"Дорога смерті" в Києві: що увічнює пам’ятник, поруч із яким будують McDonald’s

Меморіал встановили до 70-ї річниці масових розстрілів у Бабиному Яру

На розі вулиць Юрія Іллєнка та Дорогожицької в Києві будують McDonald’s поруч із пам’ятником "Дорога смерті". Департамент містобудування КМДА дозволив будівництво, хоча Департамент охорони культурної спадщини раніше відхилив проєкт.

Як пише kyiv.news, будівлю зводять за скульптурною композицією, що позначає початок трагічного шляху жертв Бабиного Яру. На будівельному майданчику об’єкт офіційно позначений як торгівельний комплекс.

Що символізують сліди на бетоні

Скульптурну композицію "Дорога смерті" встановили у 2011 році. Її створив київський скульптор Костянтин Скритуцький. На бетонній основі він зобразив відбитки сотень людських стоп – символічний слід людей, яких 29 вересня 1941 року нацистські окупанти вели на розстріл.

Назва пам’ятника відсилає до конкретного маршруту вулицями Києва. "Дорогою смерті" називають шлях від Лук’янівської площі до Бабиного Яру. Того дня ним пройшли десятки тисяч людей.

Як проходила "Дорога смерті" у вересні 1941 року

28 вересня 1941 року в Києві з’явилися оголошення з наказом усім євреям міста вранці зібратися біля кладовищ, на розі Дегтярівської та Мельникова. Як розповідає Український інститут національної пам’яті, наступного дня люди йшли від Лук’янівської площі вулицею Мельникова – нинішньою вулицею Юрія Іллєнка – до перших воріт Єврейського кладовища.

Потім маршрут повертав на Кагатну, нинішню вулицю Сім’ї Хохлових, і проходив Лагерною – нинішньою Дорогожицькою. Біля входу на Братське, або Військове, кладовище в людей забирали гроші, коштовності та документи, наказували залишити речі й верхній одяг.

Наприкінці Братського кладовища, на території нинішньої телевежі, людей спрямовували в прохід між огорожею та краєм яру. Розстріли відбувалися на ділянці завдовжки майже пів кілометра – від місця, де стоїть пам’ятник 1976 року, до території за нинішньою станцією метро "Дорогожичі".

До 18 години 29 вересня нацисти вбили майже 22 тисячі людей. Тих, хто залишився, на ніч загнали в порожні гаражі на Лагерній, а наступного дня розстріляли. Загалом 29–30 вересня 1941 року в Бабиному Яру загинула 33 771 людина. Потім сапери підірвали схили, щоб земля засипала тіла, і змусили військовополонених вирівняти дно яру.

Чому місце будівництва викликало заперечення

У 2025 році проєкт закладу громадського харчування за пам’ятним знаком представили на Консультативній раді Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Фахівці виступили проти розміщення закладу з етичних міркувань: на цій ділянці була німецька застава, де людей примусово роздягали й забирали їхні особисті речі перед відправленням на розстріл.

Проти будівництва виступала і директорка Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" Роза Тапанова. Архітектурний проєкт розробив київський архітектор Микола Віхарєв.

Раніше McDonald’s підтвердила плани відкрити ресторан у цьому місці. Компанія пояснила вибір активним міським середовищем: поруч розташовані університети, гуртожитки, супермаркети та інноваційний парк UNIT.City. Водночас у компанії стверджували, що відведена під будівництво ділянка безпосередньо не зачіпає пам’ятний знак.

Раніше ми розповіли історію станції київського метро, ​​збудованої у трагічному місці.