"Міст" до членства в НАТО: чого Україні чекати від саміту у Вашингтоні

Замість запрошення в НАТО Україні пропонують "міст" до членства.

Як і торік, цього літа НАТО не планує запрошувати Україну до вступу в Альянс. Нині основним завданням розглядається побудова "мосту до членства" Києва тоді, коли дозволять умови.

Про це йшлося під час заходу "Пріоритети саміту НАТО 2024 року у Вашингтоні" в американському аналітичному центрі Atlantic Council. "Телеграф" публікує головні тези, які пролунали.

Посол США при НАТО Джуліана Сміт нагадала, що до Вашингтона запрошено президента України Володимира Зеленського, і це — сигнал Москві, що "союзники по НАТО нікуди не дінуться".

"Ми будемо з Україною стільки, скільки потрібно. І я думаю, що меседж солідарності, рішучості, єдності навколо того, що відбувається в Україні, стане ключовою особливістю цього саміту", — сказала Сміт і додала, що партнери працюють над конкретними пропозиціями щодо підтримки України, не уточнивши, якими саме.

Дипломат нагадала, що союзники по НАТО були "кристально чіткими" і з 2008 року казали, що Україна стане членом альянсу.

"Ми ще раз підтвердили це торік на Вільнюському саміті, коли сказали, що майбутнє України — в НАТО. Але минулого літа ми не були готові надіслати належне запрошення Україні для повноправного членства. І я не очікую, що Альянс зробить це цього літа. Чого я очікую від союзників, то це побудови "моста" до членства, запропонувавши Україні результат, який дозволить їй стати ще ближчою до Альянсу".

Як приклад подібних кроків Джуліана Сміт згадала засновану у Вільнюсі Раду Україна—НАТО, яка дозволяє Києву на рівних сідати за стіл переговорів із державами-членами військового альянсу.

Також у НАТО шукають способи інституалізації (більшої координації та структурованості) двосторонньої підтримки, яку надавали Україні протягом останніх двох років.

Нагадаємо, останній пункт був на порядку денному зустрічі голів МЗС у Брюсселі в квітні 2024 року. Генсек Єнс Столтенберг запропонував схвалити п'ятирічний пакет військової допомоги у 100 млрд євро, аби підтримка Києва була передбачуваною та стабільною. Ідея Столтенберга отримала змішані відгуки серед міністрів. У союзників не було повного розуміння механізму, як це працюватиме, і про які суми йдеться. За деякими даними, в НАТО розглядають можливість перейняти на себе керівництво контактною групою "Рамштайн", що відповідає за постачання зброї для України.

Інший момент, на якому сфокусуються країни-члени НАТО – розподіл тягаря витрат на оборону. Десять років тому усі союзники погодилися вкладати 2% ВВП в оборону, однак досі є країни, які не виконують поставленої мети. Мова про близько 12 держав.

"Коли ми дали цю обіцянку, три союзники витрачали 2% ВВП на оборону. Сьогодні, за останніми підрахунками, їх щонайменше 20, — заявила Джуліана Сміт. — Можливо, ще один чи двоє дійдуть цього до саміту, але ми досягнемо того моменту, коли зможемо привітати той факт, що дві третини союзників виконують обіцянку щодо 2%… Розподіл тягаря буде значною частиною того, про що ми говоритимемо на саміті".

Натомість посол України у США Оксана Маркарова наголосила, що окрім побудови "мостів" у дипломатичному сенсі також важливо зосередитися на руйнуванні мостів. Наприклад, незаконного Керченського в окупованому Криму та інших, які Росія будує для підтримки свого нападу на українські території.

Також пані посол назвала основні пріоритети, на яких варто сфокусуватися:

"Перш за все, ми повинні зосередитися на полі бою. Це дуже важливо. І ми повинні це зробити зараз. І ми повинні забезпечити або отримати, або виробити все, щоб виграти війну. По-друге, ми повинні зосередитися на санкціях. Не забуваймо про санкції. Бо зараз це дуже важлива частина перемоги у війні, а також стримування Росії", — сказала Маркарова і закликала ввести санкції проти російських банків, щоб іншим країнам було незручно не тільки щось купувати в Росії, а й продавати їй.

По-третє — конфіскація 300 млрд євро заморожених російських активів, які допоможуть Україні у протистоянні агресії Москви.

По-четверте — ще більше безпекових угод із країнами-союзниками, які активно укладає Київ: "Механізмів безпеки, які зараз маємо з багатьма країнами, ми повинні мати з більшою кількістю країн".

І врешті — Саміт миру, який у червні має пройти в Швейцарії за ініціативи України.

"У нас вже є 83 країни та організації, які беруть у ньому участь, але дуже важливий елемент разом зі зброєю, санкціями усім, що ми робимо разом — залучити більше країн до участі і тиснути на Росію. Щоб [росіяни] зрозуміли, що це не про них проти України. Це навіть не про них проти Європи. Це навіть не про них проти Заходу, як їм хотілося б. Це про них проти всіх на планеті, хто вірить у територіальну цілісність і суверенітет", — сказала дипломат.

Під час дискусії пані посол повідомила, що між Україною та НАТО як інституцією вже ведеться багато співпраці, тому природно варто рухатися далі.

"Гадаю, ми маємо чітко усвідомити, що єдиною суттєвою гарантією, яка може бути, є повноправне членство в НАТО. Тоді ми всі захищаємо один одного всім, що маємо. Це гарантія", — вкотре зазначила Оксана Маркарова.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" повідомляв, що прем’єр Нідерландів Марк Рютте наближається до посту генсека НАТО: Туреччина погодилася на це, але ще три країни проти.