Київ не впорається з відключеннями? Фахівець пояснив, чому злив води з труб — не панацея

Чим довше будинки залишаються без опалення, тим серйознішими можуть бути наслідки для житлового фонду і теплових мереж. На цьому "Телеграфу" наголошує координатор експертної платформи з енергоефективності Ігор Черкашин, пояснюючи, що нинішня ситуація фактично стала масштабним стрес-тестом для систем теплозабезпечення та результатів енергомодернізації, проведеної в попередні роки.

За його словами, будівлі з утепленими фасадами та реальним класом енергоефективності А або В справді здатні довше утримувати тепло. Проте навіть у таких будинках це не скасовує потреби в технічних рішеннях на кшталт зливу теплоносія, якщо існує загроза розморожування системи.

"Питання в тому, що часто так зване утеплення робилося саме заради утеплення, а не заради досягнення відповідних стандартів енергоефективності. І зараз фактично буде перевірка на реальний клас відповідності тих будинків, у які вкладалися кошти — в тому числі державного та місцевих бюджетів — на енергомодернізацію", – пояснює експерт.

Довідка: Категорії енергоефективності будинків позначаються літерами від A до G, де A відповідає найвищому рівню енергоефективності з мінімальним споживанням енергії, а G — найнижчому з найбільшими тепловтратами. Класифікація ґрунтується на показнику питомого споживання енергії в кВт/год на квадратний метр на рік і залежить від якості утеплення, герметичності будівлі, ефективності систем опалення та вентиляції, а також використання сучасних технологій і відновлюваних джерел енергії, що безпосередньо впливає на витрати на опалення і рівень комфорту в будинку.

Ключовий ризик, за словами експерта, пов’язаний із замерзанням води в системах опалення. Якщо теплоносій не злити, вода переходить у тверду фазу, а лід розриває труби й радіатори. У такому разі йдеться вже не про локальний ремонт, а про необхідність повної заміни мереж, що зазвичай можливо лише в теплу пору року і потребує значних фінансових ресурсів.

"Є приклади, що трапляється з тепломережами, якщо не проводити злив. Потім усе місто може зіткнутися з наслідками. Якщо такі профілактичні заходи не були зроблені, я не дуже впевнений, що Київ зможе впоратися з цією проблемою", – говорить він.

Водночас він підкреслює, що сам злив теплоносія також має виконуватися правильно. Якщо процедура проведена із застосуванням компресорів, які виганяють воду з системи, ризику замерзання не залишається.

Експерт зазначає, що новобудови, навіть із класом енергоефективності С, зазвичай перебувають у кращому стані, ніж старий житловий фонд без якісного теплозахисту. Однак навіть у добре утеплених будинках залишаються вразливі місця — передусім підвальні приміщення та ділянки проходження інженерних мереж.

Окремо він звертає увагу на проблему резервів. Ще з 2022 року, за словами експерта, потрібно було системно інвестувати в мобільні аварійні котельні, які можна оперативно підключати до будівель хоча б для підтримки температури вище точки замерзання.

"Але, як ми бачимо, цей процес йшов дуже повільно. І зараз ми маємо ситуацію, коли резервів, які можна було б використати для підтримки окремих будинків або кварталів, недостатньо", – пояснює він.

На тлі нестабільних прогнозів погоди, які постійно змінюються, ситуація, за оцінкою Черкашина, залишається напруженою. Йдеться щонайменше про ще кілька тижнів життя в умовах морозів, тоді як лютий і березень також можуть принести холодні періоди. У цьому сенсі нинішня зима стає серйозним випробуванням для комунального господарства і покаже, наскільки система готова до тривалих кризових сценаріїв.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Проблемні ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 продовжують працювати в аварійному режимі.