалі створює незручності та загрожує екології. До того ж вони скептично ставляться до запевнень керівництва "Київспецтрансу", що у підземні води та ґрунт перестали надходити шкідливі речовини.

Оксана Волошина нагадала, що за європейським правом відкрите захоронення сміття взагалі заборонено, "але у нас цієї норми не дотримуються, та й багатьох інших. А зараз все ще списують на війну", — долала місцева жителька

Варто також зазначити, що припинення роботи полігону справа недешева. З 2015 року з бюджету столиці виділяються чималі суми на відповідні заходи. В інтерв'ю виданню "КиївВлада" у 2019-му році керівник ПрАТ "Київспецтранс" говорить, що за 2015-2018 роки витрачено загалом 110,6 млн гривень. Ці кошти пішли на ремонт обладнання та розширення станції з очищення фільтрату, роботи з ліквідації аварійних схилів та посилення дамб тощо. На 2019 рік мали виділити ще 200 млн гривень.

З 2020 по 2025 рік в тендерах "Київспецтрансу", що опубліковані на сайті закупівель Prozorro, є кілька торгів, що стосуються полігону №5. Загальна сума витрат на рекультивацію перевищує мільярд, а полігон продовжує потребувати вкладень. Наприклад, в липні цього року підприємство заявило про необхідність виконання додаткових робіт на 110,2 млн гривень. Кошти, як йдеться в обґрунтуванні, будуть використання для розширення другої карти складування відходів.

Скільки ще часу і коштів потребуватиме остаточна рекультивація полігону №5 наразі питання відкрите, так й те, куди звозитиме сміття столиця, коли об'єкт закриють. Адже поки це місце керівництво "Київспецтранс" називає безальтернативним і говорить, що нової "точки" для звезення сміття ще не знайшли.

Станом на зараз не порятують ні нові площі, ні заводи

Щоб дізнатись про бачення київської міської влади щодо подальшої долі полігонів та загалом ситуації з управління відходами, "Телеграф" звернувся з запитом до КМДА. Але на момент публікації відповіді не отримав. Так само як проігнорувало пропозицію прокоментувати поточну ситуацію на полігонах № 5 та 6 та перспективи подальшого існування об'єктів керівництво ПрАТ "Київспецтранс".

Натомість експерти в питаннях поводження з ТПВ та екології відзначають, відкриття нових полігонів у столиці під питанням. Проблематично буде знайти альтернативну ділянку, зазначає в розмові з нашим виданням еколог Олександр Соколенко, бо вона має відповідати географічним, ландшафтним та іншим вимогами для таких об'єктів. Крім того,значна частина землі перебуває у приватній власності, а подалі від меж Києва якщо й буде більше вільних ділянок, постане питання логістики, бо чим на більшу відстань потрібно буде возити сміття, тим дорожче це коштуватиме.

По-друге, новий полігон означатиме і потребу в значних капіталовкладеннях. Крім того, навряд чи буде легко отримати погодження від громади на таке небажане сусідство. Та й зміна місця, де складуватимуться відходи, не розв'яже проблему.

Підприємець та експерт у поводженні з відходами Геннадій Дубов також наголошує: універсального та швидкого розв'язання проблеми полігонів чи то столичних, чи будь-яких інших наразі не існує. Від кількості відходів, які постійно збільшуються, не порятують ні нові площі, ні навіть переробні заводи, якщо з'являться тут і зараз.

І вже після того, як вся система буде вибудована і почне працювати, відбудеться зменшення відходів, тоді є сенс в будівництві заводів, вважає співрозмовник. І зазначає обирати можна буде, наприклад, між технологією спалювання, або механіко-біологічна переробки, яку обрали у Львові.

Підсумовуючи, проблема полігонів № 5 та 6 у Києві – це не лише питання сміття, а дзеркало системних проблем в управління відходами. Вичерпання ресурсів, відсутність сучасних переробних та сортувальних потужностей, регулярні порушення екологічних норм створюють загрозу для навколишнього середовища столиці та здоров'я киян. Рішення лежить у поєднанні технічних, законодавчих змін та формуванні відповідальної позиції як виробників, компаній, що відповідають за утилізацію та переробку сміття, а також громадян. Все це разом дозволить зменшти навантаження на полігони, перетворити сміття на ресурс і забезпечити екологічну безпеку столиці. "Телеграф" й надалі слідкуватиме за тим, як вирішуватиметься сміттєва проблема, і познайомить у разі надходження відповідей з позицією оператора полігонів та міської влади.

Як повідомляв "Телеграф", у Києві існує проблема й з незаконними звалищами, зокрема, таке було зафіксовано на початку року в Голосіївському районі столиці на узбіччі Дніпровського шосе.