Не хотів "грати за правилами" радянської системи: що відомо про легендарного диригента Блажкова

Ігор Блажков — український диригент, педагог, музикознавець і геній української сцени, про смерть якого стало відомо 8 січня. Він залишив після себе величезний культурний спадок, який творив у найскладніші часи.

Що варто знати

• Диригент Ігор Блажков пішов із життя 8 січня у віці 89 років
• Маестро попри радянську цензуру першим відкривав Україні шедеври сучасної світової класики
• Через свою мистецьку безкомпромісність музикант зазнавав політичних переслідувань, а останні десятиліття провів в еміграції у Німеччині

Ігор Блажков народився 23 вересня 1936 року у Києві і закінчив диригентський факультет Київської консерваторії (нині Національна музична академія України). У 1969–1976 роках він був головним диригентом Київського камерного оркестру, де створив високі художні стандарти та відкрив українській публіці широкий музичний діапазон — від класичного репертуару до творів провідних композиторів XX століття. За його участі багато таких творів пролунали в Україні вперше.

Крім того, Блажков був одним із провідних представників неформальної спільноти "Київський авангард" — музичного руху 1960-х, до якого входили Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський, Віталій Годзіцький, Володимир Губа та інші. Ця група була важливою частиною української культурної сцени й часто опинялася під тиском радянської цензури, бо влада вважала цю музику "ворожою ідеологічною провокацією".

Музична сміливість Блажкова інколи коштувала дорого. Через активне виконання авангардних творів, включно з музикою Сильвестрова, Шенберґа та Вареза, Блажкова звільнили з Ленінградської філармонії у 1968 році.

Після роботи з камерним оркестром Блажков продовжив свою кар’єру у Державному симфонічному оркестрі України, де був головним диригентом з 1988 до 1994 років. Проте й там його шлях був не завжди гладким — за словами самого маестро, після здобуття незалежності його звільнили без обґрунтованих підстав.

Словом, Блажков не хотів "грати за правилами" радянської системи — він виконував українські твори, що тоді заборонялося, співпрацював із західними класиками й молодими композиторами свого часу, за що зазнав політичних переслідувань і тиску з боку влади. Через це у 2002 році він емігрував до Німеччини, де оселився у місті Потсдамі і прожив до останніх днів.

Раніше "Телеграф" розповідав, які українські видатні постаті померли у 2025 році. Серед них — Тетяна Шеліга з "Коли ми вдома", Михайло Клименко з гурту ADAM, Максим Неліпа, Юрій Феліпенко. Ці люди надихали мільйони своїм талантом, голосом та громадянською позицією.